Сільський відпочинок і зелений туризм на селянському подвір’ї, де люди з міста зможуть не тільки подивитися на гарну природу, а й погодувати курей, кіз чи корівку, поласувати свіжою й безпечною продукцією… І все це – в цивілізованих умовах, з високим рівнем комунальної інфраструктури – ось де безмежне джерело підвищення рівня матеріального благополуччя українських селян. Та чи можливо це в нинішніх умовах?
Так сталося, що в Україні протягом останніх 25 років проблемами й розвитком сільських територій майже ніхто не займався. Саме тому сьогодні, як ніколи, треба надавати підтримку людям, які залишилися в селі й не збираються нікуди виїжджати, вважає директор обласної сільськогосподарської дорадчої служби Світлана Андрієнко. Водночас важливо розуміти, що для сталого розвитку сільських населених пунктів потрібно думати не тільки про соціальну сферу, школи й дитсадки, а й про те, як створити належні умови для розвитку підприємництва на селі. Тоді будуть додаткові кошти для розвитку місцевих громад. І тут свою роль мають виконати об’єднані територіальні громади. Адже саме на децентралізацію покладаються нині великі надії в питаннях підвищення соціального, побутового й культурного розвитку села.
Про що йдеться в Угоді про Асоціацію стосовно розвитку сільських територій? Як впливає децентралізація на сільські громади? Чи готові українські сільгоспвиробники до кооперації? Відповіді на ці та інші питання, що стосуються євроінтеграційних процесів у контексті розвитку сільської місцевості, децентралізації й кооперації намагалися віднайти учасники конференції «Європейські реформи в українському АПК», яка відбулася в Полтаві.
***
Загалом, за статистичними даними 2017 року, сільське населення складає 13,1 мільйона осіб із 42,4 мільйона українців. За загальноприйнятим визначенням, сільська місцевість – це не тільки сільські населені пункти, а й уся сільська територія із земельними масивами. Це територія з домінуючою сільською діяльністю місцевого населення.
– Якщо ми втратимо українське село й віддамо всю землю великим агрохолдингам, ми втратимо джерело первинної доданої вартості. До того ж більшість із нас своє дитинство провели в селі й пов’язуємо свої кращі спогади саме з селом. Діти, які виростають у селі, мають багатогранніше й духовніше виховання і значно ширше сприйняття довколишнього світу, ніж міські діти, – зазначила керівник регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, Омельницький сільський голова Олександра Шереметьєва. – Урбанізація, крім благ, створює й чимало проблем. Тому ми проводимо заходи туристичного спрямування, щоб людина хоча б тиждень змогла побувати в своєму дитинстві й зрозуміла, що найбільше багатство – наша українська земля. Не поспішаймо її продавати. Сільські території існують завдяки нашим патріотам…
Нині в області функціонує 437 сільських рад і близько 40 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Мешканці останніх уже відчули в об’єднанні переваги для розвитку певної сільської території. Адже тільки оптимізувавши, шляхом об’єднання, штат працівників сільських рад і зменшивши витрати коштів на енергоносії, ОТГ тим самим отримали додаткові гроші для вирішення питань питної води, розвитку зеленого туризму, на інші потреби. Допомагала додатковим фінансуванням ОТГ й держава. До речі, 5 найперше створених ОТГ погодилися працювати в рамках європейських Програм розвитку сільських територій. Зокрема це – підтримка розвитку малого й середнього бізнесу, кооперації, створення ланцюжків доданої вартості. За цими напрямками працює й обласна програма підтримки АПК, розрахована до 2020 року.
***
На першому місці в питаннях розвитку сільських територій має бути підвищення конкурентоздатності малого й середнього аграрного бізнесу, поліпшення стану довкілля, диверсифікація виробництва та підвищення якості життя населення, наголосила Світлана Андрієнко.
– Як ніколи раніше, актуальною для нас і для всієї країни є програма “Лідер”. Саме лідери на селі зможуть згуртувати людей, створити кооперативи чи започаткувати нове виробництво, – зазначила вона. – Над питанням підготовки лідерів працює обласна сільськогосподарська дорадча служба. Ми, зокрема, проводили підготовку фермерів, бджолярів і малих підприємців. Останні взяли в оренду близько 800 водних об’єктів області. Саме в розвитку й супроводі малого підприємництва на селі дорадча служба вбачає потенціал для розвитку сільських територій. Також ми підтримуємо вирішення питань, пов’язаних із якістю життя. Зокрема це – екологічне землеробство, якість питної води, охорона довкілля, розвиток сільського зеленого туризму. Адже розвиток аграрного бізнесу має відбуватися паралельно з розвитком сільських територій.
Поширена думка, що центральні села чи міста ОТГ певним чином урбанізують малі й віддалені села. Люди завжди намагалися за найменшої можливості переселитися поближче до осередків цивілізації. Наскільки це відповідає реальності, розповідає начальник управління економіки Пирятинської ОТГ, експерт Асоціації ОТГ Ірина Солдатова:
– На території Пирятинського району є 15 сільських рад. Ми маємо 16 тисяч осіб міського населення й 16 – сільського. Й така тенденція зберігається протягом більш як 10 останніх років. Впровадження новітніх технологій в агропромисловому комплексі сприяло вивільненню працівників полів і ферм. Там нині багато процесів автоматизовано. Люди втратили роботу. Що залишилося на селі? Розбиті дороги, в більшості сіл немає вуличного освітлення, примітивна система вивезення сміття, нерегулярне й неякісне водопостачання. Але, незважаючи на всі ці проблеми, ми вважаємо, що вихід є, це – децентралізація.
Два роки тому місто Пирятин об’єдналося з Олександрівською сільрадою і створило ОТГ. При цьому громада отримала від держави потужний фінансовий ресурс. Але ареал 30-кілометрової зони довкола міста поза увагою не залишився. В рамках проекту муніципального співробітництва були укладені договори з 6 сільрадами стосовно запровадження сучасної системи вивезення сміття. Спільними зусиллями ми придбали сміттєвоз, установили відповідні баки й контейнери в селах, які брали участь у співфінансуванні. Зараз ця система працює.
У селах Вишневому та Смотриках було створено 2 кооперативи з вирощування малини та сільськогосподарський кооператив з обробітку землі за участю учасників АТО, продовжує Ірина Солдатова. А в селі Калиновий Міст, у приміщенні колишньої школи, ми створили бізнес-інкубатор для сільських стартапів. Адже в селах треба розвивати не тільки агротехнології, а й переробну галузь, продукція якої користувалася б попитом не тільки на вітчизняному, а й на європейському ринках. Таким чином громада, напрацювавши додану вартість, матиме додатковий фінансовий ресурс.
Загалом у Пирятинській ОТГ діє 43 міські цільові програми підтримки малого й середнього бізнесу, які працюють у різних галузях життєдіяльності громади. Під їх реалізацію спрямовується 46 мільйонів гривень. Раніше про такі кошти й мова не могла йти, підсумувала фахівець ОТГ.
***
Під час децентралізації громади отримали певну самостійність і фінансовий ресурс. Відтак об’єднання – це загалом позитив як для мешканців громад, так і для місцевого самоврядування. При цьому також змогли себе проявити місцеві лідери, яких, за словами виконавчого директора Асоціації розвитку сільської місцевості Полтавщини Тетяни Грузін, треба відшукувати, пізнавати й плекати.
***
Об’єднати українських селян досить складно, така думка побутує в соціумі, і вона має певне підґрунтя. Між тим директор обласної сільськогосподарської дорадчої служби Світлана Андрієнко на практиці доводить, що об’єднання у спільній справі можливе:
– Тільки за останні 2 роки в області створено 8 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. В основному це молочарські об’єднання, які, окрім формування великих обсягів продукції, ще й досліджують молокосировину на бактеріологічну забрудненість, наявність шкідливих сполук та охолоджують її. Тобто кооператив має забезпечити якість акумульованого товару, тим самим забезпечуючи вищу його ціну. Більше того, кооперативи можуть диктувати переробнику свою ціну на молоко. А окремі молочарські об’єднання вже задумуються про створення власних переробних підприємств із виробництва кисломолочної продукції. Селяни самі побажали розводити кіз та овець у селах Бригадирівської сільради Козельщинського району, а також у кількох селах Семенівського й Кременчуцького районів. Технологічне обладнання в цих регіонах є. А в Сухорабівці Решетилівського району за 3 роки створено 10 сімейних тваринницьких ферм.
Дещо складніша ситуація зі створенням сільськогосподарських виробничих кооперативів. Адже в такому випадку вони створюються задля отримання прибутків. Тож, навіть ще не набравши певних виробничих обертів, згідно із законом, мають сповна сплачувати податки.
Маємо позитивні приклади і в питаннях садівництва. Тут на допомогу приходить обласна програма підтримки АПК, відшкодування за якою тим фермерам, котрі закладають нові фруктові сади, сягає 40 тисяч гривень. Звісно, підтримувати сільських підприємців потрібно в усіх починаннях. Хотілося б, щоб цим перейнялися ті, від кого залежить благополуччя сільських громад (депутати, чиновники), щоб влада в Україні повернулася обличчям до села, адже це справжній клондайк ресурсів, резервів і можливостей, переконана Світлана Андрієнко. Необхідно лише зробити відповідні обрахунки та вкласти кошти. Ягоди, горіхи, груші, яблука – це ті галузі, розвиток яких дає швидку фінансову віддачу. Також можна плести вироби з рогозу (корзини, віники, черевики, капелюхи тощо), чим власне й займаються народні умільці в Чорнухинському, Лубенському та Кременчуцькому районах. Отже, перспективи маємо неабиякі.
А ще – маємо приклад того, як треба працювати, знаходити господаря на селі й призупиняти процеси міграції з села. На першому етапі децентралізації було багато скептиків щодо об’єднання громад. Зараз таких значно менше, а відтак процес цей не зупинити.
Людмила ДАЦЕНКО.