Кажуть, що людство погубить науково-технічний прогрес (НТП). Сподіваюся, що нам, нині сущим, не доведеться переконатися у правдивості цього твердження, але в тому, що НТП має далеко не завжди позитивний вплив на наших сучасників, особливо це стосується здоров’я, можемо переконатися вже й нині. Ми мало спілкуємося і рухаємося, не буваємо на свіжому повітрі, хаотично харчуємося і багато часу проводимо перед телевізором, у соціальних мережах, за гаджетами… Усе це негативно відображається на нашому здоров’ї. Як наслідок – ми більше хворіємо, “молодшають” і хронічні захворювання.
Чому виникають захворювання очей, як їх лікувати й загалом попередити, про це та інше говоримо із завідувачкою офтальмологічного відділення КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» Оленою ЗАЛУДЯК.
– Олено Миколаївно, давайте почнемо розмову зі статистики захворювань очей і їхньої характеристики.
– Кількість пацієнтів із очними захворюваннями, на жаль, із кожним роком збільшується. Патологія очей “молодшає”. Скажімо, катаракта. Якщо раніше вважалося, що це захворювання вражає людей переважно віком від 60 років і старше, то нині з нею звертаються 30 і навіть 20-річні. Загалом катаракта – це ознака старіння організму. Відтак нині, на жаль, спостерігається раннє старіння людей. Мабуть, це наслідок розвитку цивілізації, науково-технічного прогресу. Можливо, це вплив зміни клімату й глобального потепління, якості харчування й шкідливих звичок, гаджетизації… Чимало маємо й випадків діабетичної ретинопатії очей, оскільки збільшується кількість хворих на діабет. Тут варто зазначити, якщо людина хворіє на діабет понад 5 років, у неї можуть утворюватися зміни сітківки ока. Таких пацієнтів ми обстежуємо в лазерному центрі офтальмологічного відділення, з тим, щоб якнайшвидше виявити ретинопатію і допомогти сучасними лазерними методами лікування чи введенням спеціальних препаратів, аби загальмувати, так би мовити, розвиток діабету в очах.
Глаукома – а це в 90 відсотках випадків первинна відкрито-кутова глаукома – виникає з невідомих причин. Якщо катаракта – це набута хвороба, яку можна вилікувати оперативним втручанням і в людини повністю відновлюється зір, то глаукома – більш загрозливе захворювання, яке може бути успадкованим, таким, що передається від батьків до дітей. Глаукома розвивається поступово. Людина сліпне, наприклад, на одне око й навіть не помічає, що вона втрачає зір і звертається до лікарів на пізніх стадіях захворювання. Тому профілактика глаукоми – це одне з наших основних завдань як офтальмологів. Ми наполягаємо на необхідності після 40 років щорічно вимірювати очний тиск усім категоріям населення. А якщо в пацієнта в роду були особи, які хворіли на глаукому, то вимірювати очний тиск потрібно з 30–35 років. Робити це можна в сімейного лікаря або в окуліста за місцем проживання, щоб якнайраніше встановити захворювання. Адже однією з причин виникнення глаукоми є підвищення внутріочного тиску. Загалом таких причин багато, це й шкідливі звички, і супутні патології, гіпер- і гіпотонія, цукровий діабет тощо. При глаукомі, завдання офтальмолога – нормалізувати внутріочний тиск, щоб людина не сліпла в подальшому. Для цього застосовують спеціальні очні краплі, лазерне лікування, оперативне втручання.
Астигматизм (викривлення рогівки ока) – це вроджене захворювання очей, хоча може бути й набутим, після травм очей. Його можна компенсувати окулярами або контактними лінзами. Слід зауважити, що застосування окулярів чи лінз при цьому обов’язкове, аби дитина й далі не втрачала зір. А з 18–20 років можна застосувати ексімер-лазерну корекцію зору. У зрілому віці лікувати астигматизм складно. До того ж лікування не дає стовідсоткового відновлення зору.
Далекозорість може виникати не лише з віком. Вона буває навіть у маленьких дітей, але з досягненням шкільного віку вона, як правило, зникає. Якщо ж залишається, то і далекозорість, і короткозорість треба компенсувати носінням окулярів чи контактних лінз або ж проводити лазерну корекцію зору.
Набута далекозорість виникає після 40 років. Це так звана прес-біопія, або стареча далекозорість. Це люди з нормальною гостротою зору, але після 40 років очний кришталик стає “наддалечину”. Тоді для роботи зблизька, для читання, дрібної роботи потрібні окуляри.
