Олексій БОВДИР: «Сучасна ферма не має бути схожою на сарай»

Господарство «Скіф» знаходиться на території великого Більського городища. Це найбільша археологічна пам’ятка в Європі. Городище ототожнюється вченими з протомістом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот.
Олексій Бовдир, директор підприємства, пишається як історією свого краю, так і власним господарством. Адже сучасні технології та високі результати на полях і на фермі приносять не лише дохід, а й естетичне задоволення від роботи.

Від збиткового колгоспу до високотехнологічного скотарства

Свій аграрний шлях Олексій Бовдир розпочав у 1991-му році. Працювати в колишній колгосп він прийшов на посаду агронома, а через кілька років очолив збиткове підприємство, яке згодом стало ТОВ «Скіф», йдеться в матеріалі на https://kurkul.com/. Зараз тут обробляють майже 4 тисячі гектарів земель та утримують понад 3 тисячі корів.
«У 90-х роках я працював у колгоспі імені Шевченка. Звідси мене направили на навчання на агрофакультет тоді ще Полтавського державного сільськогосподарського інституту. Закінчив і повернувся сюди на посаду агронома. У 2000 році відбулося реформування сільгосппідприємств, і ми з КСП Шевченка реформувались у ТОВ «Скіф», – розповів Олексій Бовдир.
Раніше це підприємство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків та скотарстві. Нині тут все адаптовано під розвинуте молочне тваринництво, рослинництво ж має другорядну роль. Але разом з тим і ключову, адже основна задача рослинництва – створити кормову базу для тварин.
«Останніми роками ми трішки змінюємося – з розвинутого скотарства трансформуємося у високотехнологічне. Ми обрали для себе цей напрямок, інвестували кошти, збільшуємо об’єми, збільшуємо поголів’я корів, вбачаючи в тому перспективу. І аналізуючи виклики, пов’язані з війною, з експортом. Тваринництво сьогодні працює в більш-менш сталому ритмі, а далі буде видно», – каже керівник господарства.
За його словами, молочне тваринництво нині – це фінансова надійність для господарства. Оскільки ціна на молоко стабільна і є постійні контракти із заводами, то у планах – збільшувати поголів’я ВРХ. А в цьому році у «Скіфі» почали розвивати ще й напрямок м’ясного скотарства. Достатня кількість балок і пасовищ дозволить вирощувати тварин на якісне м’ясо.

Відвантажуємо 40 тонн молока на добу

У 2012 році тут запустили перший доїльний зал із проєктною потужністю на 720 корів, потім збільшили потужності до 950 голів, і тепер вже є великий доїльний цех майже на 2 тис. голів. Валове виробництво молока – майже 40 т з рівнем білка 3,6–3,8% та жирністю 3,35%. Система працює таким чином, що молоко зовсім не контактує з повітрям і одразу з доїльного комплексу завантажується в цистерну молоковоза.
За словами Олексія Бовдира, високих і якісних показників вдається досягати шляхом заготівлі якісного корму в достатній кількості. А також завдяки розробленій унікальній рецептурі кормів, комфортним умовам утримання корів та селекції, якою тут займаються із 2007 року, а зараз перейшли на використання сексованої сперми.
«Ми впровадили систему транспортування гною та підстилки, для якої використовуємо сепарований гній. Це дозволяє робити ферму більш екологічною та економно використовувати солому, а значить – маємо можливість змінювати структуру посівних площ», – розповів господарник.
У корівнику почали встановлювати системи вентиляції, що забезпечують відсутність неприємного запаху й досить комфортну температуру для корів – близько 20°C. Якщо надворі спекотніше, вентилятори допоможуть регулювати температуру.
«Під час реконструкції корівника ми подбали про комфорт корів. Якщо їх добре годувати та утримувати в комфортних умовах, вони даватимуть високоякісне молоко», – переконаний Олексій Бовдир.

Завдяки контрактам торік продали все, що планували

У «Скіфі» вирощують сою, озиму пшеницю, фуражну зернову кукурудзу, ріпак, а також багаторічні трави та силосну кукурудзу. Третя частина обсягів – кормова група.
Частину продукції «Скіф» експортує. Завдяки укладеним раніше довгостроковим контрактам, навіть у період повномасштабного вторгнення проблем із продажем не було. Єдине, що потребувало витримки й ресурсу, – логістика.
«На початку війни під’їзні мости до села були підірвані. Тому були проблеми з оперативністю. Але ми продаємо з місця. Нам так зручно. Маємо свій елеватор, який побудували у 2016 р. Його потужностей у 20 тис. т вистачає для зберігання всього врожаю. Кукурудзу продаємо зараз, адже за півтора місяця на внутрішньому ринку вона подорожчала на 30%», – розповів Олексій Бовдир.
Хоча на початку війни все ж було непросто. Підірваний міст – то єдине сполучення з твердим покриттям. А 40 тонн молока треба було возити кожен день, а ще 1000 т добрив, плюс реалізація продукції. І якщо з вивозом зерна можна було чекати погодних умов, щоб ґрунтові дороги підсохли, то молоко чекати не могло.
«Щодня хлопці по плечі в багнюці, але робили все, аби ферма працювала»,– пригадує сільгоспвиробник.

Економимо модернізуючись

Для рослинництва у «Скіфі» за останні роки практично оновили матеріально-технічну базу: придбали нові трактори Fendt, New Holland, ґрунтообробну техніку й сівалки Horsch. Тож посівні комплекси тут усі нові, широкозахватні John Deere.
«Так склалося, що ще з першого придбання імпортного комбайна, ще у 2008 р., ми встановили систему точного землеробства. Наш агроном Володимир Кононенко веде історію кожного поля, має карти урожайності, зараз наші хлопці вже самі пишуть програми. Це дає можливість робити диференційоване внесення добрив, дифпосів. Звичайно, це дає і якість, і економію коштів», – додає Олексій Бовдир.
Комбікорми тут виробляють самі, але лінійці вже 10 років, вона застаріла, потребує модернізації.
«У найближчій перспективі плануємо запустити свій комбікормовий завод, лінію гранулювання. Для телят ми вже гранулюємо комбікорм. Тобто потихеньку модернізуємося. Адже ідей для втілення дуже багато. А відкладати їх на потім, після війни, недоречно. Життя йде, треба рухатися», – додає господарник.

Сонячні панелі для розвантаження енергосистеми

Зважаючи на ситуацію в енергосистемі України, останнім часом тут ведуть активні роботи з оснащення ферми сонячними панелями. Потужність станції, яку будують, – 120 кВт.
«Треба максимально намагатися розвантажити енергосистему, тому ми оперативно будуємо альтернативні джерела енергії. До речі, і молоко ми охолоджуємо за допомогою холодної води зі свердловини – тим самим забезпечуємо максимальну економію електроенергії. Фактично на 50% вдалося зекономити. Молоко таким чином охолоджується із 36°С до 3,3°С», – зазначає керівник господарства.

Кукурудзяний корнаж сприяє кращому засвоєнню кормів

Користуючись кредитними коштами від державної програми «5-7-9» із кешбеком від Європейського банку реконструкції та розвитку, у «Скіфі» впровадили кілька новацій, які директор вважає ключовими, адже вони дозволяють максимально швидко та якісно заготовити корми для тварин.
«Активно користуємося пільговими кредитами від держави на придбання техніки. Інакше навряд чи спромоглися б впроваджувати нові технології. Звичайно, що не вистачає тих програм, які працювали раніше, – щодо компенсації по будівництву, тваринництву. Але ми придбали техніку, яка нині тільки з’являється в Україні. А у нас уже 5 років працює. Це стрічковий пружинний валкоутворювач KUHN. Він дозволяє без зайвих решток, мінерального забруднення, якісно та оперативно заготовляти корми», – говорить Олексій Бовдир.
Надалі валки зеленої маси збирає комбайн, оператор якого контролює довжину нарізки та додає консервант, після чого завозить масу в силосні траншеї, де окремий набір техніки для кормозаготівлі виконує процеси розгортання, трамбування та консервації.
У господарстві використовують адаптер на силосний комбайн для заготівлі корнажу. При його використанні значно підвищується засвоюваність корму, покращується якість одержаного молока та м’яса.
«На комбайн кріпиться зернова жатка й заготовляється кукурудзяний корнаж – через комбайн із аплікатором з додаванням консерванту закладається в яму. Це найдешевший спосіб закласти концентровані корми для тваринництва», – пояснює фермер.
Родзинкою в господарстві вважають і сучасний кормозмішувач, який полегшує робочий процес змішування, подрібнення, транспортування і роздачі корму великій рогатій худобі. Використання кормозмішувача дає можливість збільшувати надої молока завдяки рівномірному вживанню всіх видів корму, що неодноразово підтверджено господарниками, які використовують цю техніку.
«Кормозмішувач виконує ще й функцію кормороздавача. Кормороздавач, підготувавши суміш для годування, переміщується до годівниць і гідроциліндром відчиняє вивантажувальне вікно на величину, відповідну нормам роздавання корму, та, рухаючись, вивантажує суміш. Завдяки цьому розподілення кормової суміші проходить без участі людини, що зменшує час годування ВРХ. Основна перевага – він може дуже чітко витримувати раціон, який задається спеціалістами», – додає Олексій Бовдир.

Яблуневий сад із прицілом на переробку

– Сад на 4 га, який знаходиться прямо перед доїльним комплексом, «народився» 3 роки тому з фантазії, – саме так розповідає про його появу Олексій Бовдир.
Для власних потреб, для того, щоб забезпечити місцеве населення, заклади освіти та охорони здоров’я якісною смачною продукцією. А в недалекому майбутньому цей сад виконуватиме ще й естетичну роль – прикрашатиме територію. Бо, за словами директора підприємства, сучасна ферма не має бути схожою на сарай.
Яблуневий сад зробили на поливі, накрили градобійною сіткою. Рік тому він почав родити. Зібрали 25 т/га.
«Це був такий тестовий проєкт з можливістю подальшого розширення. Потім війна у наші плани внесла корективи. Але тепер ми знову повертаємось до ідеї розширення. Єдине ж – до цього треба бути максимально готовими. Треба відпрацювати технологію зберігання, можливо, запустити якусь переробну лінійку. Зараз усе активно відпрацьовується, побачимо, що з цього вийде», – поділився планами Олексій Бовдир.
https://kurkul.com/