Олександр БІЛЕНЬКИЙ:  «Полтавщина – серед лідерів  в Україні щодо впровадження  громадських ініціатив»

Олександр БІЛЕНЬКИЙ: «Полтавщина – серед лідерів в Україні щодо впровадження громадських ініціатив»

А ось наступний рік згідно з прогнозом голови Полтавської обласної ради буде складним щодо фінансування.
Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький у неформальній обстановці провів прес-конференцію. Говорили про підсумки року, що минув, успіхи та поразки, а також пріоритети в майбутній діяльності. Пропонуємо увазі читачів відповіді очільника представницької влади області на ряд запитань представників ЗМІ.

– 2019-й був насиченим подіями й важким насамперед емоційно, – зазначив, відкриваючи зустріч, Олександр Біленький. – Ми пережили президентські й парламентські вибори, спробу дестабілізації обласної ради, із чим успішно впоралися, потім – переформатування облдержадміністрації, що також вимагало від нас певних дій. На щастя, дестабілізація ситуації в країні не торкнулася нашої області.
– У медіа-просторі нині активно обговорюється питання про те, що місцеві вибори можуть відбутися не в жовтні, як це передбачено законодавством, а вже навесні. А що підказують ваш політичний досвід, інтуїція? І чи братимете участь у цих виборах?
– Уже три місяці тому мені було зрозуміло, що місцеві вибори дочасними не будуть. Адже на те, щоб внести зміни до багатьох законодавчих актів, ввести інститут перфектів, потрібні значний час, досвід. Тож, думаю, вибори відбудуться в термін, передбачений законодавством. А щодо моєї участі в них, то я іще не вирішив. Похід до обласної ради має політичну складову. А як ви, мабуть, помітили, я не переходив із фракції до фракції й навряд чи це робитиму. Мене було обрано від політичної партії «Блок Петра Порошенка», я не є партійною людиною й не звик вдаватися до дріб’язкової кон’юнктури. Не маю ні перед ким жодних зобов’язань: ні фінансових, ні політичних, відтак працюю винятково на своє ім’я. Хочу, скажімо, аби Решетилівська об’єднана громада на найближчих виборах одержала стабільну владу. Працюю над тим, щоб зібрати команду однодумців в області. І немає значення, ітиму на вибори у складі цієї команди чи ні. Відверто кажучи, вибори в Полтаві мене цікавлять, може, навіть більше, ніж до обласної ради. Можливо, саме це й буде моїм подальшим шляхом як політика.
– Якими досягненнями можете похвалитися? І які були поразки, чого не вдалося зробити?
– Найпершим досягненням є те, що Полтавщина – серед лідерів в Україні щодо впровадження громадських ініціатив. Це – і бюджети участі, і екологічні ініціативи, і проект «Smart-регіон». Успіхом вважаю й те, що громади нам довіряють, і, коли йдеться про співфінансування якихось проектів, ніхто не боїться, що хтось когось «кине». Щодо поразок, то я не люблю програвати. Хоч локальні невдачі були, але вони пов’язані з тим, що я очолюю представницький орган і не маю того впливу, який має, скажімо, голова облдержадміністрації. Шкода, наприклад, що Решетилівський центр вишивки та килимарства, до відкриття якого ми так довго йшли, на 2020 рік так і не одержав видатків на капітальне будівництво. Дуже хотілося б реалізувати певні проекти наступного року (це – ремонт автотраси Київ – Харків у межах Полтави, створення льодової ковзанки в обласному центрі, а найперше, мабуть, – завершення будівництва сучасного кардіоцентру), хоч і маю внутрішнє відчуття, що 2020-й буде достатньо важким щодо фінансування.
– Тривалий час міська влада веде розмови про те, щоб узяти комунальні підприємства обласної ради «Полтававодоканал» та «Полтаватеплоенерго» під своє крило. Як Ви ставитеся до таких заяв?
– Якщо міська влада погасить борги (150 мільйонів гривень), то ради Бога. Але там хочуть і згадані підприємства забрати, і не мати ніяких витрат. Окрім усього, потрібно розібратися з районними філіями. Поки що ж це лише політичні популістські заяви.
– У Полтаві стали звичними аварії на каналізаційних колекторах, що супроводжуються провалами грунту. Таких аварійних ділянок наразі не одна чи дві, а аж 38. Подолати просто-таки кричущу проблему самотужки водоканал не в змозі. На підприємстві стверджують, що неодноразово спілкувалися з цього приводу як із міською, так і з обласною владою, готували спільні програми, однак на сьогодні не впроваджена жодна з них.
– Така програма існує, і на ремонт каналізаційних колекторів спрямовуються кошти. Ми виділяємо їх в основному з Фонду охорони навколишнього середовища Полтавської області. На 2020 рік на ці цілі плануємо спрямувати 63 мільйони гривень. І в 2019-му виділяли кошти. Сказати, що в повному обсязі, не можу. В нас немає зараз тих коштів, які потребують водоканал і теплоенерго для реконструкції й модернізації своїх об’єктів.
– Значна сумарна заборгованість споживачів послуг «Полтаватеплоенерго» свідчить про те, що тарифи на ці послуги непідйомні для людей, а субсидії не є панацеєю від усіх бід. Чи є якісь ініціативи влади стосовно подолання цієї проблеми?
– Дякую за таке запитання. От якраз про це йшлося нещодавно під час першого засідання Ради розвитку громад і територій у Києві, на якому були присутні голови рад, держадміністрацій, профільні міністри. Прем’єр Олексій Гончарук порушив питання про зниження тарифу на теплову енергію, аргументуючи це тим, що ціна на природний газ дещо упала. Відтак муніципалітети мають активно попрацювати зі своїми комунальними підприємствами. Тож зараз вивчатимемо постанову, що містить цю пропозицію уряду. Найперше треба проаналізувати цінову політику КП «Полтаватеплоенерго». Адже якщо ціна на природний газ знижується, то це має позначитися й на сумах за спожиту теплову енергію у платіжках споживачів. А цього якраз і не відбувається. Якщо ж ви натякаєте на компенсацію з обласного бюджету, то цього не буде. Інакше він стане бюджетом соціальних видатків. Хоч, згоден, маємо надавати людям «теплові» кредити, аби стимулювати їх економити тепло.
– Що буде з полтавським аеропортом?
– Я переконаний, що він має функціонувати. На жаль, поки не вдалося передати державі злітно-посадкову смугу, саме вона є ахіллесовою п’ятою аеропорту. Вже й нове керівництво облдержадміністрації переконалося, що попит на авіаперевезення за напрямками Єгипет, Туреччина, Польща є. Крім того, і внутрішньоукраїнські авіаперевезення мають перспективу за умови, якщо квиток на літак коштуватиме приблизно стільки ж, як і квиток на потяг. Потрібні кошти на ремонт злітно-посадкової смуги, обласний бюджет цього не потягне. Якщо новий Президент заявив про запуск 15 аеропортів в Україні, маємо увійти до цього списку. Дуже хочеться, щоб Володимир Зеленський успішно приземлився в нашому аеропорту і сказав: прошу, мовляв, виділити кошти на ремонт злітно-посадкової смуги.
– Коли на Полтавщині нарешті з’явиться сміттєпереробний завод?
– Ми мріємо про те, щоб у нас був завод із виробництва теплової енергії – таким є фінальний етап державної концепції поводження з твердими побутовими відходами. Згідно з цією концепцією попереднього уряду 4 субрегіони мали збудувати по отакому заводу, а кожен район чи ОТГ – сортувальну станцію. Є й інвестори, готові вкладати кошти у виробництво теплової енергії зі сміття. Вони запевняють, що в них – суперекологічне виробництво. Проблема в тому, що дуже важко переконати в цьому людей. Коли доходить до виділення ділянки землі, громади категорично проти.
– На початку грудня Ви перерахували 200 тисяч гривень особистих коштів на Решетилівський відділ освіти в рахунок погашення боргів за природний газ, після чого нарешті включили опалення у школах і дитсадках району. Звідки в посадової особи органу місцевого самоврядування стільки грошей, щоб отак розпоряджатися ними?
– Ви мали б перевірити мою декларацію, перш ніж ставити таке запитання. Коли йшов на цю посаду, мав 4 квартири у престижному районі Києва. Зараз не маю жодної. Виручені за них кошти – у погашенні боргів за газ, подарунках, дитячих майданчиках тощо. Я можу дозволити собі такі речі.
Як можна заробити на 4 квартири?
– Я ж раніше не працював на державній службі – був досить успішним політтехнологом. І якщо до мене немає претензій у правоохоронних органів, отже, заробив.
– Чи визначили для себе пріоритетні напрямки роботи в 2020 році?
– Ви думаєте, що я відповім: виграти на виборах? Ні, пріоритетні напрямки – взаємодія з громадами, результативність робіт на об’єктах капітального будівництва. Дуже хочу, аби ми інвестували в будівництво житла для АТОвців. І від соціальної складової в роботі нікуди не подітися, адже держава нині не фінансує левової частки видатків, наприклад, не виконує свого обов’язку щодо того ж таки пільгового проїзду в громадському транспорті.

Записав Павло КОЗУБ.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий