Про показники конкурентоспроможності Полтавської області у 2019 році та про актуальні проблемні питання області, вирішення яких потребує державної підтримки, – такими були головні питання порядку денного розширеного засідання колегії обласної державної адміністрації.
У роботі колегії взяли участь голова обласної ради Олександр Біленький, народні депутати України Анастасія Ляшенко та Олексій Мовчан.
– Полтавщина вже не перший рік утримує лідируючі позиції в Україні в багатьох галузях, що свідчить про значний економічний потенціал. За напрямком «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» область на 6 позиції, «Фінансова самодостатність» – 4 місце, «Економічна ефективність» – 7 місце. Частка області у валовому регіональному продукті країни зросла на 0,2 відсотка і склала 5,1 відсотка. Наш регіон уже 2 роки поспіль посідає 1 місце серед інших за обсягом валового регіонального продукту в розрахунку на 1 особу населення, що становить 106,2 тисячі гривень, тоді як по Україні – 70,2 тисячі гривень, – зазначила доповідач, директор департаменту економічного розвитку ОДА Інна Іщенко.
В області продовжується реформа децентралізації. Уже створено 54 об’єднані територіальні громади, з них 9 – у 2019 році. На прямих міжбюджетних відносинах із початку поточного року перебувають 45 ОТГ.
– Підтвердженням важливості та успішності реформи децентралізації є зростання власних доходів громад. Так, за 9 місяців цього року доходи 45 ОТГ склали 1464,2 мільйона гривень, що майже на 24 відсотки більше порівняно з аналогічним періодом 2018 року, – додала Інна Іщенко. – За результатами аналізу фінансової діяльності з 806 об’єднаних територіальних громад України 14 громад з Полтавщини мають кращі показники фінансової спроможності у
4 групах та посідають лідируючі позиції в топ 20 ОТГ України. Зокрема це Коломацька, Чорнухинська, Опішнянська, Гадяцька громади.
Як поінформувала доповідачка, Полтавщина акумулює досить значну кількість коштів до Державного бюджету. За 9 місяців поточного року надходження до бюджетів усіх рівнів зросли порівняно з 2018 роком майже на 30% і склали 32,1 мільярда гривень. До Державного бюджету з Полтавщини надійшло на 35,7% більше – 22 млрд грн. За обсягом доходів у розрахунку на одну особу населення Полтавщина займає
4 місце.
На жаль, нині відсутня державна стратегія розвитку промисловості України. Тому на Полтавщині розроблена власна концепція. Наші підприємства створюють коопераційні зв’язки, щоб просувати свою продукцію на ринки й утримувати кращі позиції з-поміж інших регіонів.
Важливим показником є впровадження на Полтавщині інвестиційних проєктів у сільськогосподарській галузі. Загалом їх 73. Із них завершені 34.
Цього року в область залучено 109,7 мільйона доларів США. Це в 9 разів більше, ніж торік. Полтавщина приваблива для інвесторів у гірничодобувній промисловості, адміністративному обслуговуванні, будівництві, сільському господарстві. Область входить до п’ятірки областей-експортерів, реалізація продукції на експорт склала 1,4 мільярда доларів, водночас імпортували – на 888,8 мільйона доларів. Зовнішньоторговельні операції область здійснювала з партнерами зі 133 країн світу, зокрема з усіма країнами Європейського Союзу. Майже 50% від загального обсягу експорту – у країни ЄС. Найбільшою популярністю користуються руда, зернові культури, машини й обладнання. Нашою продукцією цікавляться Китай, Чехія, Німеччина. Останнім часом більш активно освоюються ринки Азії.
Інна Іщенко розповіла, що область розширює співпрацю з проєктами міжнародної технічної та фінансової допомоги. В 2019 році на території регіону діяли понад 40 таких проєктів, зокрема 7 – за участю міжнародних фінансових організацій. Серед міжнародних донорів, які надають технічну й фінансову підтримку Полтавській області, – уряд США, уряд Федеративної Республіки Німеччини, Європейський Союз та країни ЄС, уряд Канади, уряд Швейцарської Конфедерації, Фонд Східна Європа, ПРООН, НЕФКО, Фонд Е5Р, ЄБРР, МБРР як інституція Світового банку та інші.
З початку цього року спостерігається тенденція до скорочення темпів приросту доходів, хоча бюджет в цілому виконується, констатував директор департаменту фінансів ОДА Павло Кропивка. Така ситуація відповідає всім законам економіки. Тож в окремих адміністраціях на кінець року може виникнути дефіцит коштів на зарплату й оплату енергоносіїв. Основна причина цього – низький рівень фінансової забезпеченості й недосконала мережа бюджетних установ, підсумував Павло Кропивка. Він також звернувся до народних депутатів з тим, щоб вони посприяли своєчасному розподілу державної стабілізаційної дотації для місцевих бюджетів, аби виправити ситуацію на місцях.
В області понад 200 тисяч сімей користуються субсидіями, більше 300 тисяч осіб мають пільги на проїзд у громадському транспорті. Але з 2015 року область не отримує субвенцію з Державного бюджету на компенсацію проїзду пільговиків, наголосила директор департаменту соціального захисту населення ОДА Людмила Корнієнко. Це питання має вирішуватися на державному рівні. Недостатньою є й підтримка та соціальний захист учасників АТО, зокрема в питаннях психологічної реабілітації та санаторно-курортного забезпечення. До того ж питання надання соціальних гарантій не передано на рівень ОТГ. Людмила Корнієнко звернулася до присутніх на колегії народних депутатів, аби вони посприяли вирішенню цих проблем.
До народних депутатів звернувся і директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов, адже проблем в АПК є чимало. Це й відсутність державної стратегії щодо зацікавлення аграріїв вирощувати соціально значимі сільгоспкультури, такі, як жито, яке ми імпортуємо з Білорусі. Не витримує жодної критики й вимога ліцензування пального для аграріїв, адже вони його не продають, а використовують у своєму виробництві. Ліцензія ж коштує близько 500 тисяч гривень, що для дрібних сільгоспвиробників є непідйомною сумою. Є проблеми й у спиртовій галузі області. А ще в проекті бюджету на 2020 рік відсутні програми підтримки аграріїв, окрім здешевлення кредитів для купівлі землі…
Звернулися до народних депутатів і будівельники, оскільки держава не фінансує програми з будівництва житла на селі та житло для молоді. Потребують державної підтримки й житлово-комунальна галузь, а також екологічна служба, заклади культури, сфера туризму, транспортники й дорожники. Одне слово, практично всі керівники різних галузей народногосподарського комплексу області звернулися до народних депутатів із проблемами, які здебільшого потребують фінансового вирішення, а отже, конкретної державної підтримки. Члени колегії висловили сподівання, що народні депутати України від Полтавщини відстоюватимуть у Верховній Раді інтереси полтавської громади й різних галузей виробництва, соціальної сфери.
Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”