Кожна людина в душі – натура творча, завжди прагне створювати корисні й красиві речі для облаштування побуту, урізноманітнення гардероба. В Україні традиційно найпопулярнішим рукоділлям є вишивка. Не набагато поступається їй в’язання спицями та гачком.
Загалом же коло захоплень рукодільниць нині надзвичайно широке. Спілкування в мережі Інтернет дозволило майстриням опановувати величезну кількість технік, притаманних декоративно-ужитковому мистецтву різних народів.
Стрінг-арт. Це мистецтво створення об’ємних картин і панно за допомогою цвяхів і ниток. Його вигадали англійські ткачі майже чотири століття тому. Вони натягували нитки в певній послідовності на вбиті в дощечки цвяхи й отримували декоративні панно, якими потім прикрашали стіни будинків.
Для основи найчастіше використовують дерево, фанеру чи пінопласт. Цвяхи бажано брати невеликого розміру, з широким капелюшком. А ось нитки підійдуть майже будь-які – муліне, акрилові, бавовняні.
Основу можна пофарбувати. Схему майбутнього зображення (найчастіше це геометричний орнамент) оббивають по контуру цвяхами. Потім на них натягують нитки різних кольорів, створюючи сам малюнок.
Алмазна вишивка. Ця цікава й дуже ефектна техніка прийшла до нас із Китаю. Назва «вишивка» доволі умовна, адже рукодільницям не потрібні ні тканина, ні нитки. Полотно створюється за рахунок поєднання прийомів бісероплетіння та мозаїки.
Готовий шаблон для алмазної вишивки – це малюнок-схема. Блискучі камінчики на нього викладають за допомогою спеціального пінцета, фіксують на клей. Готова мозаїка доволі міцна та жорстка, тому для оздоблення одягу не підходить. Її застосовують для декорування скриньок, серветниць, ваз. Щоб виріб якомога довше не втрачав привабливого вигляду, поверхню покривають лаком.
Енкаустика. За складною назвою прихована дуже проста та доступна техніка, яка майже не потребує витратних матеріалів. Зате вона точно вразить і дорослих, і дітей. Фактично, це малювання восковою крейдою. Воно перегукується із малюванням фарбами з воску в часи Стародавньої Греції. Але сучасні майстрині використовують замість традиційного пензлика …праску.
Для роботи знадобиться лист білого картону, різнокольорова воскова крейда, що легко плавиться на підошві розігрітої праски (так само легко вона видаляється з праски ганчіркою) і залишає яскраві та соковиті відбитки на папері. Створені в цій техніці малюнки дуже довго не втрачають первісної свіжості.
Фелтінг. Таким красивим словом називається техніка валяння натуральної вовни. У давні часи її винайшли кочові народи. У наш час розрізняють сухий і мокрий тип валяння. За допомогою першого виготовляють об’ємні фігурки, а за допомогою другого – пласкі вироби.
Найбільше фелтінгом захоплюються рукодільниці, які створюють оригінальні іграшки.
Ганутель. Ще одне незвичайне мистецтво прийшло до нас із Мальти. Там черниці у монастирях створювали в такій техніці прикраси для вівтарів. Фактично це декор із дроту та ниток. Традиційно у техніці ганутель роблять екзотичні квіти, які потім можна прикрасити мереживом, стрічками, бісером, намистинами, тощо.
Починається робота з того, що тонкий дріт щільно намотують на спицю. Потім намотану спіраль знімають із інструмента й надають їй форми пелюстки. На кожну ланку отриманої пелюстки послідовно намотують кольорову нитку.
Ошибана. Це різновид флористики. Природний матеріал рослинного походження (квіти, листя, насіння, тополиний пух, трава, кора дерев тощо) висушується під ґнітом чи в гербарній сітці. У результаті цього процесу він стає пласким, часом міняє колір.
Далі заготовки розкладають на паперовій чи тканинній основі. Кожен елемент з особливою ретельністю та обережністю розміщують на заздалегідь визначеному місці: листя нагадує дерева, пелюстки квітів – обриси гір чи морських хвиль.
Закріплюють створене зображення на основі за допомогою клею ПВА чи будь-яким іншим чином.