– Неодноразово чула таку думку: якщо почалася далекозорість, якомога довше не одягай окуляри, бо в такому разі далекозорість прогресуватиме швидше. Це правда?
– Це неправильно. Фахівці встановили, що приблизно в 40 років людина з нормальною гостротою зору, як правило, повинна одягати окуляри з діоптріями “плюс один”, у 50 років – “плюс два”, в 60 – “плюс три”. Як би ми не хотіли це оминути, але природа створила так, що при збереженні нормальної гостроти зору, за нормального внутріочного тиску, в 60 років людина матиме свої “плюс три”. Тож напружувати зір при далекозорості не варто, адже при цьому може виникати головний біль та інші проблеми. Далекозорість – це звичайний віковий стан. Ми ж відвідуємо стоматолога, маємо інші “вікові” хвороби. Також ми повинні одягати окуляри, якщо в цьому є потреба. Напружувати себе не потрібно.
– Де в області, окрім Полтави, можна отримати кваліфіковану офтальмологічну консультацію чи лікування і як потрапити в обласне відділення?
– У нашому відділенні ми проводимо більше 3 тисяч хірургічних операцій за рік. Зокрема це катаракта, глаукома, відшарування сітківки ока, діабетична ретинопатія, травми очей, крововиливи та інші. За день загалом може бути від 10 до 50 первинних звернень пацієнтів. А ще – надаємо консультації та проводимо післяопераційні огляди пацієнтів. Також у лазерному центрі офтальмологічного відділення за рік проводиться близько 5 тисяч амбулаторних операцій.
Офтальмологічні відділення, де проводять нескладні операції на очах, працюють у містах Кременчук, Лубни, Миргород, Гадяч. Із більш складними випадками, як правило, звертаються до нас. Якщо це планове лікування, пацієнти звертаються в обласне відділення за направленнями сімейних лікарів. Якщо ж виникла якась термінова потреба чи травма очей, для цього не потрібно ніякого направлення. Можна напряму звертатися в наше відділення. Тут у нас лікарі чергують цілодобово, тож допомога буде надана своєчасно.
– Чимало лікарів виїжджають на роботу за кордон. Кадрова проблема з офтальмологами є?
– Загалом в області достатньо кваліфікованих лікарів-офтальмологів. У районних відділеннях теж працюють висококваліфіковані фахівці. Хоча, справді, є певні проблеми, коли наші офтальмологи досягають пенсійного віку. Тоді ми готуємо спеціалістів на базі кафедри офтальмології нашої Української медичної стоматологічної академії. Я вважаю, що в Україні у нас лікарів достатньо. Інша проблема, що зарплати в нас далеко не такі, як за кордоном. А фахівці у нас дуже хороші.
– Які рекомендації можна дати полтавцям, аби вони могли якнайдовше зберегти свій зір?
– Профілактика всіх захворювань – це здорове харчування. Також потрібні профілактичні огляди у відповідних фахівців, хоча б раз на рік. Звісно, слід уникати шкідливих звичок: не палити, не зловживати алкоголем, обмежувати час роботи за комп’ютером, зі смартфонами, частіше перебувати на свіжому повітрі, спілкуватися з природою, друзями, займатися спортом чи фізичними видами робіт, уникати стресів. Адже при стресових ситуаціях відбувається пришвидшення процесів різних захворювань.
– Для лікування яких саме видів захворювань очей застосовується лазерне обладнання, яке в цьому році отримало обласне офтальмологічне відділення?
– За фінансової підтримки Світового банку ми отримали нове лазерне обладнання, з допомогою якого лікуються практично будь-які види захворювань очей. Це й приварювання сітківки при її відшаруванні, лікування очей при діабетичній ретинопатії, набряках сітківки, крововиливах та інша патологіях очей. Усі обстеження й оперування у нас проводяться безкоштовно. Але якщо необхідно придбати певні ліки для конкретного пацієнта, то це відбувається за його кошти.
– Що, на Вашу думку, варто змінити в системі офтальмології з тим, щоб поліпшити методи профілактики та лікування пацієнтів?
– Меж удосконаленню немає. Зараз з’являються нові препарати, нові методи лікування, які варто застосовувати. Хотілося б своєчасно оновлювати обладнання й апаратуру, бо вона нині швидко застаріває. На жаль, не все залежить від нас. Реформи тривають. Чимало є позитивного, хочеться сподіватися на краще, що буде оновлення апаратури і підвищення заробітної плати у всіх медичних працівників. З тим, щоб не було відтоку медичних кадрів у інші країни. Будемо сподіватися на все тільки хороше, на позитивні зміни…
Людмила ДАЦЕНКО.