Нехай бринить бджола на кожній квітці

Нехай бринить бджола на кожній квітці

Всім відомо, що мед – чудовий дар природи. Цей продукт сприятливо впливає на людський організм, особливо на фізичний розвиток дітей, та має лікувальні властивості. В старовинних рукописах надавали надзвичайно важливого значення лікувальним властивостям меду, іншим продуктам бджільництва: бджолиній отруті, воску, прополісу. Для багатьох людей, які не можуть виконувати важку фізичну роботу, пасічництво є роботою не тільки доступною,  а й приємною. До того ж частково матеріально підтримує працюючих на пасіці та їхні родини. Ця робота особливо корисна для людей з підвищеною нервовою збудливістю, бо вона проходить на свіжому повітрі, насиченому ароматом квітів, меду, воску, прополісу. Самі ж бджоловжалення зобов’язують пасічника бути охайним, спокійним, обережним у поводженні з бджолами.
Кількість пасік збільшується
У недалекому минулому колгоспно-радгоспне пасічництво в нашій країні набуло широкого розмаху. Мабуть, не було жодного господарства, яке б не тримало пасіку – до сотні й більше бджолосімей. У 1990 році у господарствах Хорольського району налічувалося понад 2018 бджолосімей. Цієї кількості було достатньо для запилення сільськогосподарських культур на території району. Колгоспи й радгоспи відійшли в минуле, і мало хто з сучасних новостворених сільськогосподарських товаровиробників тримає пасіки. Їм необхідно отримати прибуток якнайшвидше, а не возитися з бджолами та трихограмою… Проте останніми роками чисельність бджолосімей в індивідуальних, присадибних та фермерських господарствах збільшується.
У пошуках конструктивного діалогу між аграріями
та пасічниками
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про бджільництво» від 22.02.2000 р. фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробітку, через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляються дата обробки, назва препарату, ступінь і терміни його дії, а також токсичність.
Щоб діяти у межах закону, керівники агропідприємств та пасічники мають дотримуватися правил і положень, встановлених законодавством України, й вжити необхідних заходів.
1. Отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветлабораторії. Для цього необхідно здати зразки бджіл на аналізи на виняток наявності захворювань бджіл.
2. Поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 р. № 184/82 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 р. за № 737/4958,
п. 7). Погодити розташування пасіки з сусідами для запобігання ужаленню бджолами людей, домашньої худоби та птиці.
3. Отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей, на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі області.
4. Отримавши повідомлення від організації про проведення обробітку сільськогосподарських культур, пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
5. За три дні до проведення обробітку керівник сповіщає пасічників (населення) даної місцевості (радіо, преса, подвірні обходи, сільські ради) про місце, терміни і час проведення обробітку, встановлює спеціальні попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку сільськогосподарських угідь.
6. В разі недотримання вимог керівник несе кримінальну відповідальність згідно з пп. 6.2.1., 6.2.11. ДСП 8.8.1.2.001-98 та р.5 Держсанправил авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів у народному господарстві від 18.12.96.№ 382.
Окрім того, у випадку отруєння бджіл необхідно провести такі дії: гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.
Сім’ї бджіл забезпечують водою, наливаючи її в стільники, годівниці, пергою, підгодовують цукровим сиропом, у міру виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють.
Створюють комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб, у склад якої входять:
– представник сільгосппідприємства, що проводило обробіток;
– представник ветеринарної медицини;
– представник відділу захисту рослин;
– спеціаліст санітарно-епідеміологічного відділу;
– працівник сільської ради;
– господар пасіки;
– декілька свідків для засвідчення факту отруєння бджіл.
Протягом 24 годин збирають зразки мертвих бджіл, свіжого пилку та меду і направляють на проведення аналізу.
Відбирають зразки мертвих бджіл, шматочок щільника (15х15) зі свіжопринесеним нектаром та квітковим пилком. У кожний відібраний зразок вкладають аркуш з надписом часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії. Також відбираються зразки рослини, яку обробляли, зразки відбирають по діагоналі через поле і не менше 10 пакетів, також вкладаючи надпис з часом та датою відбору та засвідчені підписами членів комісії.
Складають акти проведеної роботи, які отримують всі члени комісії (окрім свідків).
Зразки відібраних проб мертвих бджіл, меду, перги разом зі складеним актом направляють в Полтавську обласну ветеринарну лабораторію за адресою: вул. Миру, 2, с. Горбанівка Полтавського району, тел. 63-13-38.
Зразки проб відібраних рослин з поля, де проводився обробіток, разом з актом направляють у міжобласну контрольно-токсикологічну лабораторію за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 74.
Зібрані документи направляють до суду.
Порядок розроблено відповідно до Державних санітарних, Державних ветеринарних правил, Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Захист рослин» та Закону України «Про бджільництво».
Щоб не сталося лиха
Нині з’явилося багато нових методів обробітку сільськогосподарських культур та нові види пестицидів. Тому випадки отруєння бджіл стали непоодинокими. Щоб цього не сталося, потрібно дотримуватись таких рекомендацій:
– власників пасік сповіщають за три доби до хімічних обробок із зазначенням застосовуваних пестицидів, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл;
– аграрії мають отримати у сільських радах інформацію про стаціонарні та кочові пасіки;
– обробки слід проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години;
– не допускати обробітку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл;
– необхідно повідомити про виконання попереджувальних заходів держсанепідемслужбу району та інспекцію захисту рослин району;
– використовувати засоби захисту рослин, що пройшли держреєстрацію і включені до переліку дозволених до застосування;
– обробітки слід проводити в нельотний (після 21 год) або в нічний часи. Якщо ж трапилося отруєння бджіл, то направити представника сільгосппідприємства для включення його до складу робочої комісії щодо випадку отруєння бджіл.
Дотримання цих правил гарантує плідну співпрацю сільськогосподарських підприємств та пасічників.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий