Ні пуху ні пера...

Ні пуху ні пера…

Особливості й проблеми цьогорічного сезону полювання

Кожен мисливець щороку з нетерпінням очікує серпня, адже за давньою традицією наприкінці літа відкривається сезон полювання на пернату дичину. Щоправда, тепер мисливський сезон розпочинається на кілька тижнів раніше, ніж це було колись, і не всі мисливці ставляться до цього позитивно. До того ж територія угідь, де можна добувати пернаті «трофеї» на законних підставах, через юридичні колізії й перерозподіл земель дедалі зменшується.
Про особливості цьогорічного мисливського сезону та пов’язані з ним колізії розповідає голова Кременчуцького госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Анатолій Олексійович КОВАЛЕНКО.

– Анатолію Олексійовичу, цього року сезон полювання на пернату дичину стартував у Полтавській області 4 серпня. Поясніть, будь ласка, як визначаються терміни початку полювання?
– Раніше полювання на пернату дичину в мисливських господарствах УТМР традиційно стартувало у другу суботу серпня. Але у 2015 році перед початком сезону з’явилася інформація, що мисливські господарства інших користувачів, у тім числі й приватних, вирішили відкрити сезон на два тижні раніше, ніж зазвичай. Розпочалися жваві обговорення ситуації, й зрештою нам довелося дослухатися до більшості (в УТМР Полтавської області всього 19 мисливських господарств, понад 60 господарств інших користувачів. – Авт.) і розпочати мисливський сезон раніше, теж у першу суботу серпня.
– Але мисливці-професіонали, із якими спілкувалася, стверджують, що перната дичина у цей час ще надто молода й нельотна…
– Справді, до початку серпня молодняк ще не встигає стати на крило, тобто навчитися самостійно літати. Але при визначенні старту сезону тепер, на жаль, насамперед беруться до уваги не природні чинники, а, вочевидь, бажання побільше заробити на реалізації відстрільних карток, а також мисливські амбіції. Хоча справжній любитель своєї справи, який поважає мисливський кодекс, ніколи не стане стріляти в нельотний молодняк чи птицю на плаву, бо це – не полювання за трофеєм, а нищення фауни. Мисливець-професіонал вміє чекати й не стане стріляти по легких мішенях. Доки птиця, яка мешкає на території масового полювання, зокрема водно-болотних угідь, підростає, можна виходити на польову дичину.
– На території Білецьківської сільської ради знаходиться ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Білецьківські Плавні», що є складовою регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі Плавні». Це – одне з улюблених місць для риболовлі. А чи можна там полювати?
– Раніше ми полювали там на цілком законних підставах. Але у травні 2017 року були ухвалені зміни до Закону «Про природно-заповідний фонд України», зокрема до перерахованих у статті 26 заборонених видів діяльності на території заказників додали полювання як таке, що нібито суперечить цілям і завданням, передбаченим положеннями про заказник. Власник території ландшафтного заказника «Білецьківські Плавні» – Білецьківська сільрада, чиї представники свого часу брали активну участь у створенні цього природоохоронного об’єкта, у розробці положення про його діяльність. Так-от, чинним положенням про «Білецьківські Плавні» полювання на території заказника не заборонене. Тож склалася правова колізія, в результаті якої ми фактично втратили можливість полювати на території плавнів.
– Які наслідки для екосистем заказників, зокрема «Білецьківських Плавнів», це може мати?
– Повна заборона полювання на хижаків на територіях заказників призведе до неконтрольованого збільшення їх кількості, зокрема на території «Білецьківських Плавнів» – до масового розмноження лисиць. Вони поїдатимуть зайців, молодняк косулі, пернату дичину, а також свійську птицю, яку утримують місцеві селяни. Масове розповсюдження єнотоподібної собаки – це загроза популяції водоплавних і сухопутних птахів, у тім числі й рідкісних. А головна небезпека неконтрольованого збільшення поголів’я цих хижаків – це підвищення ризику розповсюдження сказу. В таких випадках проводиться примусовий відстріл дичини за санітарними показниками, але таку серйозну проблему краще попереджувати, ніж потім ліквідовувати її наслідки, які можуть бути дуже важкими. Тож повна заборона полювання в місцях розповсюдження тварин – переносників небезпечної інфекції – це, м’яко кажучи, недалекоглядно.
– У теленовинах на одному з каналів пройшов сюжет про те, як мисливець, випробовуючи оптичний приціл нічного бачення у темний час доби, підстрелив двох людей. Інші інформаційні джерела повідомляли, що під час полювання мисливець поранив іншого мисливця. Чому трапляються такі жахливі випадки?
– Ви розумієте, є порушники правил полювання, тобто ті, хто, наприклад, забув взяти на полювання свою відстрільну картку або скоїв інше порушення ненавмисне, а є запеклі вороги мисливців – браконьєри, які цілком свідомо нехтують законодавчими нормами і мисливськими правилами заради наживи або адреналіну. Вони часто навіть не шукають убиту ними здобич – їх цікавить не вона, а процес стрільби… Людина, яка застосувала оптичний пристрій з функцією нічного бачення, свідомо вдалася до грубого порушення чинного законодавства. Так, Закон України «Про мисливське господарство і мисливство» не дозволяє полювання у темний період доби, із застосуванням заборонених знарядь, у тім числі й приладів нічного бачення, пристроїв для підсвічування мішеней тощо.
Але це – лише один бік проблеми. З іншого боку, у спеціалізованих магазинах ці заборонені прилади є у вільному продажу, й правоохоронні органи на це ніяк не реагують. Усе це браконьєрське приладдя коштує дуже дорого й по кишені тільки заможним людям. Зрозуміло, що, витративши 30–40 тисяч гривень на прилад нічного бачення, мисливець буде його використовувати, бо для чого ж його тоді купляти? На жаль, як свідчить практика, більшість кримінальних справ, порушених за випадками браконьєрства, «спускаються на гальмах»…
Інша причина нещасних випадків на полюванні – порушення правил техніки безпеки і мисливцями, і населенням. Під мисливські кулі чи дріб нерідко потрапляють браконьєри або ж інші порушники, які на території проведення організованого полювання незаконно займаються риболовлею чи крадуть кукурудзу на фермерському полі.
– Яких правил безпеки необхідно дотримуватися у місці проведення полювання, щоб не перетворитися на живу мішень?
– Під час відкриття сезону полювання на території мисливських угідь більшість рибалок залишають водні плеса, щоб дати можливість колегам-мисливцям полювати. Відпочивальникам теж краще у такі дні не перебувати на території угідь. У подальшому в середу, суботу й неділю, тобто в «мисливські» дні, рибалити на території угідь краще у яскравому одязі, щоб залишатися помітним для людини з рушницею. До того ж при наближенні мисливців треба голосно заявити про себе, а не ховатися в очереті чи траві. Хоча дріб, що використовується для полювання на пернату дичину, має доволі обмежену траєкторію польоту і майже завжди безпечний для людей. Кулі й дріб діаметром більше 5 міліметрів на такому полюванні заборонені.
У лісі організоване полювання проводиться тільки під контролем єгерів – для того, щоб убезпечити як самих мисливців, так і грибників чи інших любителів дикої природи. Загалом же треба дотримуватися правил техніки безпеки й бути уважним – тоді полювання чи лісова прогулянка будуть приємними й цілком безпечними.

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  • 1
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    1
    Share

Добавить комментарий