Не до жиру, аби живу

Не до жиру, аби живу

Фермерство – основа сільської економіки, так є у Європі. Там держава всіляко підтримує аграрний бізнес, бо це й робочі місця, і сталий розвиток сільських територій. В Україні ж така підтримка відсутня, як відсутня й аграрна політика загалом. А ще українці – найбідніше населення у Європі.
Саме тому українські аграрії, і фермери зокрема, з острахом дивляться у майбутній рік – рік впровадження ринку землі, що може остаточно перетворити Україну на сировинну окраїну заможної Європи.
На Полтавщині функціонує трохи більше 2 тисяч фермерських господарств. Вони різні за площею обробітку землі й за рівнем матеріально-технічної бази. У середньому ж на господарство припадає приблизно 120 гектарів орендованої землі.

До середини листопада переважна більшість фермерів області закінчила нинішній сільськогосподарський рік. Лише в окремих господарствах завершується підготовка грунту під майбутній урожай. А на засіяних озиминою полях милують погляд, подаючи добрі надії на наступний рік, смарагдові сходи озимих культур.
– Ціни на зерно зараз “золоті”, вони не можуть не задовольняти сільгоспвиробників, але ж урожайність зернових культур була дуже низька. Особливо це стосується південних районів області – Кобеляцького, Кременчуцького, Глобинського, – розповідає голова Асоціації фермерів і приватних землевласників “Відродження Полтавщини” Василь Бурлака. – Скажімо, в деяких фермерських господарствах Кременчуцького району кукурудза взагалі не дала початків, неврожайною видалася і соя. Тож в області була створена відповідна комісія зі спеціалістів АПК, депутатів, представників фінустанов, яка проводила обстеження таких полів, щоб надати фермерам необхідні висновки для відтермінування з виплатою банківських кредитів. Адже, не зібравши урожай, фермери не тільки не мають чим розрахуватися за кредити, а й не мають коштів, аби відсіятися наступної весни.
Великі тривоги викликає у фермерів і майбутнє відкриття ринку землі. Бо в державі залишається чимало невирішених правових колізій, серед яких недосконалість судової системи, не визначені правила оподаткування землі, виникають запитання до Держгеокадастру та до ОТГ через передачу земель об’єднаним територіальним громадам, продовжується в АПК і рейдерство, існує чимало інших проблем. Скажімо, нещодавно в Гребінківському районі у понад 40 колишніх і нинішніх працівників соціальної сфери, які десятки років користувалися правом обробітку 2 гектарів землі, відібрали землю та передали її в користування учасникам АТО навіть не з Полтавської області. Виникають проблеми з наданням землі в оренду фермерам і в Полтавському та Хорольському районах. Тож із такими передумовами, які існують у нашій країні, і загалом із таким урожаєм, як у цьому році, за що, за які гроші фермери купуватимуть землю, ставить справедливе запитання Василь Бурлака. “Чесного й прозорого ринку землі в нинішніх умовах не буде. Ми за зняття мораторію, але спочатку потрібно впорядкувати й вирішити проблеми, які накопичувалися протягом багатьох років”, – наголошують фермери.
– У державі коштів для підтримки фермерів на придбання землі немає, це очевидно. Якщо буде якась програма, можливо, МВФ, за якою виділять кошти під низькі відсотки років на 25, із відтермінуванням сплати за кредитами років на 10, можливо, хтось із фермерів погодиться взяти такий кредит під заставу купленої землі. Але бажаючих, думаю, буде небагато, – вважає голова Асоціації полтавських фермерів. – Ціль ринку землі в нашій країні зовсім не враховує фермерські побажання і можливості. Усе прораховано наперед: спочатку через продаж землі наповниться бюджет, а далі, через відсутність коштів у зв’язку з низькими врожаями й неможливістю виплачувати кредит, фермерська земля “піде з молотка” по другому колу… Усе це прослідковується вже зараз. Тож дрібні фермери навряд чи виживуть в умовах ринку землі.
Загалом впровадження ринку викличе безліч проблем. Бо якщо землевласник уклав договір з орендарем на подальші 5 років, але з якихось причин власник захоче продати свій пай зараз, а в орендаря коштів на цю землю немає, то як бути в такому випадку? Землевласник має право продати пай – має і навіть знайшов покупця. А в орендаря немає коштів, він планував посіяти чи вже навіть посіяв щось на цих площах… Тоді все вирішуватиметься через суд, констатує Василь Бурлака.

Українські фермери ризикують опинитися поза ринком землі

Натепер українські малі та середні фермери ризикують опинитись поза ринком землі. Про це повідомив голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів Іван Слободяник під час “круглого столу” на тему: “Як стимулювати й диверсифікувати діяльність підприємств агросектору України”, пише agronews.ua.
“За останні роки банки ніяк не працювали з малими фермерами й не кредитували їх. Адже прямо в умовах кредитування вже було прописано, що агропідприємство до тисячі гектарів позик не отримає, хоча найбільша в Україні кількість зарестрованих фермерських господарств обробляють саме до 500 га”, – підкреслив він.
Голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів пояснив наслідки такого ставлення фінустанов: “Баланси на цих фермерських підприємствах дуже погані. Крім того, проблема складного адміністрування податків, зокрема ПДВ, буквально заганяє середніх і малих фермерів “у тінь”. При цьому за останні роки держава не стимулювала вихід фермерів “з тіні” і не створювала умов, щоб аграрії були інституційно спроможними до банківського кредитування”.
Але навіть за умови кредитування для аграріїв вкрай важлива відсоткова ставка кредиту під купівлю землі. На думку Слободяника, ця цифра не має бути вищою за орендну плату, яку фермер сплачує за землю.
“В теперішніх обставинах, коли в середньому ціна землі коливається в межах $1000 – $1500 за гектар, ставка на купівлю в гривні має бути 5%, у доларах – 2%. Інакше ринок землі для фермерів не “злітає”, – наголосив він.
Загалом для повноцінного доступу фермерів до фінансування при запуску ринку землі потрібні кілька складових: Фонд часткового кредитування, щоб банки почали кредитувати під заставу землі, і компенсація відсоткової ставки під купівлю землі.

В Україні підтримуватимуть малих фермерів у рамках запуску ринку землі

У Мінекономіки обговорили питання фінансової підтримки малих фермерів у рамках запуску ринку землі. Повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Зазначається, що 4 листопада відбувся “круглий стіл” на тему “Як стимулювати та диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектору України? Сприяння інституційному розвитку, іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі”.
“У питанні запуску ринку землі наголос – на дрібних фермерах, адже вони, на противагу середнім і великим підприємствам, мають обмежений фінансовий ресурс. Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями. Разом з тим це має бути комплексна аналітична установа, яка приєднається до мережі сільськогосподарського дорадництва на рівні об’єднаних територіальних громад та консультуватиме фермерів на місцях. Прийняття відповідного законопроекту про створення Фонду передбачається у 2021 році”, – зауважив заступник міністра Тарас Висоцький.
За його словами, іншим дієвим інструментом полегшення доступу аграріїв до державної та інформаційної підтримки є Державний аграрний реєстр, закріплення якого на законодавчому рівні очікується законопроєктом №3295.
Також учасники “круглого столу” обговорили питання реалізації земельної реформи та забезпечення інструментами фінансової підтримки аграріїв, кредитування малих і середніх фермерських господарств після запуску ринку землі, спрощення доступу фермерів до фінансових ресурсів, державної підтримки фермерів, перспектив створення Фонду часткового кредитування.
Як бачимо, наміри підтримати фермерів нібито й розглядаються, та чи стануть вони реальністю? Чи загубляться у вирі непростого сьогодення так, як і чимало інших благих намірів влади в нашій країні, покаже час. А між тим глобальні зміни клімату на планеті вносять свої, не менш глобальні, корективи.

Землеробство в Україні стає все більш ризикованим

Через кліматичні зміни, що відбуваються в нашій країні і в світі, землеробство в Україні стає дедалі більш ризикованим. Про це заявив міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський, повідомляє “ПроАгро Груп” із посиланням на Agroreview.com.
На думку глави відомства, однією з найгостріших проблем сьогодні є незворотність кліматичних змін, які людство не зможе зупинити.
“Цей процес, на жаль, ми можемо тільки стримувати, але не зупинити. Треба зосередити максимальні зусилля на всіх рівнях влади й суспільства”, – сказав він.
Абрамовський зазначив, що навколо багато скептиків, які не вірять у руйнівний ефект, який чинить на економіку зміна клімату. Зокрема вже змінюються галузі народного господарства, а землеробство стає дедалі більш ризикованим.
“Навколо багато кліматичних песимістів, які не розуміють небезпеки руйнівних процесів, що відбуваються, і до чого це може призвести. Уже призводить: змінюються цілі галузі господарства, наприклад, зона ризикованого землеробства просувається дедалі більше на північ”, – пояснив міністр.

Вирощування амаранта набирає великої популярності серед українських фермерів

Як каже народна мудрість, біда навчить. А точніше буде сказати, життя змусить пристосовуватися. Ось так і українські фермери все частіше “перекваліфіковуватимуться” з вирощування традиційних видів культур до більш екзотичних, у всякому разі на даний момент, культур.
Наразі амарант набуває неймовірної популярності в Україні. Інвестувати в його вирощування надзвичайно вигідно. Про це розповів голова Асоціації виробників амаранта та амарантової продукції Олександр Дуда під час торгової платформи українських виробників “Ніші. Технології. Інвестиції”, організованої агромедіа-агенцією Sapienza.
Нині, за словами експерта, амарантова галузь на злеті, а з часом Україна навіть може стати найбільшим виробником амаранта у світі. Однак вирощування амаранта в Україні нині доводиться навіть дещо стримувати.
“Минулого року був сплеск зацікавленості фермерів у вирощуванні амаранта. В цьому 2020 році ми вимушені були стримувати людей вирощувати амарант.
Як це робилося? Продавали насіння лише на 15–20 гектарів для того, щоб люди випробували технології та мали гарантований ринок збуту й не було перевиробництва.
І цю тенденцію – коригування потреб переробної промисловості і можливості вирощування – ми намагатимемось підтримувати й надалі, розвиваючи зовнішні ринки збуту продукції”, – зазначив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.
Причин, чому амарант набуває популярності, неймовірно багато, каже Олександр Дуда. Амарант є однією з найбільш посухостійких культур, потенціал врожайності зеленої маси досягає 250 т/га, насіння – до 5 т/га. Амарант має багатий хімічний склад (сквален, поліненасичені жирні кислоти, макроелементи, вітаміни), а також найбільший вихід білка з 1 га (15–17% в сухій вегетативній масі). Білком багаті як насіння, так і зелень.
Україна має одразу кілька переваг: у нас родючі ґрунти; за багатьма якісними показниками насіння амаранта, вирощене в Україні, перевершує індійське, пакистанське та перуанське; достатня кількість сонячної інсоляції дозволяє отримати максимальну продуктивність; витрати на вирощування насіння амаранта не перевищують 400$/га.
До того ж амарант – високорентабельна посухостійка сільськогосподарська культура, відмінний попередник у сівозмінах. Амарант придатний для весняних, поукісних та пожнивних посівів, каже Олександр Дуда.
“Амарант – неймовірно цікавий для бізнесу. Ця рослина не тільки унікальна за своїми лікувальними властивостями, її насіння та вегетативна маса є сировиною для глибокої переробки (фармпрепарати, косметичні засоби, продукти харчування, біодобавки, корми)”, – додає експерт.
З амаранта в Україні виробляють олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, хлібці, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, йогурти, горілчані вироби, медовий амарант, прикормки для риб, суміші для дитячого харчування, гранулу, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, попамарант, екстракти, фіто-чай, мікрогрін, трав’яні гранули.
Тож майбутнє за амарантом?!

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий