“Навчайся та повертайся”

“Навчайся та повертайся”

Під таким гаслом Європейський Союз дає змогу українській молоді пройти ще одну школу життя – волонтерську, отримати неформальну освіту, яка у розвинених країнах нерідко цінується не менше, ніж формальна, академічна. А ще волонтерство є прекрасною можливістю долучитися до цікавих соціальних проектів, проживати практично безкоштовно за кордоном до року, завести нових друзів та отримати ще один плюсик до карми, адже робота волонтера спрямована на благодійність та допомогу ближнім.

Пріоритети ЄС для молоді

Молодіжне так зване EVS-волонтерство багато в чому відрізняється від звичайного молодіжного обміну. Чим саме? Про це розповіла координатор інформаційного центру ERASMUS+ Youth в Україні Анна Ковбасюк:
– ERASMUS плюс – це програма Європейського Союзу, що підтримує проекти, партнерства, заходи та мобільність у сфері освіти, підготовки, молоді та спорту. В минулому році додалася ще одна програма, яка створює можливості для молоді, – Європейський корпус солідарності. В першу чергу хотілося б звернути увагу на неформальність освіти, яку отримує волонтер в рамках програми. Це вагомий додаток до раніше отриманої ним шкільної та університетської освіти. Пріоритетами Європейського Союзу для молоді є громадська активність молодих людей, включення їх у суспільні проблеми, самореалізація. Програма в першу чергу направлена на молодих людей, які в силу різних причин мають менше можливостей для розвитку своїх талантів. Це можуть бути як соціальні, так і економічні причини. Також надається перевага учасникам з-поміж нацменшин, біженцям, переселенцям. Євросоюз сприяє інтеграції таких молодих людей у суспільство та допомагає знайти їм своє місце під сонцем.
Наступним пріоритетом є здорова поведінка. Таким чином, в рамках проекту можуть бути підтримані програми, які спрямовані на розвиток аматорського спорту та здорового способу життя. Ще одним пріоритетом є базові та наскрізні навички. Сюди включаються всі навички, які нині має сучасна людина. Наразі немає точних даних, скільки українців взяло участь у цій програмі. За попередніми даними, це понад п’ять тисяч молодих людей. Також скористалися цією можливістю 2600 молодіжних працівників та близько 800 волонтерів, які поїхали в країни ЄС та взяли участь у Європейській службі.

Діти почастували волонтерів космічними харчами – засушеними цвіркунами

Минулого року студент Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана Олександр Москаленко також взяв участь у цій програмі. Юнак, який опановує відразу три спеціальності (математика, фінанси, переклад з англійської), поїхав на чотири місяці в Данію. Там вивчав педагогіку і проходив стажування в місцевій школі.
– Про Еразмус плюс я дізнався з Інтернету. Виявилося, що мій університет співпрацює з коледжем у Копенгагені. Я подумав, що це хороша можливість, і подав заявку, – розповідає Олександр Москаленко. – Крім цього, були потрібні рекомендація від викладача і знання англійської не нижче рівня В2. Результати були відомі вже через 10 днів. Я пройшов. Далі до поїздки потрібно було готувати дуже багато документів. Щоб поєднати Еразмус плюс із трьома спеціальностями, мені потрібно було перенести всі сесії. Так я вперше поїхав за кордон. Нас поселили в селі, в будинку за 25 кілометрів від Копенгагена. Там було три будинки для учасників програми, по дев’ять місць кожен. Нам видали грант (менший за середню зарплату у Данії), з якого зразу відрахували 60 відсотків коштів на проживання. На решту ми жили і харчувалися. Треба було себе трохи обмежувати, але це було реально. На канікулах ми навіть поїхали на три дні подивитися столиці Швеції та Норвегії. Коли ми заповнювали заявку, то могли обрати предмети, які хочемо вивчати. Я обрав педагогіку (це щось на зразок моделі викладання в нордичних країнах), психологію (стосувалася вивчення особистісного розвитку) та англійську (міжкультурна компетентність у вивченні англійської, як навчати дітей англійської).
Якщо порівнювати наші системи навчання, то відмінність у тому, що ми акцентуємося на теорії, а в Данії головне – практика. Причому в груповій формі. Для них групова форма роботи – це все. Більшість вправ розраховані саме на неї. І в школі, і в університеті.
У мене була тижнева практика у школі, де я спостерігав за уроками вчителів німецької і математики. У Данії навчання спрямоване на те, щоб діти могли швидко орієнтуватися, знайти те, чого ще не знають. Якщо на уроці дітям ставлять якесь запитання, теорію до якого вони ще не вивчали, учні будуть давати безліч ідей. Вони швидше мислять. У класах зазвичай працюють у групах по четверо. Групи перемішують, що розвиває вміння співпрацювати з будь-ким. Але мені здається, що через це їм важко працювати поодинці, бо ніхто не робить усю роботу самостійно. У нас була школа, яка дуже добре фінансувалася. Учні 6 класу брали участь у змаганні з робототехніки, обладнання для якого коштувало 300 тисяч крон (при курсі 1 крона – 4,5 гривні). Втім, проект складався не лише з програмування роботів. У дітей також була письмова робота про те, як харчуватися в космосі, і маленькі теплиці, в яких вони вирощували зразки їжі. Нас, учасників Еразмус плюс, діти запросили на цей міжшкільний конкурс спробувати космічні харчі. Дали щось на зразок пластівців, а виявилося, що то були засушені цвіркуни. Це все був позаурочний проект, але дещо діти виконували й на уроках. Найголовніший тамтешній принцип – рівність. У нас є чітке розмежування між педагогами і студентами, межа, яку студенти ніколи не переступають. А в Данії не те що ця межа зникає, але її навмисно роблять непомітною. Студент має право звертатися до викладача за іменем. Для мене це було дуже незвично. Це ж викладач, ми маємо ставитися зовсім інакше. Повага є, але вона ненав’язлива. Тому студенти почуваються рівними. Це все незвично, але я їхав у Данію, щоб дізнатися про цікаві моменти в навчальному процесі іншої країни. Я побачив іншу систему навчання, інший світогляд. Мав можливість спостерігати за данцями і представниками інших країн та їхніми звичаями.

Програма для тих, хто хоче навчатися, розвиватися і допомагати

Найпопулярнішими напрямками, до яких запрошують молодь долучитися, є освіта, допомога людям з обмеженими можливостями, охорона навколишнього середовища, підвищення медіаграмотності в громадах та розвиток культури. У кожному проекті беруть участь три партнери: волонтер, відправляюча організація та приймаюча організація. Таким чином, до підготовки EVS-волонтерів можуть долучатися і громадські організації. Координатор ресурсного центру SALTO для країн Східної Європи та Кавказу Томаш Шопа зазначив:
– У першу чергу організація повинна мати достатньо можливостей для прийняття волонтера. Також вона має запропонувати роботу волонтеру лише в межах своєї проектної діяльності. Кожен волонтер має бути зайнятим не менше 30 годин на тиждень. Також приймаюча організація має надавати навчальну підтримку волонтерам. Завдання вони мають виконувати лише під наставництвом менторів. Таким чином, приймаючим організаціям варто ретельно готуватися до зустрічі гостей.
Для молодих людей, які бажають стати волонтерами, Анна Ковбасюк дала кілька рекомендацій, адже стати учасником проекту можна лише на умовах конкурсного відбору. Підвищити свої шанси реально, якщо правильно скласти мотиваційний лист. Він має бути англійською мовою. У ньому молода людина детально описує, чому саме вона найбільше зацікавлена у цьому проекті. Сильна мотивація у майбутнього волонтера є не менш важливою, ніж попередній досвід. Вік учасників – 18–31 рік. До речі, знання іноземної мови буде перевагою, але не обов’язкове. Чимало проектів передбачають підвищення рівня володіння іноземними мовами волонтера вже в приймаючій країні. Зокрема таку можливість надають польські партнери. Також не варто розглядати EVS-волонтерство як лазівку, щоб «втекти назавжди» зі своєї країни. Своєрідного кастингу на патріотизм немає, але Європейський Союз зацікавлений у молодих людях, які мріють по закінченні проекту залишитися працювати у своїй рідній державі. Програма відкрита для всіх, хто хоче навчатися, розвиватися і допомагати. Ознайомитися з весняними волонтерськими пропозиціями можна на офіційній сторінці інформаційного центру в Україні ERASMUS+ Youth.

Підготовлено за матеріалами «Нова українська школа», інформаційного центру в Україні ERASMUS+ Youth, матеріалами мережі Інтернет та в рамках прес-туру до Інформаційного центру ЄС у Сумах.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий