Для любителів екзотики у світі природи існують дивовижні рослини – літопси (Lithops), або, як їх ще називають, живі камені. Дослівний переклад назви роду цих незвичайних сукулентів – «кам’яна зовнішність», або «подібний каменю».
Завдяки незвичайному зовнішньому вигляду і невибагливості в догляді літопси, вирощені в домашніх умовах, здобули величезну популярність у квітникарів усього світу. В природі ці сукуленти живуть 40–50 років, у домашніх умовах при правильному догляді літопси можуть прожити 10–20 років. Їхня колірна гама вражає численними відтінками мармурово-сірого, коричневого, червоного, фіолетового, пурпурово-коричневого, жовтого і трав’яно-зеленого. «Живі камені» можуть бути однотонними, але частіше – з цікавим візерунком з крапок, плям і ліній на верхній поверхні листочків.
У дорослому віці літопси досягають лише
2–5 см у висоту. В міру зростання набувають злегка конусоподібної форми. Квіти жовті, рожеві й білі до 5 см у діаметрі з’являються між листям з щілини. Цвітіння припадає на осінні місяці. Кожна квітка живе близько 10–14 днів, а розкривається тільки вдень. За наявності кількох одночасно квітучих рослин шляхом перехресного запилення можна отримати плоди з насінням для подальшого розведення культури. Дозрівання плодів триває близько 5–6 місяців, після чого капсули зрізають.
Догляд за «живим камінням»
Домашні літопси потребують умов, максимально наближених до їх природного середовища існування. Найкращим місцем для вирощування «живих каменів» є сонячна експозиція південних, південно-східних або південно-західних вікон. Велика кількість сонячного світла посилює яскравість забарвлення і стійкість рослин до гниття. Однак тривалий, прямий вплив полуденних променів у літній період небажаний, тому що земля в горщику буде сильно перегріватися і нижня частина листя постраждає. І навпаки, низький рівень освітленості зробить рослини дуже сприйнятливими до гниття і грибкової інфекції.
«Живі камені» люблять приплив свіжого теплого повітря, але не переносять холодних протягів. Температура в літній період становить від 18 до 20°C, взимку – від 10 до 15°C. Якщо температура в цей період трохи вища, то на сукуленти можна іноді обережно і потроху розбризкувати теплу воду, але не поливати. Взагалі режим зрошення залежить від умов і фази зростання. Домашні літопси чутливі до поливу в дуже жарку погоду. Зрошення в цей період може призвести до гниття рослин. Полив у таких умовах проводять тоді, коли листочки стають зморшкуватими.
У природному середовищі існування з високим зростанням температури рослини часто переходять у стан легкої сплячки, і переважна частина їх зростання припадає на прохолодні місяці року. Після найспекотнішого літнього періоду, з наближенням осені, сукулент буде використовувати більшу частину накопичених сил для цвітіння.
Поява квіткових бруньок сигналізує про початок більш частого поливу, приблизно раз на 12–14 днів. Після в’янення квітів рослина буде відпочивати, зрошення значно обмежують і поливають раз на 3 тижні.
Навесні у літопсів почне утворюватися нове листя. Полив припиняють, тому що для нового зростання сукулент візьме всю вологу та поживні речовини зі старого листя, а зрошення порушить цей процес. Сигналом до відновлення поливу є повне засихання та відмирання старих листочків і заміна їх новими.
Надлишок вологи в ґрунті викликає набухання листя, яке може лопнути. В цьому випадку слід відмовитися від зрошення, поки листочки стануть нормального розміру.
Підгодівля, розмноження й пересаджування
У домашніх умовах літопси слід пересаджувати кожні 3 роки відразу після формування нового листя. Живі камені потребують грубого, добре дренованого субстрату. Для пересаджування підійде ґрунт для кактусів з додаванням 20% грубозернистого піску.
На дні горщика викладають товстий шар керамзиту або дрібного щебеню. Частину старих і мертвих коренів видаляють, висаджують купчасто, кореневу шийку трохи заглиблюють у ґрунт, зверху субстрат покривають дрібною галькою або гравієм, що дає прекрасний декоративний ефект.
Для вирощування літопсів краще за все використовувати керамічні або теракотові горщики, які мають пористу структуру, що дозволяє поліпшити циркуляцію повітря в ґрунті та допомагає випаровуватися зайвій волозі. Сукуленти мають довге коріння, тому занадто дрібні горщики їм не підійдуть.
Удобрюють рідко, якщо рослина декілька років росте без пересаджування в нову ґрунтову суміш. У цьому випадку використовують добрива для кактусів у період росту один раз на місяць.
«Живі камені» легко розмножуються за допомогою насіння. Кращий період для посіву – з березня по червень. Висівають на поверхню субстрату з кактусової землі та піску в співвідношенні 2:1. Зверху насіння присипають дуже тонким шаром грубого піску або прозорого кварцового гравію.
Розпилюють воду і прикривають горщик плівкою або склом, залишаючи невеликий зазор, щоб повітря не застоювалося. Проростання займає кілька днів.
Після появи паростків плівку прибирають. Протягом перших трьох або чотирьох тижнів після проростання необхідно підтримувати помірну вологість ґрунту з допомогою розпилення води вранці та ввечері.
Через три тижні сіянці перетворяться в крихітні батьківські копії, хоча справжнє забарвлення з’явиться пізніше. Як тільки сіянці почнуть швидко розвиватися, слід зменшити полив так, щоб верхня частина ґрунту висихала між поливами, а нижня залишалася вологою.
Протягом усього раннього розвитку можна дати сіянцям трохи розведеного добрива, яке додають до води.
Молоді саджанці повинні залишатися в горщику якнайдовше. Для хорошого розвитку їм потрібно багато розсіяного світла. З часом ви можете почати обережно піддавати їх впливу прямого сонця.
Пересаджуйте рослини, як тільки вони будуть досить великими, приблизно через півтора-два роки. Цвітіння настає на 3–4-й рік життя після посіву.
Юлія ЗАКРЕВСЬКА,
флорист.