Мабуть, у кожному селі зустрінеш поважних гусей. Не буде перебільшенням сказати, що раніше без них навіть важко було уявити сільське подвір’я. А заможність господаря часто оцінювалася кількістю у нього «гелготунів». Нині їх кількість зменшується, але чимало господарів і досі тримають цю птицю. Адже достеменно відомо, що лише гуси, харчуючись переважно травою, виростають до шести і більше кілограмів. Тримали цих птахів кілька поколінь родини Костенків з Машівського району. Не збирається зраджувати захопленню батьків і Борис Костенко, адже клопоту з ними не дуже багато. До того ж птиця і сама знаходить собі поживу. Зазвичай господар годує їх двічі на день, але на початку зими – частіше, бо з власного досвіду знає: якщо гусей погано годувати, вони весною не захочуть сідати на яйця.
«Щоб яйця не були «жирними» і гуси добре сідали на них весною, потрібно годувати ячменем і мішанкою і ні в якому випадку не кукурудзою та пшеницею, – переконаний Борис Андрійович. – В цьому році я трохи перегодував птахів, тому гуски висиділи мало яєць. Довелося молодняк докупляти на ринку. Купив Гергелів та Велику сіру породу. Їх і залишу на розплід. Як завжди – три гуски і «хвацького» гусака. Так званих «резервних» птахів не залишаю. Гусак має бути не лише найбільшим у стаді, але й найсміливішим. Його можна тримати років три, потім потрібно замінити на молодшого. Про вгодованість гусака восени можна судити за характерною складкою між лапами. Взагалі гусей в середньому потрібно відгодовувати півроку».
Співрозмовник додає, що до раціону гусей взимку ні в якому разі не можна додавати сіль. Вона погіршує обмінні процеси, і вони більше мерзнуть. Тож господар застерігає від «хлібного раціону», адже в хлібові є чимало солі. Щільне оперення рятує птицю від холоду, але утримувати гусей взимку слід у теплому приміщенні, без протягів. Підлога може бути глинобитною, дощаною, бетонною; гуси все одно сплять на ногах, трохи присівши.
– Гуска навесні через день несеться. Зібрані яйця я складаю в приміщенні з невисокою, але плюсовою температурою +1 – +4. У моєму випадку це – сіни в будинку. Щоб яйця не пошкодилися та не торкалися одне одного, готую для них заздалегідь підстилку з тирси. Чекаю, коли у всіх «панянок» закінчиться яйцекладка. Трапляється, що одна гусочка зі стада «припізнюється» на день або три дні від інших. Тому поспішати не варто. Яйця у гніздо підкладаю поступово. Крім того, що гуска сама перевертає їх, я раз у раз допомагаю їй у цьому. Годую майбутніх «мам» краще за гусаків. У цей період можна до раціону їм додавати кукурудзу і зерно. Гуска сидить 30 днів на яйцях. Нині не відстаю від «модних» тенденцій та купляю для маленьких гусенят стартовий комбікорм. А ось наші батьки годували їх висівками, відвійками і товченою картоплею. Гусенята рано починають скубти травичку, приблизно у два-три тижні. У цей час даю птахам багато ранньої зелені. Пощастило, що маю біля дому невеликий ставок. На воді птиця найкраще росте і гарно набирає вагу. В неволі вона рідко досягає найбільших розмірів, тому не підходить для господарів, у яких не має достатньо місця для випасу. Мої гусенята уже через місяць після того, як вилупилися, плещуться у ставку.
Зі слів співрозмовника, його батьки ніколи не боялися, що птахи залишалися ночувати біля водойми. В них відмінний слух, і тому, якщо наближається хижак, вони зможуть втекти чи дати йому гідну відсіч. А ще вони переважно однолюби і дуже турботливі батьки.
«Одного разу в мене пізніше від запланованого терміну вилупилися гусеня і двоє індокаченят. Коли гусочка підросла, то взяла шефство над малечею, – згадує Борис Андрійович. – Не відходила від них ні на мить, водила за собою на ставок та до годівниці, захищала від інших дорослих гусей. На жаль, стадом така самопожертва оцінена не була. До свого колективу старші гуси так її і не прийняли навіть у дорослому віці. Тому вона жила з качками. А взагалі гуси дуже дбайливі, лагідні та гуртові птахи, якщо вміти з ними правильно поводитися. Коли бачать, що стадо повертається додому неповним, то зватимуть відстале гусеня дуже довго. А ще вони відмінно дресируються. В дитинстві коли їх пас, то привчив бігти додому за велосипедом галопом. Так виходило набагато швидше, ніж у інших дітей».
Гуси дуже невибагливі, тому вдома можна тримати будь-які породи, розповів завідувач відділу птахівництва Інституту тваринництва НААНУ, кандидат сільгоспнаук Олег Катеринич. З його слів, все залежить від того, що саме господар хоче від них отримати. Наприклад, кубанська сіра порода (легкий тип) має несучість 60–70 яєць при живій вазі 3–4 кг; рейнська, горьківська, італійська породи (середній тип) дають 50–60 яєць при вазі 3,5–4,2 кг; тулузька, велика сіра, велика біла, ліндовська (важкий тип) – по 30–45 яєць при вазі 4,5–7 та навіть 9 кг. І всі перелічені породи в Україні популярні.
Здорове добове гусеня має бути міцненьким, рухливим, з утягненим пупцем. Остерігайтеся шахраїв, оскільки часто кубанських сірих гусенят, які у дорослому віці набирають лише 3 кг, продають під виглядом великого сірого чи тулузького, який виростає до 5 кг. У добовому віці їх не відрізнити, тому доводиться або вірити на слово, або вимагати документів на птицю.
Необхідно вакцинувати гусей. Обов’язково – від вірусного ентериту. Причому вакцинувати треба не маленьких гусенят, а батьківське стадо. Імунітету, що передається від матері, вистачає на півроку. Далі щеплення робиться щороку в січні, перед початком нового сезону. Якщо ви купили пташенят у недбалих господарів, то є велика ймовірність того, що вони загинуть. Тому треба знати, в кого купувати, або вимагати довідку про щеплення. Крім ентериту, є паравірусна інфекція, але від неї поки що не існує вакцин.
На звершення спеціаліст радить потурбуватися про влаштування «солярію» для пернатих. Солярієм птахівники називають пісочно-зольні купання, які дуже ефективні проти паразитів, особливо пухопероїда. Змішайте пісок і попіл та насипте їх у забетоновані ямки. Гуси будуть самі підходити і копирсатися у суміші, як горобці в пилюці.
Підготувала
Юлія ХОМЕНКО.