Один староста приніс із дому кабель, а інший віддав причіп від трактора, або Чому в селах Полтавської громади не працюють генератори, куплені на кошти американців

Один староста приніс із дому кабель, а інший віддав причіп від трактора, або Чому в селах Полтавської громади не працюють генератори, куплені на кошти американців

Наприкінці минулого року переважна більшість старостатів Полтавської міської громади отримали дорогі й просто незамінні в умовах блекаутів і частих відключень енергії подарунки – мобільні генератори.
Загальна сума благодійних коштів, які керівниця управління стратегічного розвитку Полтавської міськради і депутатка Влада Співак залучила на придбання
9-ти джерел альтернативного живлення потужністю 17,5 кВт, сягає близько 10 мільйонів гривень.
Однак, як ми з’ясували, лише два з них – у Бричківці й Тахтауловому – готові до роботи. В цьому особиста заслуга старост. В інших старостинських округах генератори навіть не розпаковували.
Зникає електрика,
й починається колапс
– Перебуваючи в діловому відрядженні у Варшаві, я познайомилася із співзасновником громадської організації «August mission» («Серпнева місія»), що займається гуманітарною допомогою Україні, Робертом Локхедом із США, – розповідає керівниця управління стратегічного розвитку Полтавської міськради Влада Співак. – На його запрошення літала до штату Юта спеціально для того, щоб зустрітися з представниками тамтешньої влади, бізнесу, громадськості, релігійних організацій і попросити їх про допомогу. Після пережитих блекаутів разом з директорами медзакладів Полтави і старостами ми тоді вирішили просити гроші на придбання генераторів. Коли я розповідала американцям про те, які проблеми доводиться терпіти нам із-за постійних атак Російської Федерації на українську енергосистему, то дехто з них плакав.
Після мого візиту до Мідвея благодійники зібрали для нас 110 тисяч доларів і ще 125 тисяч доларів передали прихожани церкви Ісуса Христа Святих останніх днів з міста Солт-Лейк-Сіті.
На ці кошти «August mission» придбала загалом 16 генераторів різної потужності: сім із них були передані полтавським лікарням, а 9 – старостатам. Також для другої міської лікарні було закуплене джерело безперебійного живлення.
Для мене було принциповим, щоб селяни не відчували себе обділеними увагою керівництва громади і щоб вони не потерпали від тривалих відключень електроенергії. Генератори були доставлені у Тахтаулове, Бричківку, Сем’янівку, Ковалівку, Гожули (2!), Валки, Пальчиківку та Чорноглазівку. Вони, за задумом, у випадку тривалих відключень електроенергії повинні забезпечувати водою соціальні заклади (школи, дитсадки, ФАПи) та власників домогосподарств, приєднаних до центрального водопостачання.
Подача води – надто гостра проблема для багатьох населених пунктів громади. Скажімо, у Валківському старостаті розвинена газодобувна промисловість, тому тут дуже пошкоджені водоносні пласти. Як наслідок – у колодязях мешканців села давно зникла вода, і всі вони користуються централізованим водопостачанням. Позаминулої зими селяни часто подовгу лишалися без світла, бувало, й по вісім годин. А немає світла – немає води, не працюють теплові котли, каналізація. Дехто у відчаї купував побутові генератори з великою переплатою, а одинокі старенькі, не маючи на це кошти, замерзали у холодних хатах.
На велику Ковалівку – одна стара водонапірна вежа, збудована ще за часів колгоспу, й одна колонка. Обидві працюють від електричних насосів. Тому, коли зникає електрика, починається колапс. В окрузі мешкає п’ять тисяч людей, половина яких – у Ковалівці. І води, закачаної у водонапірну вежу, вистачає на дві-три години, далі мешканці, приєднані до централізованого постачання, змушені ходити з відрами до тих, хто має колодязі.
У приміському Тахтауловому понад 500 споживачів під’єднані до централізованого водогону. Воду тут накачують з двох свердловин у старі водонапірні вежі. На жаль, автоматика, установлена на них, теж стара й не забезпечує необхідного тиску подачі води. Відтак мешканці верхніх поверхів багатоквартирних будинків (у старостаті 1 чотириповерховий і 8 двоповерхових будинків) страждають від перебоїв з її подачею. А коли зникає світло, то взагалі води ніхто не має.
– Це дуже потрібна для нас річ, – відгукувався про подарунок староста Чорноглазівського округу Олександр Іщенко. – Ми самі не знайшли б майже п’ятсот тисяч гривень, щоб придбати такий генератор, і міськрада нам не виділила б таких грошей. А наші мешканці, які під’єднані до центрального водопостачання – їх до півтори сотні, – часто потерпають від низького тиску у водопроводі, особливо влітку. Адже свердловини старі, давно відслужили свій вік. До того ж, якщо з водонапірних веж після відключення електроенергії вода поступає, доки не вичерпається, то безвежові свердловини після зупинки мотора не видають води ні грама. Мешканці старостату, під’єднані до центрального водогону, щоб пережити побутові незручності, змушені у таких ситуаціях наповнювати водою купу ємностей…
Подібна ситуація типова для всіх старостатів Полтавської міської територіальної громади. Тож, приймаючи подарунки, скрізь дуже дякували за турботу Владі Співак і народу Сполучених Штатів Америки.
Нецікаво обслуговувати генератор за власний кошт
Після нещодавнього введення графіків відключення електроенергії ми запитали старост, у якому стані знаходяться зараз генератори і чи доводилося їм уже їх застосовувати.
– Він нас рятує! – говорить староста Бричківського старостинського округу Павло Бречко. – Дуже хороша, високотехнологічна річ, начинена електронікою, працює чітко. При цьому споживає всього близько 4 літрів дизельного пального на годину. Ми його поставили біля водонапірної вежі, забезпечили охорону.
Не знаю, як ми обходилися б без нього у тій ситуації, в якій опинилися на початку цього року. З’ясувалося, що КП «Мрія» «загубило» наш старостат, коли заключало договір з «Полтаваобленерго» на 2023 рік, і ті вимкнули нам світло за борги. Тут і став у пригоді подарований генератор. Поки утрясали правові питання, вода в оселі споживачів поступала завдяки тому, ще генератор закачував воду у вежу. А у нас до центрального водопроводу приєднано 100 дворів, школа і дитсадок.
За словами Павла Сергійовича, для того, щоб включити генератор у роботу, йому довелося залучити до цього свого знайомого енергетика, який розбирається у такій техніці. Сам староста приніс з дому кабель. А мешканці старостату скинулись грошима на закупівлю дизельного пального.
Готовий до роботи у можливих нештатних ситуаціях і генератор у Тахтауловому. Староста Сергій Антонюк подбав про закупівлю кабелю, вилок та інших необхідних пристосувань для підключення до водонапірної системи. А сам генератор, заправлений дизелем, установлений на його особистому причепі до трактора, щоб у разі необхідності його можна було перемістити до інших соціальних об’єктів, аби забезпечити їх електроенергією, і знаходиться на зберіганні в боксі сільського комунального підприємства.
– Поки відключення світла були нетривалими, і води, закачаної до водонапірної системи безвежового типу, вистачало на кілька годин, – розповідає Сергій Антонюк. – Але, якщо чесно, нецікаво обслуговувати генератор за власний кошт. Про це має потурбуватися керівництво Полтавської міської територіальної громади.
Стара система – з новими обличчями
На бездіяльність влади, депутатів, а також на керівництво КП «Мрія», що займається питаннями житлово-комунального господарства, нарікають і в решті старостатів, які безоплатно отримали високотехнологічні дизельні генератори. Кажуть: немає майстрів для налаштування техніки, немає лафетів для їхньої установки, немає коштів на пальне… Тому генератори стоять навіть не- розпакованими.
– Полтавська влада, на жаль, не докладає належних зусиль для того, щоб просто підключити подаровані генератори, які коштують мільйони! – резюмує Влада Співак. – Я вже який місяць закликаю підключити людям генератори, та віз і нині там. На одну із сесій внесла питання про виділення грошей на придбання лафетів для установки мобільних генераторів у старостатах. Воно було проголосоване, і необхідні кошти виділені, але досі через безгосподарність лафети так і не придбані. Кошти на підключення й на пальне не виділялись взагалі! Я можу прямо сказати, чому так. Тому що не знайдуть того, хто готовий буде «ділитися».
Сьогодні наші американські та європейські партнери чекають на проведення нами реформ, які неможливі без руйнування системи корупції. Щоб побудувати систему управління державою, засновану на принципах демократії та народовладдя, необхідно викорінити хабарництво і зламати стару корумповану систему. Стару корумповану систему з новими обличчями.
Втім, Павло Бречко впевнений, що його колеги за бажання чи за потреби могли б самостійно впоратися з установкою генераторів, підключивши до цього фермерські господарства, бізнесменів, використавши особисті зв’язки тощо. Просто є у нас така звичка – відкладати все у довгий ящик, сподіватися на те, що якось воно буде, чекати на допомогу згори. А між тим, в Україні війна, й ворог не полишає спроб знищити нашу енергосистему, загнати всіх нас у суцільну темряву. Світло буде в того, хто подбає сам за себе?

Ганна ВОЛКОВА
Журналіст

Поділися:

Добавить комментарий