Обережно: комахи влітку!

2006 Prof. Frank Hadley Collins, Dir., Cntr. for Global Health and Infectious Diseases, Univ. of Notre Dame This 2006 image depicted a female Aedes aegypti as she was obtaining a blood-meal from a human host through her fascicle, which had penetrated the host skin, and was red in color, reflecting the blood’s coloration through this tubular structure. In this case, what would normally be an unsuspecting host was actually the CDC’s biomedical photographer’s own hand, which he’d offered to the hungry mosquito so that she’d lite, and be photographed while feeding. As it fill with blood, the abdomen became distended, stretched the exterior exoskeletal surface, causing it to become transparent, and allowed the collecting blood to become visible as an enlarging intra-abdominal red mass. As the primary vector responsible for the transmission of the Flavivirus Dengue (DF), and Dengue hemorrhagic fever (DHF), the day-biting Aedes aegypti mosquito prefers to feed on its human hosts. Ae. aegypti also plays a major role as a vector for another Flavivirus, "Yellow fever". Frequently found in its tropical environs, the white banded markings on the tarsal segments of its jointed legs, though distinguishing it as Ae. aegypti, are similar to some other mosquito species. Also note the lyre-shaped, silvery-white markings on its thoracic region as well, which is also a determining morphologic identifying characteristic.

Обережно: комахи влітку!

З настанням тепла масово з’являються кровосисні комахи. Окрім того, що комарі, мошки, ґедзі й кліщі дошкуляють укусами, вони є ще й переносниками збудників деяких інфекційних захворювань.

Іксодові кліщі

Ці небезпечні для людей і тварин істоти найбільш активні саме в квітні-травні та серпні-вересні. «Спіймати» кліща можна не лише у лісі, а й у парку чи сквері, на будь-якому газоні.
– Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу, коли людина рухається, торкається гілок дерев, розсовує чагарники і травостій або сідає на траву, – розповів лікар-епідеміолог відділення ОНІ ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент Валентин Шаповал. – Кліщ заповзає на шкіру людини і присмоктується, прикріплюється до різних частин тіла (потилиці, шиї, в пахових ділянках, у ділянці пупка, в проміжності, під лопатками і по хребту). В більшості випадків присмоктування кліща залишається непоміченим: він виділяє анестезуючу речовину, яка знеболює укус. Але потім на місці його прикріплення виникає свербіж, болючий запальний процес у вигляді кільцевого почервоніння. Якщо організм людини не справляється, ураження може переходити в інші стадії, вражаючи різні органи та системи організму, а це вже велика загроза для здоров’я та життя.
***
Якщо ви зібралися на прогулянку, перш за все подбайте про відповідне вбрання: найбільш безпечним буде одяг із довгими рукавами, світлого кольору, який щільно прилягає до тіла. На прогулянці тримайтесь ближче до центру стежки та не заходьте в траву поруч: саме там кліщів найбільше.
