Нове життя Тютюнникового “Виру”

Наприкінці червня нинішнього року в обласній універсальній науковій бібліотеці iмені I.П.Котляревського відбулася літературна зустріч із письменником Олексієм Неживим. І в тій же залі вже на початку вересня нова подія зібрала чималу аудиторію, подивувавши, схвилювавши серця усіх присутніх. Адже наш земляк ще в червні лише говорив про свою мрію, вкотре повторюючи власні слова упродовж років, – видати роман Григорія Тютюнника “Вир” у його первісному вигляді, без цензурних правок. І ось вона, втілена в реальність, жива книга – в його руках, сльози радості й розчулення в очах. До того ж під однією обкладинкою представлено і роман “Вир”, і однойменний кіносценарій, створений за книгою брата Григором Тютюнником. Вийшла книга у видавництві “Дивосвіт” (директор – Ганна Грибан) за кошти обласного бюджету як соціально значуще видання у рекордно короткий відтинок часу.
Творчість братів Тютюнників Олексій Неживий досліджує вже кілька десятиліть. “Вир” захопив його ще в школі, а сценарій віднайшов пізніше – він із 1965 року до 2010-го пролежав у архіві кіностудії імені Олександра Довженка, де Григір Тютюнник працював два роки і мріяв створити кінофільм. Є підстави вважати, що Олексій Іванович Неживий став першим читачем сценарію у новітню добу. Зізнається, що відчував інтуїтивно: роман зазнав скорочень цензури ще тоді, коли вперше прийшов до читача. Вдова Григорія Тютюнника Олена Федотівна Черненко-Тютюнник підтвердила, що так і є, вона намагалася видати “Вир” без купюр, але не вдалося. І розповіла Олексію Івановичу, що автограф твору передала у Львівський музей Івана Франка.
– Я скопіював роман, провів текстологічне дослідження і поновив усі пропущені рядки… Це був духовний заповіт Олени Федотівни, і я його виконав… Ця книжка для мене – як пересадка серця, в ній – частина мого серця, – зізнається письменник, упорядник книги й автор передмови Олексій Неживий.
А вже через кілька днів книгу було презентовано на 24-му Форумі видавців у Львові. Почалося її нове життя – “Вир” надійде в бібліотеки області й, на прохання упорядника, частина тиражу буде передана читачам Луганщини. Адже наш земляк два десятиліття жив і працював у Луганську і тепер, після трьох років, проведених через війну в Полтаві, повертається на Луганщину. До всього, там його нещодавно обрали головою Луганської обласної організації Національної спілки письменників України.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий