Олег СИНЄГУБОВ: «Ми чітко знаємо  «маршрути» в культурі, освіті, спорті,  будівництві, розвитку інфраструктури»

Олег СИНЄГУБОВ: «Ми чітко знаємо «маршрути» в культурі, освіті, спорті, будівництві, розвитку інфраструктури»

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов провів зустріч із керівниками регіональних ЗМІ за результатами двох років роботи на посаді очільника виконавчої влади області.
«Два роки пролетіли, як одна мить. Торік ми з вами підбивали підсумки завдань, поставлених на 2020-й. У 2021-му вони ще амбітніші. Зараз уже середина листопада, тож маємо аналітику, можемо сказати, що вдалося зробити, а що, можливо, буде перенесено на 2022 рік», – наголосив Олег Синєгубов, відкриваючи зустріч.
Голова ОДА нагадав, що цього року було представлено Стратегію розвитку Полтавської області до 2027 року. «Рухаємося за цією Стратегією. Ми чітко знаємо «маршрути» в культурі, освіті, спорті, будівництві, розвитку інфраструктури. Наше головне завдання – адвокувати інтереси Полтавщини на рівні держави, щоб мати ще більше інвестиційних можливостей, зокрема державних. У такий нелегкий час пандемії дуже багато коштів іде саме на медицину, на боротьбу з коронавірусом. Для області це сотні мільйонів гривень, для України – мільярди».
Олег Синєгубов поінформував про глобальні інфраструктурні об’єкти, які в регіоні планують закінчити цього року. Зокрема в межах програми Президента Володимира Зеленського «Велике будівництво» вже завершено роботи у філармонії. У перспективі – спорткомплекс по вулиці Петра Юрченка в Полтаві. Проєкт амбітний. Це буде єдиний басейн довжиною 50 метрів, зданий в Україні 2021 року. Також у центрі уваги – школи, дитсадки, спортивні об’єкти, приймальні відділення лікарень.
Олег Синєгубов окреслив плани на наступний рік: «У пріоритеті – медицина. Зокрема нова інфекційна лікарня. Я дуже сподіваюся, що ми почнемо її будувати в 2022 році на базі тубдиспансеру. Також запланована реконструкція онкодиспансеру в Полтаві. Облрада виділила кошти на придбання лінійного прискорювача – сучасного медичного обладнання вартістю близько 60 мільйонів гривень. Це буде значний крок у боротьбі з онкологією. Такого апарата немає, наприклад, ні в Харкові, ні в Сумах, ні у Дніпрі. Найближчий територіально – лише в Києві».
Чільна увага також була приділена ходу капітальної реконструкції перлини архітектури – будівлі Полтавського земства архітектора Василя Кричевського, у якому діє краєзнавчий музей його імені.

Вакцинація – єдиний спосіб, який здатен зупинити пандемію коронавірусу

Певна річ, однією з провідних тем зустрічі було обговорення протиепідемічних заходів. Олег Синєгубов наголосив, що за нинішнього стану різкого збільшення захворюваності людей на COVID-19 місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (ТЕБ і НС) мають право ухвалювати рішення щодо посилення карантинних заходів у громадах.
«На кожній апаратній нараді я наголошую, що громади мають приймати рішення щодо посилення карантинних обмежень на місцях. Одні це роблять, інші ж не приймають жодного рішення щодо посилення карантинних обмежень, як, зокрема, і місто Полтава. Я за те, щоб у нас всі перевезення були лише за COVID-сертифікатами чи ПЛР-тестами. Це пришвидшить темпи вакцинації, яка нині є єдино прийнятним способом боротьби з хворобою, що забирає багато життів».

За попередніми даними, бюджет області перевиконано на 600 мільйонів гривень

«Минулого року бюджет було недовиконано на 180 мільйонів. Цього ж року очікується перевиконання на близько 600 мільйонів гривень. Наступного року очікуємо падіння, це економічна математика…» – зазначив Олег Синєгубов.
Журналісти поцікавилися, хто зробив найбільший внесок в обласну скарбницю.
«Місто Кременчук та й усі інші територіальні громади. Вагома складова цієї цифри – металургійні комбінати і світова ціна на руду. Понад половину вказаної суми надійшло від них. Також Крюківський вагонобудівний завод, який має цього року велике замовлення на 3,5 мільярда гривень. Підприємство уже отримало аванс близько 1 мільярда гривень і почало складання дизель-потягів. Також підприємство «Кредмаш» має замовлення мінімум на 6 місяців наперед».
***
На Полтавщині середня вартість 1 гектара землі за договорами купівлі-продажу – 45 тисяч гривень. Станом на 12 листопада ц. р. у межах ринку землі в регіоні укладено 3274 угоди на площу 9013 гектарів. «Полтавщина – одна з лідерів з оформлення договорів купівлі-продажу земельної ділянки. На мій погляд, більша частина цих угод – узаконення тих відносин, які відбулися ще багато років тому, доки не відкрився ринок землі й землевласники не набули права повноцінно розпоряджатися своїм майном», – зазначив Олег Синєгубов.
Він розповів, що з фермерами обласна влада підтримує конструктивні стосунки, співпрацює з асоціаціями, об’єднаннями фермерів, а також у межах профільної координаційної ради при голові ОДА. Діє Програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2027 року. У її межах цьогоріч виділено близько 7 мільйонів гривень. Кошти спрямовані на підтримку дорадчої діяльності, компенсацію витрат на посадку плодово-ягідних культур, за придбану сільськогосподарську техніку, підтримку кооперативів й органічного виробництва, кредитування фермерів.

Не реконструювати, а збудувати заново

Розробка проєктно-кошторисної документації з реконструкції злітно-посадкової смуги КП «Аеропорт-Полтава» – на фінальному етапі. Незабаром її відправлять для проведення експертизи, поінформував голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.
«Питаннями, які стосуються аеропорту, займаємося постійно. Це масштабний проєкт. Документація з реконструкції злітно-посадкової смуги незабаром проходитиме експертизу. Нині чекаємо, що на сесії Полтавської міської ради затвердять відповідні умови. Розширюємо площу аеропорту, бо необхідно збільшити охоронну територію. Займалися викупом земельних ділянок у людей, виділяли для цього кошти, бо необхідно було збільшити злітно-посадкову смугу, щоб відповідати міжнародним стандартам».
За словами Олега Синєгубова, проєктанти зробили попередні висновки, що реконструкція злітно-посадкової смуги недоцільна. Необхідно будувати нову. Вартість робіт приблизно однакова.
«Як зазначили проєктанти, реконструкція буде складнішою й гарантій на неї менше, тому, швидше за все, це буде будівництво злітно-посадкової смуги. Проєкт включає не лише її оновлення, а й сучасне навігаційне обладнання, освітлювальне оснащення для самої смуги й за межами аеропорту. Крім того, обладнання для пожежної частини, автомобіль для оброблення літаків протиожеледною сумішшю. В Офісі Президента доповідав про стан розроблення проєктно-кошторисної документації. За загальнодержавним планом наш аеропорт включений на наступний рік».
Олег Синєгубов розповів, що після отримання позитивного рішення на сесії міської ради проєктанти завершать підготовку документації. «Оновлений проєкт презентуємо в Офісі Президента й розраховуватимемо на фінансування. Крім того, звертатимемося до депутатів обласної ради щодо виділення коштів на термінал аеропорту, адже там фактично немає опалення, системи вентиляції. Проаналізували, що там потрібно зробити, щоб він відповідав усім вимогам і стандартам».
Нині полтавський аеропорт має сертифікат на прийом літаків малої авіації, але без пасажирів.

Відродження Полтави

Впродовж останніх п’ятнадцяти років на архітектурному обличчі Полтави з’явилося чимало зморщок, навіть ран. Нині центр нашого обласного центру, вибачте за тавтологію, нагадує осередок руїн. Будівлі, у яких свого часу були військове училище, кінотеатр імені Івана Котляревського, обком профспілок (усе це – ансамбль Круглої площі), навівають, м’яко кажучи, сум на полтавців і гостей міста. Ми маємо унікальні пам’ятки зодчества, а ставлення до них також унікально байдуже. Тож не випадково журналісти присвятили чимало запитань відродженню Полтави, яка ще два десятиліття тому вигідно вирізнялася на фоні сусідніх обласних центрів, а нині може здивувати хіба що занедбаністю.
В одному з приміщень будівлі ансамблю Круглої площі в Полтаві планують розмістити спортивну секцію, ІТ-простір чи заклади позашкілля. Донедавна в будівлі розміщувалося територіальне управління Державного бюро розслідувань. Як повідомив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов, нині вже є домовленість із Фондом державного майна про передачу будівлі на баланс області.
«Будівля потребує капітального внутрішнього та зовнішнього ремонту. Далі проведемо громадські слухання, щоб остаточно визначитися, що розмістити в ній. До обговорень залучатимемо фахівців, представників культури, журналістів, місцеву громаду. Завдяки реалізації проєкту полтавці матимуть змогу втілити у життя свої креативні ідеї та розвивати таланти».
***
Приміщення постраждалого від пожежі Будинку дворянського зібрання (кінотеатр імені І. Котляревського) досі не передане на баланс області. «Ми хотіли якнайшвидше відновити Будинок дворянського зібрання і розраховували, що на цей час уже буде готовий проєкт реконструкції, щоб включити його в програму «Велика реконструкція» на 2022 рік і закласти кошти в Держбюджеті. Уже відбулися сесії Полтавської міської та обласної рад, але приміщення досі не передане на баланс області. Затримка виникла через заборону на виконання робіт у зв’язку з проведенням експертиз у ході кримінального провадження. Тепер там відбуваються роботи з консервації».
Голова Полтавської облдержадміністрації висловив думку: якщо до кінця 2021 року постраждале від пожежі приміщення передадуть на баланс області, роботи в ньому розпочнуть не раніше березня–червня 2022 року. Адже до цього треба з обласного бюджету виділити гроші на проєктно-кошторисну документацію, виготовити проєкт, провести торги.
***
Журналістів також цікавила думка голови ОДА щодо того, чи сприятиме роботі обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського розміщення поблизу неї скейтодрому. Олег Синєгубов зазначив, що мова йде не лише про скейтодром, а й про раціональну організацію навколишнього простору. Такою є ідея народного депутата України. (Дмитра Нальотова. – «ЗП».).
«У планах – реконструкція й відновлення обласної бібліотеки імені Котляревського. У такому стані, як зараз, заклад перебувати не може. Неактивно використовується наявна площа, відсутні сучасне технічне оснащення, система оформлення читацьких листів. Там має бути повна реконструкція, – зазначив Олег Синєгубов. – Маємо продумати концепцію й створити, зокрема, й фонд рідкісної книги, умови для зберігання видань. Для прикладу, є краєзнавчий музей, де також дуже багато фондів. Розглядати питання реконструкції бібліотеки потрібно в комплексі».
ПОУНБ імені І. П. Котляревського включено до Стратегії розвитку Полтавської області до 2027 року.
***
У ході зустрічі голови Полтавської облдержадміністрації Олега Синєгубова із керівниками місцевих засобів масової інформації йшлося також про комунальне господарство, формування тарифів на послуги підприємств тепло-, газо-, водопостачання, взаємини обласної і полтавської міської влад, організацію цивільного захисту населення, ряд інших актуальних проблем соціально-економічного, культурно-мистецького життя нашого краю.
Голова ОДА Олег Синєгубов подякував учасникам зустрічі за об’єктивне висвітлення процесів, які нині проходять на теренах Полтавщини. Адже неупереджена, конструктивна оцінка журналістів допомагає визначати пріоритети, коригувати напрямки роботи.
У свою чергу висловлюємо подяку Олегу Синєгубову за відверте і, сподіваємося, взаємокорисне спілкування.

При підготовці публікації використано матеріали інформагентств.

Олександр МАКАРЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий