Не вродило

Не вродило

Невтішні підсумки сільськогосподарського року і їх вплив на міжнародну співпрацю аграріїв

Рік, що минає, досить неоднозначний для українського суспільства та кліматично унікальний для аграріїв. Втім, задля справедливості варто відзначити, що цим твердженням можна охарактеризувати практично будь-який з останніх років. Напередодні професійного свята сільгоспвиробники підрахували втрати, яких зазнали від посухи, а також склали плани на майбутній врожай.

На фінішній прямій

Цьогоріч господарства області засіяли 1,7 млн гектара площ. Кардинальних змін у структурі культур не відбулося. Традиційно найбільші площі були зайняті кукурудзою та соняшником – 666 тис.га і 384 тис.га. Пшеницею і соєю були засіяні 362 тис. га. Загалом, під цими культурами було понад 80 % посівних площ.
На те, що традиційні для України культури почувалися на полях «некомфортно», вплинули нестача продуктивного тепла, часті й різкі перепади температури протягом весняного періоду, погана вологозабезпеченість, ґрунтові і повітряні посухи, пилові бурі влітку. Відповідно, урожайність була нижчою за очікувану. За попереднім прогнозом, який озвучили в Українській зерновій асоціації, валовий збір кукурудзи цьогоріч складе лише 35,3 мільйона тонн. Найбільше качанистої можуть дати такі області: Чернігівщина (5,1 млн т), Полтавщина (4,46 млн т) і Сумщина (3,8 млн т).
Нині аграрії області завершують збирання пізніх сільськогосподарських культур, повідомили в департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації. На сьогодні зібрано понад 600 тис. га, намолочено 3,0 млн тонн зерна, з них ранніх зернових та зернобобових – 1,4 млн тонн. Середня урожайність зернових складає 45,7 ц/га, що нижче на 14,5 ц/га, ніж минулого року. При цьому вона найнижча в Кобеляцькому та Кременчуцькому районах і становить відповідно 36,6 та 36,9 ц/га, найвища – в Миргородському – 56,0 ц/га та Зіньківському – 54,9 ц/га.
Закінчився збір сої, якої намолотили 244 тис. тонн, що менше на 80,7 тис. тонн до врожаю минулого року за рахунок зменшення площі посіву на 30,0 тис. га та зниження врожайності на 0,5 ц/га. Також завершено збирання соняшнику, якого намолочено понад 1 млн тонн за рахунок збільшення площі посіву на 61 тис. га. Але середня урожайність менша на 2,2 ц/га, ніж минулого року.
Продовжується копання цукрових буряків, які зібрано на площі 8 тис. га (30% до прогнозу), середня урожайність 30,0 т/га, що нижче на 13,0 т/га до минулого року. Вже вироблено 40 тис. тонн цукру. Варто зазначити, що полтавці вже відчули різке здорожчання цукру за останній місць, ціна якого, стартувавши з 14 гривень, досягла 20 гривень за кілограм. І це не межа. На полицях магазинів цукор продовжить демонструвати нові цінові стрибки, адже, як прогнозують аналітики даного ринку, однією з основних причин зростання цін на «біле золото» стала нижча, ніж очікувалося, врожайність цукрових буряків – 400 ц/га замість 500 ц/га. Крім того, цукристість самого буряка також нижча прогнозованих показників. Зростанню цін сприяє і активізація покупців на ринку СНД. Навесні цього року 100 тис. тонн цукру було законтрактовано по форварду, і найближчим часом цей експортний контракт цукрові заводи також почнуть виконувати. Цінова ситуація на ринку цукру навесні-влітку 2021-го буде залежати від того, які площі будуть засіяні цукровими буряками. Самі ж цукрові заводи традиційно притримують «біле золото» в очікуванні кращих цін.
«Зменшення валового збору в цьому році відбулось практично по всіх культурах, крім ячменю, жита та гороху, які ефективно використали прохолодну весняну погоду та дощі протягом травня, що становили 100–175 міліметрів, або 2–3 місячні норми, – повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов. – З кукурудзою на зерно склалась неоднозначна ситуація. Зокрема, у періоди сівби та проростання сходів панувала прохолодна погода – низькі середньодобові температури повітря – 10–12°С та ґрунту – 6–8°. Тому на більшості площ було отримано зріджені та нерівномірні сходи. Подекуди кукурудзу навіть довелося пересівати. А складні погодні умови впродовж вегетації вплинули на її ріст та розвиток (тривала посуха з середини вегетативного розвитку до початку наливу зерна).
Зменшення врожайності сільськогосподарських культур відбулось по всіх районах області, але найбільше проблем мають аграрії Кременчуцького, Кобеляцького і Козельщинського районів».

Відновлення систем зрошення може запобігти втраті врожаю

За прогнозами кліматологів, природні зони в Україні змістяться із півдня на північ уже в найближчі 10 років. Аж на 150–200 кілометрів. Українці вже зараз відчувають і ще відчують зовсім інші природні умови та інший клімат.
Тож навіть поступове підвищення вартості сільськогосподарських культур на світовому ринку стане слабкою втіхою для аграріїв, а Полтавщина у недалекому майбутньому може втратити чи не весь свій сільськогосподарський потенціал.
Спеціалісти департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА за рік проконсультували 25 господарств, які найбільше постраждали від посухи, допомогли скласти акти на втрату врожайності і списання посівів.
«Маємо надію, що такі акти будуть одним з аргументів на пролонгацію термінів розрахунків за отримані аграріями матеріальні ресурси під урожай. Ми провели перемовини з рядом постачальників і отримали позитивні відповіді, – доповнив Сергій Фролов. – У ході обстежень зафіксували 1,5 тисячі гектарів кукурудзи на зерно, на яких рослини взагалі не сформували продуктивний врожай, а на інших площах він у межах від 5 до 25 центнерів з гектара. На сьогоднішній день кукурудзу зібрано на площі 300 тисяч гектарів, намолочено 1,5 мільйона тонн зерна, середня урожайність складає 49,8 центнера з гектара, що нижче до минулого року на 20 центнерів з гектара. При цьому в розрізі районів середня урожайність коливається від 15 центнерів з гектара в Кременчуцькому районі, у Кобеляцькому – 25 центнерів з гектара, Козельщинському – 33,5 центнера з гектара, Глобинському – 33,8 центнера з гектара, де сумарно зосереджено 12 відсотків площ цієї культури. Найвища її врожайність в Гадяцькому районі – 85,5 центнера з гектара, Лохвицькому – 80,9 центнера з гектара, Зіньківському – 78,7 центнера з гектара.
Очікуваний валовий збір кукурудзи в поточному році становитиме близько 3,3 мільйона тонн, що менше до минулого року на 1,3 мільйона тонн. Втрати аграріїв у постраждалих районах можуть бути дещо компенсовані сьогоднішньою ціною на збіжжя. Звичайно, якщо вона збережеться на такому рівні й надалі. В цілому валовий збір зернових культур у цьому році очікується в межах 4,7 мільйона тонн, а минулого року було 6 мільйонів тонн.
Для зменшення наслідків частих посух департамент рекомендує господарствам області впроваджувати волого- та енергозберігаючі технології обробітку ґрунту. При закупівлі посівного матеріалу звертати увагу на його посухостійкі якості.
Південним районам області, які найбільш страждають від посухи, рекомендовано переходити на посів гібридів кукурудзи середньої групи стиглості та збільшувати частку ранніх зернових культур у зерновій структурі посівних площ, бо вони більш ефективно використовують зимові та весняні опади для формування врожаю.
Важливим елементом для зменшення впливу кліматичних змін на сільське господарство області є відновлення потенціалу зрошення. У силу природно-кліматичних умов успішне ведення землеробства без розвитку зрошення стає практично неможливим. Це одне з пріоритетних завдань розвитку аграрного сектору області.
Також департамент розпочинає консультації зі страховими компаніями та сільгоспвиробниками щодо розширення площ під сільськогосподарськими культурами, застрахованими від ризиків виробництва, враховуючи, що в наступному році держава запроваджує часткову компенсацію страхових внесків.
Певною підтримкою для аграріїв, які постраждали від природних катаклізмів, повинні стати зміни до Податкового кодексу стосовно збереження податкового кредиту в разі списання посівних площ. З прийняттям таких змін департамент і податкова служба оперативно нададуть аграріям необхідні консультації».
Стосовно підготовки до наступного сезону, то під урожай 2021 року посіяно 238,1 тис. га озимих на зерно, що складає 100% до прогнозу, з них пшениці – 225,5 тис. га. На 85% площ озимих зернових вже отримано дружні сходи, які знаходяться в доброму та задовільному стані. При цьому слід зазначити, що площі озимих зернових під урожай наступного року не зменшено до рівня поточного року. Вслід за збиранням урожаю в області проводиться підготовка ґрунту на зяб, який потрібно провести на площі понад 1,1 млн га, на сьогодні зроблено на 375 тис. га, або на 22% площ.
На сьогоднішній день господарства області уже розпочали роботу з формування страхового фонду насіння ярих культур. Насіння ярих культур для посіву в наступному році засипано в повному обсязі, в даний час ведеться його доробка до посівних кондицій.

Плата за несумлінність і за ризики

Попри неврожай українці продовжують годувати весь світ, і експорт зернових за кордон триває, хоча й у менших масштабах. Але деякі фермери «хитрують» і приховують фактичні дані стосовно намолоченого зерна. Це може призвести до дефолту всієї галузі через зірвані міжнародні зобов’язання, переконані в Українській зерновій асоціації.
Наразі одним із головних засобів фінансової підтримки аграрного сектору є форвардні контракти та аграрні розписки. Їх фермери укладають наперед під майбутній урожай за усталеною ціною, під аванс. За цей аванс сільгоспвиробник закуповує засоби виробництва, аби виростити обіцяний урожай, а після його збирання розраховується із кредитором. Певна річ, усі ці зобов’язання – як лотерея. В силу різних причин урожай може бути мізерним, як у деяких аграріїв цього року, крім того, ринкова ціна сільгосппродукції може відрізнятися від зафіксованої у контракті в обидва боки. Таким чином, господарі завжди ризикували, але співпрацю продовжували. До цього року, коли взяті на себе зобов’язання виявилися для них надважкими.
За словами президента Української зернової асоціації Миколи Горбачова, деякі аграрії під приводом великого неврожаю нині намагаються «вийти з гри» та відмовитися від аграрних розписок. Проте не всі вони справді постраждали, мало того, більшість з них зовсім не аграрії, а якісь «діячі» аграрного ринку. Їм дуже муляє, що доведеться віддавати зерно за ціною, передбаченою контрактом, тобто нижчою за ринкову. Ось вони й намагаються зробити все, щоб не втратити свою вигоду. Якщо це явище набуде значного поширення, виникає загроза масового невиконання договірних зобов’язань – по суті, дефолту галузі. Тут подвійна небезпека: по-перше, компанії-партнери, що доти фінансували аграрну галузь, надалі можуть відмовитися це робити. Тоді отримаємо скорочення сільськогосподарського виробництва через недофінансування, постраждають і сумлінні аграрії, й ті, які зараз почали «мутити воду».
Згодом виникає друга небезпека: держава на світовому ринку потрапляє у розряд дисконтних – отримує репутацію ненадійного партнера. У такому разі закордонні контрагенти якщо й погодяться укладати контракти на українську сільгосппродукцію, то за істотно заниженою ціною – це їхня плата за ризик. Тож значно знизиться валютна виручка і, відповідно, надходження до бюджету.
Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон додає, що продаж урожаю під спот (тобто коли його вже отримано) не дає змоги аграрієві прогнозувати свої доходи, страхувати ризики тощо. Те, що велика частка аграрної продукції продається через форвардні контракти, – величезне досягнення. А нинішня тенденція невиконання контрактів відкидає нас назад у розвитку зернового ринку.
До прикладу, форвардні контракти на кукурудзу укладали з огляду на ціну близько 150 доларів за тонну. Тоді це була дуже добра ціна, бо наприкінці минулого року більшість експертів схилялися до думки, що урожай буде великий і ціна знизиться до 120. Ніхто не знав, що через неврожай вона зросте до 170–180 доларів. Укладаючи контракти наперед, обидві сторони мають розуміти, що йдуть на певний ризик.
За даними інформаційно-аналітичного порталу Агропромислового комплексу України, з початку року експорт зернових з України склав понад 16 мільйонів тонн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник знизився на 16%. Найбільше планували експортувати кукурудзи, але прогнози щодо її врожайності не справдилися. Як підрахували в УЗА, експортувати в новому маркетинговому році вдасться хіба що 27–28 мільйонів тонн качанистої, а не 30–31 мільйон, як вітчизняні експерти прогнозували ще донедавна. На початок листопада її Україна вже експортувала 2,47 мільйона тонн, що на 44% менше, ніж було торік.
До речі, українські тваринники вже звернулися до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням обмежити експорт зернових за кордон, адже це призведе до катастрофічного подорожчання комбікормів і, відповідно, тваринницької продукції.
Наразі провідні аграрні асоціації – Українська зернова асоціація (УЗА), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) – вирішили створити реєстр непорядних підприємств-боржників, щоб їхні ділові партнери самі вирішували, чи варто мати з ними справи надалі. Окрім цього, Мінекономрозвитку спільно з народними депутатами, аграріями та трейдерами напрацьовує проєкт Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та учасниками зернового ринку.

Юлія ХОМЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий