Нові правила, нові штрафи  та повернення техогляду: які «сюрпризи»  чекають на водіїв у цьому році

Нові правила, нові штрафи та повернення техогляду: які «сюрпризи» чекають на водіїв у цьому році

Без автомобіля не уявляють свого життя тисячі полтавців. Для декого дорога – романтика та пригоди, для декого – робоча необхідність, ще хтось шукає своєрідний допінг, адреналін. І хоча з року в рік утримання «залізного коня» стає все дорожчим, кількість кермувальників на автошляхах області не зменшується. Нинішній рік має принести їм чимало новацій, які стосуватимуться нових правил водіння, екологічності, контролю безпеки на автошляхах і традиційно нових, більш «європейських», цін на пальне.

Автоматичний контроль порушень

Кількість дорожньо-транспортних пригод в Україні значно випереджає аналогічні показники більшості країн світу. Це при тому, що рівень автомобілізації в державі наразі становить близько 300 автомобілів на тисячу жителів. Це майже найнижчий показник серед країн Європи, де автомобіль є у кожного другого жителя. За даними, опублікованими у виданні «Економічна правда», ще два роки тому Україна була шостою у Європі за кількістю населення і десятою за протяжністю автошляхів, але рівень її автомобілізації можна було порівняти хіба що з островом-державою Ямайка. Втім, і тоді, і тепер наші несумлінні водії тримають сумнівну першість щодо аварійності.
З початку року Міністерство інфраструктури заявило про продовження роботи з удосконалення держпрограми безпеки руху. Планується, що до 2024 року аварійність знизиться мінімум на 30 відсотків. Щоб стимулювати водіїв дотримуватися правил, у цьому році переглянуть розміри штрафів для кермувальників-порушників та вже вдруге застосують на дорогах автоматичний контроль правопорушень. Щоб вони не викликали у населення такого спротиву через неточність даних, як було під час запуску у колишньому ДАІ інструментів моніторингу «Візир», вони стануть практично повністю автономними. Удосконалені пристрої вже почали надходити до відділень поліції. Їхня відмінність від попередників – робота на тринозі в автоматичному режимі. Голова держагентства інфраструктурних проектів України Кирило Хом’яков переконує, що удосконалені прилади не будуть ускладнювати життя кермувальників, неправомірно приписуючи їм правопорушення на дорогах, а надаватимуть оперативні точні дані:
– Поліцейському не треба буде, як нині, стояти і писати все вручну. Пристрій сам буде фіксувати всі порушення швидкості і передавати на планшет правоохоронцю, і вже в залежності від ситуації той буде або сам зупиняти автомобіль, або передавати все в центр обробки даних, як зі звичайної камери.
На цьому новації не закінчуються. На допомогу пристроям прийдуть триста додаткових камер автоматичної фіксації швидкості. Нині в столиці, Київській та Львівській областях працюють 48 таких приладів. Можливості камер планують розширити і фіксувати інші порушення: рух смугами громадського транспорту, проїзд на червоне світло, виїзд на зустрічну смугу. Ближче до літа на українські дороги виїдуть і перші поліцейські автомобілі-фантоми. Їхня робота полягатиме в тому, щоб приховано, без розпізнавальних знаків, зафіксувати в русі порушення швидкості автомобілів, які їдуть попереду, позаду, збоку і навіть в зустрічному напрямку. Як розповіли на сторінці патрульної поліції в Україні, перші чотири автомобілі вже обладнані комплексами фіксації порушень «Фантом». Система має чотири відеокамери, блок управління, планшет та принтер. А ось приховані маячки та сирена вмикатимуться, коли фантом зафіксує порушника.

Спочатку гроші, потім – оскарження штрафу

У цьому році для охочих проїхатися з вітерцем обіцяють підвищити штрафи. Зокрема, зі слів першого заступника начальника департаменту патрульної поліції України Олексія Білошицького, за перевищення понад 50 км на годину по місту доведеться сплатити вже не 510, а 3400 гривень. Це передбачено в новому законопроекті. Стосовно п’яних водіїв, що спровокували ДТП: за порушення, якщо воно спричинило середні тілесні ушкодження, планують ув’язнювати на строк до 3 років з позбавленням права керування на 3–5 років, у разі тяжких ушкоджень або загибелі – покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 5 до 10 років. За керування автомобілем без водійського посвідчення пропонується збільшити штраф з 510 грн до 10200 грн, а при повторному такому правопорушенні – до 40 800 грн.
Суворіше каратимуть і водіїв вантажівок, якщо вони перевищують дозволені ліміти. Торік у державі збудували 40 комплексів зважування в русі, тринадцять з них уже передають дані до центру обробки. Ще сто комплексів планують обладнати цьогоріч. Поки що всі вони працюють в тестовому режимі і чекають легалізації від парламенту. З цього року габаритно-ваговий контроль вантажних фур має здійснюватися автоматичними інформаційними системами, а не інспекторами Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки).
«Укртрансбезпека і ті люди, які там сьогодні працюють, мають видавати дозволи та розробляти документи, яких потребують наші перевізники. А власне контроль має лишитись за автоматичними і комп’ютерними системами, що здійснюватимуть автоматичний контроль і накладання штрафних санкцій. Це точно буде реформа, яка забере корупцію з цього органу», – охарактеризував новацію Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Планується, що до кінця 2021 року на українських дорогах буде встановлено понад 150 автоматичних комплексів ГВК «Зважування у русі» (Weigh-in-Motion).
Варто додати, що, починаючи з 2012 року, власників автівок позбавили ще одного головного болю – обов’язкового проходження техогляду. Відтоді з року в рік водіїв лякають його поверненням. Схоже, лякають не безпідставно. Наприкінці минулого року поліція отримала перші 30 автомобілів-техстанцій Renault Master, обладнаних для проведення «мобільного техогляду» прямо на дорозі, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій. Так держава готується до введення обов’язкового техогляду легкових авто. Автомобілістам потрібно приготуватися до того, що уже незабаром їх почнуть зупиняти прямо під час руху для перевірки рівня тонування скла, шумності авто, світла фар, рівня токсичності вихлопних газів, люфту кермового управління, глибини протектора шин.
«Це буде поступово запроваджуватись, щоб всі змогли до цього звикнути. Спочатку автомобілі, які вперше імпортуються, потім при переобладнанні, потім маємо прийти до того, що авто раз на два-три роки буде проходити обов’язкове ТО», – розказав міністр.
Проводити техогляд будуть приватні компанії, процедуру проходження фільмуватимуть і в разі проходження видаватимуть талони ТО. Чиновники і поліція обіцяють в процес не втручатися і переконують – техогляд за хабарі, то в минулому. Останнє слово у затвердженні обов’язкового ТО – за парламентом.

Нове життя «євроблях» та європейські екологічні цілі

Не вщухають між господарями чотириколісного транспорту і розмови стосовно вартості розмитнення так званих «євроблях». Швидше за все, компромісу між кермувальниками і народними обранцями досягти вдасться не скоро. Очікувати на якісь поступки, що призведуть до суттєвого здешевлення розмитнення вживаних автівок, не доводиться. Наразі з усіх напрацювань – лише ряд пропозицій. Останні були внесені буквально кілька днів тому. Але й вони стосувалися лише тих автомобілів, які були ввезені до кінця минулого року. Як повідомляє «Укрінформ», заступник голови профільного комітету Верховної Ради України Олександр Ковальчук запропонував надати можливість розмитнення автівок, що були ввезені з порушенням митних правил протягом 180 днів за ставкою, що не перевищує 1000 євро. Отримані кошти нардепи пропонують спрямувати на вакцинацію від COVID-19.
Така ситуація на ринку вживаних авто не надто влаштовує самих водіїв, яких з кінця минулого року в деяких регіонах держави, попри раніше підписаний меморандум, почали ощасливлювати протоколами на 8,5 тисячі гривень за порушення закону. Але лише у тому випадку, якщо кермувальником виявлялася не та людина, яка ввезла авто на територію держави. До цього патрульні обмежувалися попередженнями. Власники автомобілів на єврономерах попередили, що готові вийти на мирний протест, якщо вітчизняний парламент не розгляне найближчим часом раніше запропоновані законопроекти про доступне розмитнення.
Пандемія загнала у глухий кут і українську автопромислову галузь. За минулий рік кількість автомобілів, які зійшли з конвеєра, знизилася практично вдвічі. Послаблень у 2021 не буде, адже в України тепер нова мета – досягнення європейських екологічних цілей. І, відповідно, нових європейських стандартів. Наприкінці листопада минулого року відбулась 33-тя Генеральна Асамблея Європейської асоціації скрапленого газу (Liquid Gas Europe). Учасники зустрічі ознайомились з особливостями Європейської енергетичної та екологічної політики ЄС в нових умовах, який планує до 2050 року обов’язково досягнути нульового рівня викидів шкідливих речовин авто з ДВЗ (дизельні двигуни внутрішнього згорання). За новим планом, уряди таких держав, як Бельгія, Великобританія, Швеція, Данія, Ізраїль, Норвегія, окремі штати США та Канади заборонять продаж нових бензинових і дизельних автомобілів і мікроавтобусів з 2030 року, на п’ять років раніше, ніж планувалося. Європейські столиці – Париж, Мадрид, Копенгаген, Лондон, Рим та Берлін – в найближчій перспективі планують заборонити як дизельні, так і бензинові автомобілі.
Не важко спрогнозувати, що після таких екологічних ініціатив парк авто переважно на дизельному пальному «плистиме» на українські дороги як чергові «євробляхи…»

Чи викличе пандемія… дефіцит пального в державі?

Попри те, що виробники нафтопродуктів постійно втрачають значну частину клієнтів, бо ті переходять на дешевший автогаз, ціни на бензин у цьому році не знижуватимуться. Адже долар залишається головним ціноутворювачем, і деякі компанії закладають свій власний курс навіть на рівні 30 доларів за гривню. Тож, швидше за все, це вплине на подальше зростання пального, особливо якщо підвищиться і новий акцизний збір.
«На бензини ціна може піднятися на 1,9 грн/літр, а на дизель – на 1,35 грн/літр. Якою мірою оператори ринку реалізують ці передумови – сказати важко. Але, однозначно, ціни підвищаться», – зазначив експерт паливного ринку Леонід Косянчук.
Україна поки ще надто далека від повного переходу на альтернативні види пального. А до цього часу потрібно рятувати власні нафтопереробні заводи, поки вони не закрилися під тиском європейських екологічних вимог та наслідків коронакризи, переконаний перший заступник голови правління ПАТ Укртатнафта Руслан Лапка.
Наші заводи почнуть скоро закриватися за наявної ситуації, тому що зниження обсягів споживання бензину до 1,6 млн т у рік з урахуванням наявності імпорту потягне за собою зменшення переробки до технологічного мінімуму чи взагалі зупинення виробництва. Першим може постраждати державний Шебелинський ГПЗ. А далі піде ланцюгова реакція по суміжних галузях: видобутку та транспортуванню. Через пандемію коронавірусу знизились обсяги споживання, що призупинило і обсяги зростання споживання скрапленого газу. Інакше ми б уже говорили про можливе закриття заводів. Можливо, чимось доведеться пожертвувати, але і всі наші зобов’язання перед ЄС щодо підвищення акцизів до європейських мінімальних рівнів: 359€/тонн на бензин та 330€/тонн на дизель треба співвідносити з нашими реальними можливостями та купівельною спроможністю українських громадян.
Трохи інша ситуація з автогазом. У випадку збільшення акцизного податку ціна на нього на АЗС зросте приблизно на три гривні, попереджають експерти ринку. Окрім цього, днями Міністерство енергетики та вугільної промисловості України відтермінувало до 5 травня введення в дію нового технічного регламенту щодо найсучасніших європейських вимог до автогазу. Проект змін направлений до Кабінету Міністрів України. Регламент мав вступити в силу на початку лютого. Згідно з ним вміст сірки в автогазові не має перевищувати 30 ppm. Надалі ця норма буде знижена до 10 ppm , як передбачено відповідними вимогами до викидів для бензину та дизельного пального Євро-5. Наразі в Україні діє застарілий стандарт EN 589:2017, при якому допустима норма – 50 ppm, що відповідає вимогам до викидів Євро-4. Крім того, новий стандарт вводить норму щодо мінімального вмісту пропану в пропано-бутановій суміші не менш ніж 20% (до 30.04.2022 р.) та не менш ніж 30% (з 01.05.2022 р.).
Ще два роки тому близько чверті українських автомобілів були оснащені автогазовими установками. За минулий рік їх стало не набагато більше, адже у 2020 році значно зросла вартість перереєстрації такого автомобіля. А ось якість автогазу, як і якість вітчизняного бензину, кращою не стала. Тож, чи зможе Україна виграти від масового переходу водіїв на скраплений газ, чи стане він якіснішим, автомобілі – дешевшими, і чи зменшиться травматизм на автошляхах від впровадження такої великої кількості новацій – невідомо.

Використано матеріали ТСН, Авторадіо, Іnterfax.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщина”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий