Ольга ЛЯХОВА: «Нас  по-справжньому  зрозуміє лише той,  хто пройшов через це»

Ольга ЛЯХОВА: «Нас по-справжньому зрозуміє лише той, хто пройшов через це»

Як вже повідомляла «Зоря Полтавщини», кременчуцька легкоатлетка Ольга Ляхова після народження дитини переможно повернулася на європейську легкоатлетичну арену. У великому інтерв’ю «Суспільному» Оля розповіла про те, що 3-го червня буде стартувати в польському Бидгощі на турнірі серії World Challenge, а потім 6-го червня в Хенголо у Нідерландах. Нагадаємо, що свій перший міжнародний старт в італійській Савоні українка днями виграла. До прикладу, швидше Ляхова бігла лише у 2014 і 2020 роках, але тоді легкоатлетка розпочинала виступи на відкритих аренах у червні та в серпні відповідно. До дебютних у 2022 році змагань наша землячка готувалася в Сумах, але після початку повномасштабної війни, розпочатої росією в Україні, спочатку встигла виїхати додому, а надалі продовжила підготовку в Португалії з іншими українськими легкоатлетками Анною Рижиковою та Анастасією Бризгіною.

Перші дні війни Ольга з родиною провела в Кременчуку. Водночас вона намагалась збирати гроші на гуманітарну допомогу, яку потім відправляла, зокрема, і до Луганської області, звідки вона родом.
«Ми дивом дістались додому, адже вже за годину, як проїхали Охтирку, її окупували. Там було дуже гаряче в перші дні. Коли ми вже доїхали до Кременчука, то там було спокійніше. Ми були з маленькою дитиною, ці постійні повітряні тривоги…На нас це сильно відобразилось. Мене, наприклад, перші три-чотири дні постійно трясло, ніхто не міг спати, бо був сильний стрес. Я думаю, кожен українець так себе почував на початку [війни]. Уже пізніше ти починаєш думати, складати план дій. Ми спершу міркували, як оборонятись будемо… – розповіла Ляхова в інтерв’ю. – З маленькою дитиною ти дуже немобільний. Важко було навіть переїжджати, бо вона постійно плакала, відчувала нашу тривогу та страх. Ми самі дуже хвилювались… Коли тільки приїхали додому, то спершу ховались у підвалах. У наш підвал прийшло, може, пів будинку, і для дитини це був сильний стрес. Посеред ночі ми бігали в підвал, будили її. Потім ще у ванні лежали, у коридорі ховались. Де ми тільки не були…»
Ольга зазначила, що ця війна принесла й особисті втрати в її родині. Зокрема, не стало бабусі легкоатлетки, яка проживала на Луганщині. За словами спортсменки, вона досі не знає, як саме померла її родичка, а врятувати її не було змоги.
«Коли Рубіжне тільки почали обстрілювати, то було дуже страшно, бо там була моя бабуся. На початку війни вона ще була жива, але потім, коли почались усі ці обстріли… Вона померла там. Це було дуже важко, бо ми навіть не могли приїхати та допомогти їй. Із нею не було зв’язку протягом десяти днів…»
Ольга зазначила, що за кордоном отримує дуже багато підтримки. Але, на її думку, іноземці не розуміють до кінця масштаб проблеми. За словами спортсменки, для них війна – це термін із книжок, а не щоденна реальність, із якою зіштовхуються українці.
«Я говорила з атлетками з інших країн, зокрема із Нідерландів. Вони казали, що навіть уявити не можуть, як це. Війна для них – це щось із історії, і вони досі не можуть повірити, що це відбувається у 21 сторіччі… Батьки мого чоловіка живуть в Італії. Вони завжди з ним на зв’язку, тому розуміють, що в нас коїться. Але вони так само кажуть, що в них по телевізору показують російські новини і що чимало іноземців не розуміють до кінця, що відбувається в Україні. Треба російське телебачення перекрити, бо там така нісенітниця! Мені теж здається, що не всі розуміють, що відбувається. Багато хто співчував, але нас зрозуміє лише той, хто пройшов через це…» – каже українська спорстменка. Повний текст інтерв’ю можна прочитати за посиланням: https://suspilne.media/241847-vazkij-moment-dla-rodini-ukrainska-bigunka-lahova-povernulasa-pisla-pauzi-v-20-misaciv-ta-smerti-rodicki-cerez-vijnu//
***
Та, незважаючи на збройну агресію рашистів, українські атлети продовжують прославляти нашу державу, і над спортивними аренами світу гордо майорить синьо-жовтий стяг.
Зокрема продовжують радувати своїми результатами веслувальники. Наші атлети вибороли 8 медалей (серед яких дві золоті) на етапі Кубка світу, який 26–29 травня відбувся у польській Познані. Половина з цих нагород на рахунку полтавських спортсменів. Переможцем у байдарці-четвірці на дистанції 500 м став Олег Кухарик, який змагався в екіпажі з Дмитром Даниленком, Ігорем Труновим та Іваном Семикіним. «Срібло» у байдарці-двійці на дистанції 200 м серед жінок здобула представниця Полтавщини Людмила Кукліновська, яка веслувала разом з Анастасією Горловою. «Бронзу» у каное-четвірці на 500 м вибороли Олег Боровик та Павло Алтухов, які виступали разом з Андрієм Захаровим та Віктором Свиридюком. Ще одну бронзову нагороду Павло Алтухов здобув в індивідуальній чоловічій гонці на 1000 м.
Слава українським спортсменам! Слава Україні!

За матеріалами suspilne.media та ukraine-canoe.org підготував Андрій СОВА.

Поділися:

Добавить комментарий