Для захисту від кліщів використовуйте репелент (акарицид) – спеціальний засіб, що відлякує кліщів. Він може бути у вигляді аерозолю, мазі тощо. Обов’язково дотримуйтеся вимог інструкції з використання засобу.
Увага: коли кліщ прикріпляється до вашого одягу, він залишається нерухомим, аж до тих пір, поки ви не припините активно рухатись, сядете чи ляжете. Саме після того, як ви припинили рухатися, кліщ починає шукати місце для прикріплення. Цей процес може тривати від півгодини до трьох і більше годин.
Тому важливо оглядати себе та своїх близьких кожні дві години прогулянки. Огляд потрібно проводити ретельно, оскільки нападником може бути так звана німфа – молодий дуже маленький кліщ, який майже не має забарвлення.
Одразу після повернення додому ще раз огляньте дітей, тварин та себе: найкраще це зробити в білій ванній.
Одяг, який ви зняли, необхідно ретельно почистити або випрати, а потім попрасувати. Те саме зробіть із речами, якими ви користувалися на прогулянці. Просте витрушування не допоможе позбутися кліща.
***
Якщо ви все-таки «впіймали» кліща, слід негайно звернутися до медичних працівників. За відсутності такої можливості видалення проводять самостійно. Для цього потрібно замастити кліща олією (не заливати, щоб не задихнувся), повільно видалити його разом із хоботком, розхитуючи кліща з боку в бік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, взяти його пінцетом або петлею з нитки.
Після видалення кліща місце присмоктування необхідно змастити тривідсотковим розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою.
Видаленого кліща необхідно помістити у флакон, пробірку, інший чистий посуд, покласти туди ж маленький пучечок трави та щільно закрити кришку. За направленнями лікаря у лабораторній мережі проводяться лабораторні дослідження кліщів на наявність збудників бореліозу.
Також протягом трьох тижнів після укусу кліща спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення на шкірі почервоніння, яке продовжує збільшуватись, негайно зверніться до лікаря.
Щорічно із укусами кліщів до закладів охорони здоров’я звертаються в середньому близько 20 тисяч людей. Не всі кліщі переносять збудників небезпечних хвороб, однак їхні укуси можуть загрожувати людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), хвороба Міямото, кліщовий вірусний енцефаліт і ще близько 150 найменувань.
– При укусі кліща людина може інфікуватися збудником (спірохетою) особливо небезпечної інфекційної хвороби Лайма, – застерігає Валентин Шаповал. – Зараження людини цим збудником може призвести до захворювання, яке характеризується різними клінічними проявами. Серед них найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця.
Через несвоєчасне звернення за медичною допомогою виникають хронічні прояви хвороби, довготривала непрацездатність, інвалідизація, можливі навіть летальні випадки. На жаль, кількість випадків хвороби Лайма постійно зростає. Наприклад, якщо у 2010 році в Полтавській області було зареєстровано 9 випадків хвороби Лайма, то у 2016-му – 126, а у 2017-му – 213. На початку весни цього року вже зафіксовано 12 випадків: у Полтаві, Гадяцькому, Диканському, Кременчуцькому, Лубенському та Миргородському районах.

Комарі

При укусі ця комаха вводить у шкіру антикоагулянтну речовину для збереження крові в рідкому стані, щоб її можна було смоктати. Ось це своєрідне «щеплення» при укусі комара і викликає свербіж, припухлість і подразнення, а іноді різні інфекції та алергію.
Однак у деяких людей, особливо у дітей, укуси комарів можуть викликати дуже сильну місцеву реакцію з набряком навколишніх тканин і сильним запаленням. Множинні укуси призводять до підвищення температури. У цьому випадку слід звернутися до лікаря, який призначить антигістамінні препарати.
Якщо під рукою немає спеціального засобу, який знімає запалення після укусу комара, скористайтеся перевіреними народними методами. Це содовий розчин, яким періодично змазують місце укусу, можна використовувати зеленку, нашатирний спирт (наполовину розведений водою), кефір, кисле молоко. Добре знімають свербіж злегка розім’яті листя подорожника, черемхи, петрушки, м’яти.
Хоча в народі говорять, що комарі кусають тих, у кого солодша кров, дослідження показують, що насправді на вподобання комах впливає генетичний фактор. Деякі люди виділяють через шкіру запахи, які відштовхують комарів, відповідно вони менш цікаві комахам. Вироблення таких запахів, очевидно, контролює генетика.
Інші теорії також пов’язані із запахом тіла, але пояснюються вуглекислим газом, який ми виділяємо під час кожного видиху. Дослідники також стверджують, що люди, на шкірі яких скупчується більше бактерій певного типу (зокрема стафілококи), більш вразливі до укусів комарів.
Більшість людей виділяють речовини, які дозволяють комарам визначити смак крові, перш ніж вони спробують її. Згідно з японським дослідженням, подорожуючи у пошуках їжі, комарі майже в два рази частіше «приземляються» на людей з першою групою крові. Також дослідники комарів стверджують, що крихітні кровопивці в 500 разів більш активні в повний місяць.
Перевірений і дуже ефективний народний засіб від укусів комарів – гвоздика, популярна пряність. Специфічний запах бутонів гвоздичного дерева приємний для людини, але комахи його не переносять.
Столову ложку гвоздики залийте склянкою холодної води, на повільному вогні доведіть до кипіння, дочекайтеся охолодження і процідіть. Ватним тампоном нанесіть гвоздичний відвар на відкриті ділянки шкіри, можна обприскати ним і одяг. Це забезпечить вам захист на кілька годин.
Гвоздику можна використовувати і як заміну фумігатора або антикомариної спіралі. Розріжте лимон на товсті скибочки і застроміть у них гвоздичні бутони. Помістіть отриману композицію поруч із ліжком або столиком на веранді – і комахи не будуть вас турбувати.
Приготувати ванільний лосьйон від комарів набагато простіше. Розведіть чайну ложку ваніліну в склянці води – і засіб готовий. Змочіть у цьому розчині ватний тампон і протріть відкриті ділянки шкіри. Можна також обприскувати ванільною водою одяг або приміщення.
Ванілін не обов’язково використовувати в розчині: можна додати половину чайної ложки ванільного порошку до 50 грамів дитячого крему й ретельно перемішати. Одержаний ароматний крем наносити на шкіру і насолоджуватися життям без комарів.
Якщо в домашній аптечці є камфорні препарати, вони теж можуть послужити хорошу службу в справі відлякування комах. Будь-який камфоровмісний засіб для зовнішнього застосування можна потроху втирати в шкіру за вухами або ж змазувати зап’ястя. Ще один відмінний засіб для відлякування комарів – в’єтнамський бальзам «Золота зірка», широко відомий під назвою «Зірочка». У його складі містяться гвоздикова, корична, евкаліптова і м’ятна олії, і цей «коктейль», нанесений на шкіру в невеликих кількостях, досить ефективно захищає від комарів. Однак його не варто використовувати алергікам, також «Зірочка» не рекомендована для дітей молодше п’яти років.

Бджоли, оси і шершні

Ці комахи – типові мешканці полів, садів, а оси влітку – ще й міських базарів. Оси дуже агресивні, бджоли нападають тільки на тих, хто активно жестикулює або намагається зруйнувати їхнє гніздо. Шершень – це величезна оса, яка теж кусає тільки нападників. Бджоли й оси активні все літо, протягом усього світлового дня, а шершні – у серпні та на початку вересня.
При укусі цих комах виділяється отрута, реакція на яку залежить від кількості укусів, місця ураження й індивідуального сприйняття людини. На щастя, більшість людей відбудуться набряком, почервонінням і невеликими больовими відчуттями в місці укусу. А ось при алергії на бджолину отруту укус може стати трагедією аж до летального результату (анафілактичний шок, набряк Квінке). Якщо укус прийшовся на горло, може статися набряк гортані, що призводить до задухи. Із більш легких алергічних реакцій слід відзначити сильний головний біль, нудоту, блювання, нестерпний свербіж шкіри, астматичні напади. Укус шершня може викликати гостру алергічну реакцію: пониження тиску, зупинку дихання, гіпоксію головного мозку, анафілактичний шок.
Якщо вас укусила бджола, видаліть жало, яке застрягло в рані (при укусі ос жало не залишається). Прикладіть до місця укусу ватку, змочену одеколоном, спиртом, розчином перекису водню чи соди (0,5–1 чайна ложка на склянку води) або розведеним у співвідношенні 1:1 з водою нашатирним спиртом. Полегшити біль допоможе шматочок огірка, сирої цибулі.
При гострій реакції на укус – якщо людина зблідла, у неї порушилося дихання, спостерігаються різка слабкість, нудота, втрата свідомості – не зволікайте, викликайте «швидку». До приїзду медиків на місце укусу слід прикласти чисту тканину, змочену в холодній воді, забезпечити постраждалому доступ свіжого повітря і обов’язково дати антигістамінні препарати.

Мошка

Однією з найнебезпечніших комах є мошка – маленька мушка, розмір якої всього декілька міліметрів. Але, незважаючи на свій мікроскопічний розмір, неприємностей вона може спричинити навіть більше, ніж комарі та бджоли.
На відміну від укусу, наприклад, комара, мошка не просто кусає, вона буквально вигризає плоть, виділяючи отруйну слину. Слина цих комах містить сильну отруту, в складі якої – цілий комплекс речовин білкової природи, які викликають сильну алергічну реакцію на укус.
Сильний свербіж (набагато сильніший, ніж від укусу комара або навіть бджоли) може тривати від декількох днів до декількох тижнів. Особливо такі укуси небезпечні для дітей, які не можуть терпіти свербіж і розчісують його. Внаслідок цього в рану може потрапити інфекція і викликати гнійне запалення шкіри.
Алергічна реакція на укус мошки проявляється такими симптомами: шкіра в місці укусу швидко покривається висипом; з’являються сильний свербіж і набряк, а через деякий час – пухлина; запалення шкіри в ділянці укусу; сильний біль в місці укусу. В деяких випадках можуть бути підвищення температури і ознаки інтоксикації. В особливо чутливих людей укус може викликати навіть анафілактичний шок, хоча таке й зустрічається дуже рідко. В усіх цих випадках потрібна негайна лікарська допомога.
Як тільки ви відчули, що вас укусила мошка, треба промити рану холодною кип’яченою водою і промокнути серветкою. Ні в якому разі не треба терти рушником. Просто, злегка придавлюючи серветку, обсушити шкіру.
Прикласти до місця укусу лід, загорнутий в м’яку серветку. Він допоможе зняти набряк і свербіж. Якщо льоду немає, то прикласти серветки, змочені дуже холодною водою, періодично їх змінюючи. Треба намагатися видалити з рани отруйну слину. Для цього стисніть пальцями шкіру навколо рани і натисніть. Можна накласти тугу пов’язку. Якщо біль і свербіж сильні, то прийняти будь-який антигістамінний і знеболювальний засіб.
Якщо через декілька годин на шкірі з’явилися пухирі й висип, промити цю ділянку розчином харчової соди, приготовлений з 1 чайної ложки соди на склянку охолодженої кип’яченої води. Можна обробити місце укусу нашатирним спиртом. На рану можна накласти марлеву серветку, просочену 0,5-процентним розчином новокаїну, фурациліну або спиртовмісного препарату. Це на деякий час зможе заспокоїти свербіж і біль. В жодному разі не можна розчісувати місце укусу!
На жаль, мошки кусають нас, коли ми відпочиваємо на природі, засмагаємо на пляжі або на дачі. Не завжди під рукою є потрібні лікарські засоби. В такому випадку допоможуть народні засоби. Це може бути розчин кухарської солі, приготовлений з 1 чайної ложки на склянку води; сік або подрібнене листя петрушки, подорожника, кульбаби, деревію, м’яти, меліси, полину, білокачанної капусти; примочки столовим оцтом у рівній пропорції з водою; примочки з ефірною олією м’яти, сандалового дерева або лимона, розбавлених рослинною олією (на столову ложку – 5 крапель); зубна паста, що містить ментол (просто намазати її на рану).
Зняти свербіж допоможе промивання впродовж декількох хвилин місця укусу теплою водою із застосуванням 72-процентного господарського мила.
Якщо мошка вкусила дитину, для зняття набряку можна застосовувати ті ж засоби, що і для дорослих. Єдине, що заборонене, – це застосування гормональних мазей.

Підготувала Ірина РОГОЖИНСЬКА.

Поділися:

Добавить комментарий