ожина агавам

Не забудьте про ожину

Не так часто можна побачити на присадибних ділянках кущі ожини, натомість ця ягідна культура заслуговує на увагу й повагу. Вже хоча б через те, що майже не уражується хворобами, особливо сорти Агавам і Торнфрі. Але найбільша перевага ожини перед більш популярними малиною чи смородиною – її родючість.
У своєму саду я вирощую ожину дуже давно. Причому деяким кущам – уже понад 30 років, а почуваються вони пречудово. Один із них – якраз сорту Агавам. Надзвичайно стійкий до морозів сорт! Читав у відгуках садівників-аматорів, що здатен рости і в Сибіру, бо взимку легко витримує морози до 40 градусів. Рослина дає багато порослі, з якої я залишаю найбільш життєздатні пагони заміщення, а решту вирізаю під самісінькій корінь, щоб не ослаблювали рослину й не зменшували урожайність. Ті, що лишаю, коли доростуть до 2,5 метра, прищипую, аби краще дерев’яніли. Плоди ожини цього надзвичайного сорту – солодкі з легким кислуватим присмаком, надзвичайно ароматні й крупні.
Розмножується сорт ожини Агавам, як і інші, прикореневою порослю й стебловими відводками. Поросль обережно викопую разом із коренями, що залягають доволі глибоко, й пересаджую на підготовлене місце. Кожний саджанець треба заглиблювати при садінні на 7–10 сантиметрів у добре підживлений грунт. Він має бути пухким – рослина не переносить підвищеної грунтової щільності й швидко гине при близькому заляганні грунтових вод.
Ще хочу поділитися досвідом вирощування ожини сорту Блек Сатін. Плоди його видовжені, крупні, вирізняються десертним смаком. До того ж вони не обсипаються, навіть якщо зволікаємо зі збиранням урожаю. А достигають нерівномірно: перші ягоди чорніють у серпні, й триває плодоношення ледь не до морозів.
Блек Сатін не сплутаєш ні з яким іншим сортом, бо на пагонах зовсім немає шипів, до того ж кущі не дають порослі. Через те доводиться розмножувати його стебловими верхівками, прикопуючи й укорінюючи їх. Єдиний суттєвий недолік сорту – він боїться морозів, і його доводиться на зиму укривати. В листопаді стебла збираю докупи, акуратно пригинаю до землі, підклавши під них «подушку» з порожніх пляшок з-під газованих напоїв. Укутую рослини мішковиною, а зверху накриваю поліетиленом. Якщо зима видається сніжна, ще й снігом закидаю.
Загалом догляд за ожиною нескладний і мало чим відрізняється від турботи про малину. Протягом сезону навколо рослин треба знищувати великі бур’яни, не забути полити під час цвітіння і час від часу спушувати землю. Якщо ж замульчуєте одразу після садіння, про полив можна буде не турбуватися – мульча надовго збереже в грунті весняну вологу. Тож посадіть на своїй ділянці 2–3 кущі ожини й щороку матимете щедрий урожай смачних вітамінних ягід.

Сергій БОЙКО.
Полтавський район.

Поділися:

Добавить комментарий