“Нема краю без звичаю”

“Нема краю без звичаю”

Так складалося, що останніми роками виставки творів Михайла Онацька найчастіше відбувалися в столичних музеях, бібліотеках, творчих спілках, офіційних установах, університетах. І ось відомий у світі наш земляк, митець із Шишак Михайло Онацько ніби повернувся до полтавців – його персональна виставка нещодавно відкрилась у літературно-меморіальному музеї І.П. Котляревського. Привітати неповторного представника жанру наївного малярства, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженого майстра народної творчості України, лауреата мистецьких премій імені Данила Щербаківського, Олени Пчілки, Марії Приймаченко, Григорія Сковороди прийшли його рідні, друзі, колеги й численні шанувальники.
У вітальних промовах багато з них висловлювали своє захоплення творчістю Михайла Олександровича, а художник Євген Пилюгін наголосив, що пора офіційно засвідчити те, що маємо насправді: митця уже давно його шанувальники вважають народним художником України! Бо він і справді таким є – за своїм могутнім талантом, за огромом написаних народних картин, і за отією взаємною любов’ю майстра та його пошановувачів.
Мистецький Всесвіт Михайла Онацька – ота «найукраїніша Україна», найавтентичніша – із давнини й до сьогодні. Відчути це, відкрити на рівні генетичної пам’яті, пережити невимовну радість від причетності до цього рідного душі світу-Всесвіту можна й тут, на цій невеликій (представлено 40 картин) виставці «Нема краю без звичаю». Народні обряди, весілля, літні й зимові свята та гуляння, обжинки, гоголівські герої, козаки, чумаки, Тарас Шевченко в Полтаві малює хату Івана Котляревського… Теми художника – з нашого життя, з історії краю.
– Якщо людині хочеться співати – вона співає… А я хотів малювати – й малюю, – зізнається митець.
Так і є – він малює, як співає, а співає народну пісню. Свої картини часто дарує, їх чимало зберігається у приватних колекціонерів за кордоном, у багатьох музеях України. Але вже не вперше Михайло Олександрович ненав’язливо озвучує свою мрію. Може, хто почує, бо врешті це вже наболіла потреба:
– Якби який музей у Полтавській області зробив галерею Михайла Онацька, я подарував би йому свої роботи на вічне зберігання…
В рідних Шишаках, каже, таких площ немає. Але хочеться вірити: мрії народжуються, щоб збуватися! Тим паче ось такі – мала б черга стояти із тих меценатів, які розуміють, що вони могли б зберегти для України.
Ось на чому наголосив під час урочистого відкриття виставки мистецтвознавець Віталій Ханко, звертаючись до митця:
– Ви охоплюєте весь спектр народного життя минулого – це не зображення його, а – виображення. Своєю творчістю Ви зробили внесок у розвиток національного українського мистецтва. В наші часи відродивши народну картину, показуєте в Україні й за кордоном, що ми маємо солідне неповторне національне обличчя.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий