Облаштовуємо “будиночок” для свиней

Облаштовуємо “будиночок” для свиней

Продуктивність домашньої худоби, у тім числі свиней, залежить не тільки від здоров’я молодняку і повноцінної годівлі, а й від умов утримання. Тому дбати треба не лише про вибір породи чи забезпечення тварин якісними кормами, а й про створення нормальних умов для їхнього утримання. Йдеться про дотримання певних зоогігієнічних вимог до стану приміщення. При їх погіршенні свині часто застуджуються і хворіють, що призводить до зниження плодючості, зменшення середньодобових приростів і перевитрат корму.

Ділянку для зведення сараю вибирають на відстані не менше 15 м від житлових будівель із обов’язковим урахуванням пануючих вітрів у даній місцевості. Розмістити його необхідно рельєфно дещо нижче житла і колодязя. Ідеально, якщо ділянка матиме невеликий уклін від будівель у протилежному напрямі.
У приміщенні для свиней мають бути щільні непромерзаючі стіни, теплий водонепроникний дах, тверда і тепла підлога, якісне освітлення, вентиляція, рівчачок для стікання нечистот. Стіни найкраще будувати з цегли. Із середини їх оштукатурюють сумішшю цементу і вапна, що одночасно виконуватиме знезаражуючу функцію. При зведенні фундаменту будови для водоізоляції підкладають толь або руберойд. Внутрішню частину стін із цегли, каменю або саману висотою 1 м, починаючи від підлоги, доцільно оббити дошками, що мають високі теплоізоляційні властивості. Висота передньої стіни приміщення має бути не менше 2 м, а задньої, коли роблять односхилу покрівлю, – 1,5 м.
Якщо приміщення не дуже тепле і стіни взимку промерзають, їх можна утеплити ззовні сухою соломою, очеретом, кукурудзяними або соняшниковими стеблами. Гній для цього використовувати не можна, бо від нього стіни будуть мокріти.
Стелю обов’язково потрібно утеплити, інакше в холодну пору року вона вкриватиметься конденсатом і в приміщенні буде надто вогко, що негативно позначиться на здоров’ї тварин. Зверху дошки, що вкладаються на стіни, вкривають глиною, перемішаною із солом’яною січкою завдовжки не менше
2 см, а на неї рівномірним товстим шаром насипають тирсу чи інший матеріал. Потім знову стелять дошки і вкривають їх руберойдом, толем, шифером, залізом або черепицею.
Оптимальна температура повітря в приміщенні для підсисної свиноматки – 18–20°С, для поросяток-сисунів – +28–30°С із поступовим зниженням перед відлученням до +20–22°С, для поросят після відлучення – +18–20°С, свиней на відгодівлі – +14–18°С. Відносна вологість повітря для тварин на відгодівлі не повинна перевищувати 75%, а для свиней інших статево-вікових груп – 70%.
Підлогу в свинарнику роблять дерев’яну, асфальтовану чи бетонну. Необхідно, щоб від земляної поверхні вона була вищою на 15–20 см. Бетонна підлога довговічна, але холодна, тварини на ній ковзаються, а підстилка легко зсувається. Асфальтова підлога значно краща, але найбільше відповідає зоогігієнічним вимогам дерев’яна підлога. Її роблять із товстих дощок (40–50 мм), щільно підганяючи одну до одної. Дошки повинні щільно прилягати до підлогової основи. Зверху підлога має бути рівною. Для стікання рідких випорожнень тварин дошки кладуть із нахилом до передньої частини.
Гноївку, що збирається у приміщенні, необхідно регулярно прибирати. Для цього в передній частині підлоги роблять облицьований дошками рівчачок із нахилом до ями, викопаної поряд із приміщенням на відстані 1 м від хліва. Стіни і дно ями викладають цеглою або роблять їх бетонними, а зверху, щоб не промерзала взимку, накривають дерев’яним щитом або кришкою. Періодично гноївку вибирають й удобрюють нею присадибну ділянку.
У приміщенні на висоті 1–1,2 м від підлоги розміщають вікна. Ступінь оптимальної освітленості визначається співвідношенням площі шибок до площі підлоги і повинен становити не менше 1:12, а для свиней на відгодівлі – 1:20. Для збереження тепла у зимовий період у віконниці вставляють подвійні рами.
Для очищення приміщення від шкідливих газів, що їх виділяють тварини в процесі життєдіяльності, в ньому обладнують приливно-витяжну вентиляцію. Для цього встановлюють спеціальну трубу, що повинна підніматися над гребенем даху на 50–70 см. Зверху її закривають кришкою, нижче якої на відстані 5–6 см роблять отвори. Внизу труби облаштовують рухомий клапан, за його допомогою регулюють приплив повітря. Трубу на зиму обов’язково утеплюють. У теплу пору року для провітрювання можна відчиняти вікна, двері, а взимку це слід робити під час прогулянки тварин надворі. Крім того, над дверима доцільно зробити отвір із засувкою.
Вхідні двері у свинарнику мають бути такими, щоб свині могли вільно в них проходити. На зиму їх також утеплюють. Приміщення залишатиметься чистим, якщо годувати тварин надворі з витримуванням їх протягом 15–20 хвилин у дворі чи в загоні. За цей час свині випорожнюються і поступово звикають до такого режиму.
Велику увагу при облаштуванні свинарника слід приділити обладнанню станків. Площа станка для утримання свиноматки має бути 5–7 м2, а для молодняку на відгодівлі – 3–4 м2. Проміжні стінки висотою до 1 м краще робити з дощок. У задній або боковій частині кожного станка облаштовують місце для відпочинку тварини – так зване лігво. Розмір його повинен відповідати розміру свинки.
Лігво краще відокремити від решти станка перегородкою з товстого дерев’яного бруса, прибивши його до підлоги. Це допоможе запобігти розкиданню підстилки і потраплянню в лігво гною. В передній стінці станка (краще – посередині) облаштовують дверцята із защіпкою. Біля цієї ж стінки розміщують корито. Ємності для корму можуть бути дерев’яними, металевими, азбестовими або з іншого матеріалу і повинні вміщувати найбільшу разову даванку. Дерев’яні корита по краях оббивають листковим залізом. Довговічне корито можна зробити з азбестоцементної труби. Для цього її розпилюють уздовж і торцеві доки закладають добре підігнаними дошками.
У станку для підсисної свиноматки необхідно передбачити відділення для підгодівлі поросят-сисунів. Його облаштовують таким чином: у задній частині розміщають лігво, в передній – по один бік від дверей – відділення для підгодівлі поросят, по інший – корито для свиноматки. Відділення для підгодівлі відокремлюють від свині-“мами” перегородкою з лазом розміром 20х30 см. Лаз обладнують засувкою. У цьому відділенні ставлять корито для підгодівлі поросят і посуд для води.
У станку слід обов’язково передбачити утеплену барліжку для утримання поросят при низьких температурах. Облаштовують її в задній частині станка поряд з лігвом для свиноматки або поруч зі станком. Барліжку у вигляді будиночка роблять висотою 50 – 60 см з тонких дощок або фанери. У стінці будиночка слід передбачити лаз розміром 20х30 см, а у верхній частині – дашок. У прорізі лазу на підлогу кладуть брусок (поріжок) з дерева, щоб запобігти розтягуванню підстилки. У будиночках з обігрівом на висоті 25–35 см від підлоги або на даху встановлюють електролампи потужністю 100–150 Вт. У сильні морози в будиночках підтримують температуру на рівні +20–22°С.
Щоб свиноматки не душили поросят, до стінок на висоті 20–25 см від підлоги треба прибити дерев’яні бруски. Вони не дадуть тваринам лягати впритул до стіни. Необхідно, щоб у станках завжди, особливо взимку, була суха підстилка, бажано із соломи.

Дмитро БІЛАЙ
Магістр із технології виробництва і переробки продукції тваринництва

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий