Нова українська школа:  від успішного учителя –  до успішного учня

Нова українська школа: від успішного учителя – до успішного учня

Сьогодні в Україні День знань. Зазвичай 1 вересня у більшості з нас асоціюється зі святковими урочистостями й святково зодягненими школярами, які шеренгами шикуються на подвір’ї рідної школи. А ще – з гучним дзвоником у руках гарненької першокласниці, яка, мов на троні, сидить на міцних плечах майбутніх випускників… І саме цей дзвоник, головний атрибут свята, який вперше лунає для першачків, запрошуючи їх у країну знань, і востаннє – для випускників, ще довго й щемно лунатиме в їхніх серцях…
Цьогорічний День знань для полтавських, як і загалом для українських школярів, на жаль, не буде таким святковим. Більше того, для певної частини дітей, які проживають у регіонах червоної зони, навчальний рік може й загалом розпочатися он-лайн. Причиною цього є все та ж пандемія COVID-19, яка з березня цього року розділила життя світової спільноти на «до» і «після», не тільки припинивши щоденні заняття у школах і вишах, а й внісши суттєві зміни в життя наших сучасників у всьому світі.

І все ж Міністерство охорони здоров’я України сподівається, що навчання в українських школах 1 вересня розпочнеться. Про це на серпневому брифінгу заявив глава МОЗ Максим Степанов.
Чи підуть діти у школу, залежатиме від того, до якої зони карантину належить навчальний заклад. В Україні з 1 вересня не працюватимуть виключно ті навчальні заклади, що належать до адміністративно-територіальних одиниць, у яких встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки.
Школи з інших трьох зон працюватимуть у звичайному режимі, але з певним переліком правил. У помаранчевих зонах педагогам буде рекомендовано носити захисні щитки, а в жовтих та зелених зонах – просто дотримуватися соціальної дистанції.
У навчальних закладах зміниться розклад уроків, вчителі будуть опитувати учнів про їхнє самопочуття, а директор повинен розробити маршрути і графік допуску учнів до школи так, щоб уникнути скупчення людей. Учні 1-х–4-х класів можуть ходити у школі без використання масок чи респіраторів, але всі інші учні повинні це робити. Захисні маски дозволено знімати під час уроків.
Якщо хоча б одна дитина у класі захворіє на коронавірус, тоді усі учні йдуть на вимушену самоізоляцію. Їжу школярам подаватимуть в окремих боксах, а в деяких школах їдальня та буфет зовсім не працюватимуть.
У МОЗ та МОН визнають, що вимагати від дітей у школі соціальної дистанції майже неможливо, однак вчителі намагатимуться принаймні розвести потоки дітей у школі та розсунути парти на відстань одного метра.
Дозатори та антисептики повинні бути тільки на вході, а ще дітям рекомендують ретельно мити руки після кожного уроку. Із 1 вересня до школи не пускатимуть батьків та супроводжувачів. Вчитися дистанційно або на екстернаті рекомендовано лише учням із захворюваннями дихальної та імунної систем.
Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко розповів, що першокласники повинні пройти медичний огляд, бо це базова перевірка стану здоров’я перед школою, але зробити це можна пізніше на місяць-півтора. А школярам 2-х–11-х класів можна пройти медогляд упродовж року. Вчителям дозволили не проходити медичний огляд перед початком навчального року. Цьогоріч у період пандемії коронавірусу вони можуть приступати до роботи без медичних довідок про стан здоров’я.
Також напередодні навчального року вчителів не тестуватимуть на Covid-19, оскільки, за словами міністра охорони здоров’я, у цьому немає жодної потреби.
Тестування можливе тільки у випадку появи симптомів коронавірусної хвороби.
Полтавщина наразі входить до зеленої зони, тож сьогодні, 1 вересня, у школах області приступили до навчання 135 тисяч школярів. А до перших класів зарахували 13,8 тисячі першокласників. До речі, незабаром на Полтавщину прибуде 15 нових шкільних автобусів для підвозу учнів до шкіл у районах.
До кінця 2021 року в нашому регіоні заплановано створити 89 опорних навчальних закладів. Нині вже створено 69. Про все це йшлося на серпневій онлайн-конференції освітян області «Освіта Полтавщини на шляху впровадження Нової української школи: підсумки 2019/2020 навчального року та основні завдання на 2020/2021 рік».
Голова ОДА Олег Синєгубов акцентував, що під час нового навчального року варто звертати увагу передовсім на безпеку навчального процесу для учнів.
«Ми непогано завершили попередній навчальний рік, хоча виклики були дуже серйозними, як для дошкільних, загальноосвітніх, так і для вищих закладів освіти. Новий навчальний рік так само пройде з певними особливостями. Наше завдання, щоб 1 вересня всі діти пішли до школи, вищих навчальних закладів і не дистанційно, а очно. Ми повинні все зробити для цього: серйозно підходити до вимог боротьби з COVID-19 і рекомендації МОЗ виконувати дуже принципово. Потрібно перевірити школи, корпуси вищих навчальних закладів, гуртожитки з точки зору безпеки в таких умовах. Це вимога сьогодення. Без цього ми, на жаль, не зможемо нормально розпочати, провести і завершити 2020/2021 навчальний рік», – наголосив Олег Синєгубов.
«Організувати освітній процес в умовах пандемії можливо. Але це потребує чималих зусиль. Дистанційне навчання, протиепідемічні заходи, відміна ДПА, ЗНО в умовах адаптивного карантину – перед освітянами цьогоріч вперше постали виклики такого масштабу. Налагоджується комунікація з батьками, учнями, студентами, використовувались усі засоби організації дистанційного навчання: електронні освітні платформи, месенджери, Всеукраїнська онлайн-школа», – зазначила директор департаменту освіти й науки ОДА Віта Ковальська.
Ректор Полтавського національного педагогічного університету імені
В. Г. Короленка Микола Степаненко розповів, що в педагогічному виші створили лабораторію інноваційних освітніх рішень, де навчають молодих вчителів для роботи в Новій українській школі.
«Роль лабораторії спрямована на формування готовності майбутніх учителів до інтеграції освітніх галузей початкової школи. У підготовці сучасного вчителя важливе місце займає формування цифрової компетентності студентів. В університеті готують майбутніх вчителів за спеціалізацією «Електронне навчання». Ми навчаємо цифрових компетентностей наших студентів і готові надати допомогу вчителям-практикам», – зазначив Микола Степаненко.
Чимало виступів учасників конференції присвячувалося концепції Нової української школи (НУШ), головна мета якої – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. А ще – виховати інноватора та громадянина, який вмітиме ухвалювати відповідальні рішення та дотримуватиметься прав людини.
Словом, НУШ має пройти шлях від успішного учителя до успішного учня. Тож у добру дорогу, школярі, дорогу в країну знань.

Людмила Даценко.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий