Невигідний бізнес, чергова оптимізація,  або Чи потрібні нам автостанції?

Невигідний бізнес, чергова оптимізація, або Чи потрібні нам автостанції?

Другий етап пом’якшення карантину дозволив відновити міжміське та приміське транспортне сполучення. Цій новині пораділо чимало українців. Окрім жителів тих районів Полтавщини, де автостанції залишилися закритими, бо їх продали власники. Зокрема з такою ситуацією зіткнулися мешканці Машівки.

Незважаючи на те, що деякі маршрутки там почали курсувати ще в понеділок, а деякі – у вівторок (25–26 травня), автостанція, що в Машівці, залишалася закритою. Через це в пасажирів, а також у жителів райцентру виникло запитання: чому не працює автостанція? Як не є, вона протягом багатьох років слугувала мешканцям та гостям району. Тут можна було не лише придбати білети чи навести будь-яку довідку стосовно транспортного сполучення, а й перечекати негоду, зігрітися в холодну пору року, очікуючи автобуса чи маршрутки. Без автостанції райцентру просто не обійтися.
Ситуацію прояснив селищний голова Микола Кравченко. З його слів, раніше приміщення колишньої автостанції було виставлено на продаж і наразі вже продано. А вирішило долю приміщення, товариство «Полтаваавтотранс», якому і належить будівля. Зокрема Миколу Івановича дуже обурив факт, що все було зроблено, як він говорить, нишком, ніхто не попереджав місцеву раду про такий крок.
«Я розумію, що це їхнє майно і вони не повинні питати дозволу на продаж, – говорить селищний голова. – Але хоча б попередили… Коли дізнався про це, відразу ж розпочав вести перемовини з керівництвом товариства. Проте питання цього приміщення вже було вирішене. Тепер проблему приміщення автостанції будемо розв’язувати, як кажуть, на місцевому рівні. Не можемо ж ми залишити районний центр без автостанції. Ми ж усі розуміємо, що влітку ще якось можна обійтися без неї, а зимою – аж ніяк».
Мешканці Карлівської громади також жваво обговорюють питання можливої зміни власника автостанції без їх відома і закриття установи. Поки міська рада не підтвердила і не спростувала цю інформацію.
Навесні у схожій ситуації опинилася і Опішнянська автостанція. Як розповів керівник «Полтаваавтотрансу» Сергій Бутко, її планували закривати ще п’ять років тому, але тримали. Поки комунальні платежі не стали надто високими.
«Приміщення розташоване на околиці, за день автостанція продає 20–30 квитків, а інші пасажири просто сідають в центрі села чи на інших зупинках. Утримувати автостанцію стало дуже збитково, а треба ж платити зарплати працівникам. Тож ми попереджували про закриття, як того вимагає закон, Полтавську ОДА, Зіньківську РДА, Укртрансбезпеку та самих працівниць, які будуть скорочені», – повідомив Сергій Бутко.
Голова Опішнянської ОТГ Микола Різник так прокоментував цю ситуацію:
– Станція працює «в мінус», а селищна рада не має права примусити приватну фірму працювати у збиток. Всі можливі пільги від селищної ради вже були надані, а в попередні роки знижена орендна плата за землю, і знижувати вже ніяк. Подібні заходи є тимчасовими, і рано чи пізно автостанції закриваються, ця проблема виникає з року в рік. На жаль, пасажири не задумуються над тим, що кожного разу купляючи квиток не в касі, сідаючи в автобус десь за рогом, цим самим провокують закриття автостанції. Тому ми зараз думаємо більш системно над тим, як збільшити пасажиропотік, бо Опішня – туристичний центр. Зараз шукаємо інвестора, який готовий наповнити функціоналом автостанцію. В будь-якому випадку Опішня знаходиться у вигідному логістичному місці, є транзитною, і автобуси все одно будуть їздити в Опішню і через Опішню.
Майже чотири роки як зачинилися двері і Чутівської автостанції, яка була розташована на одній з головних транспортних артерій країни – трасі Київ-Харків. Екс-голова райдержадміністрації Сергій Апряткін розповів детальніше про цю ситуацію. З його слів, представники «Полтаваавтотрансу» наголошували на цілковитій збитковості автостанції. Адже двоє її працівників не заробляли навіть собі на зарплату. Тоді вони запропонували взяти приміщення в оренду. Проте з умовою, щоб там нічого не розміщували. Звісно, платити бюджетні кошти фактично просто так влада району не могла й не може. На той час це було близько 100 тисяч гривень на рік. В РДА працювали й над тим, щоб знайти спонсорів, проте таку суму надати ніхто не погодився. Представники місцевої влади та органу самоврядування припускають, що до питання автостанції у Чутовому повернуться, коли утворяться громади. Однак це вже точно буде не стара будівля АС, яку «Полтаваавтотранс» продала приватній особі. Скоріше за все, це буде сучасне, менше, але функціональніше приміщення.
З відновленням рейсів після карантину цікавить пасажирів і досить значне зменшення кількості рейсів практично на всіх напрямках.
«Внутрішньообласні напрями відкрито всі, але є не всі рейси, – розповів Сергій Бутко. – Нині здійснюється лише 50–60 відсотків. Наприклад, якщо на Гадяч раніше було 20 рейсів, то зараз їх, можливо, 8 – 10. Але пасажир може доїхати в будь-якому напрямку». Причина зменшення рейсів – економічна. Чимало перевізників під час карантину звільнили водіїв, а нині не можуть знайти нових, деякі за час карантину збанкрутіли, тож шукають кошти, щоб відновити роботу. Через малу кількість пасажирів дехто намагається оптимізувати свої витрати і не випускає на маршрути весь транспорт.
Наразі шукають нову оселю і для полтавської автостанції № 3. На щастя, закривати її не будуть. На місці, де сьогодні розміщений Київський ринок і автостанція, планується зведення будинку на 7 під’їздів в ході будівництва тут нового мікрорайону. Щодо самої автостанції, то «Полтавтрансбуд» планував перенести її на вільну ділянку вздовж вулиці Зіньківської – ближче до Інституту зв’язку. Однак підприємство «Полтаваавтотранс», яке володіє станцією (орендує це приміщення), категорично проти такого варіанту. Сергій Бутко пояснив:
– Так буде незручно для пасажирів, оскільки туди незручно йти із зупинки «Площа Зигіна». Доцільніше розподілити рейси, які відправлялися з цієї автостанції, між іншими станціями. Найімовірніше, її перенесуть на автостанцію № 2. Колись рейси із 2-ї автостанції перенесли на Зіньківську, щоб розвантажити центр. Думаю, частково розкидаємо третю між автостанціями № 1, 2, 4. Якщо наполягатимуть на демонтажі, ми запропонуємо варіанти. Організатори перевезень – обласна державна адміністрація і райдержадміністрація. Ідеальний варіант, якщо РДА, ОДА і хтось із міської ради разом із нами визначать місце.
***
До слова, у сучасних реаліях господарювання нікого не здивуєш торгами стратегічно важливими компаніями та підприємствами. Не виняток і установи, які прямо чи опосередковано належать до транспортної інфраструктури. Навесні цього року держава продала центральний автовокзал столиці та 5 автостанцій Києва за 231 мільйон гривень. За даними Фонду держмайна, у торгах взяли участь три учасники, а ціна продажу зросла з початкової ціни на 18%. «Ми дуже сподіваємося, що приватний інвестор зможе реконструювати вокзали, надати їм «нове життя», – прокоментував аукціон голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко. Чи зможе новий власник автостанцій на Полтавщині також дати їм нове життя і перетворити їх на прибуткові і головне – соціально значущі об’єкти, покаже час…

Юлія ХОМЕНКО,
“Зоря Полтавщини”.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий