Олімпійський чемпіон Пхьончхану-2018 Олександр Абраменко: цікаві подробиці

Олімпійський чемпіон Пхьончхану-2018 Олександр Абраменко: цікаві подробиці

Він це зробив і це таки сталося!!! Олександр Абраменко, для якого зимова Олімпіада-2018 у Пхьончхані – четверта в кар’єрі, не просто виправдав медальні сподівання українських вболівальників, а взагалі переміг і зробив щасливими мільйони українців по всьому світу! Адже будемо відверті – після провальних виступів наших біатлоністок у чотирьох особистих гонках, наші сподівання на олімпійські медалі Ігор-2018 (згідні вже хоча б на бронзові) у естафеті, що називається, були рівні нулю. І ось знайшовся таки атлет, який на екваторі головного змагання чотириріччя повернув Україні відчуття, що ми не сторонні на цьому святі спорту!

Хід головного старту для України у Пхьончхані-2018

Згідно з результатами кваліфікації, першу фінальну спробу (Фінал 1) Олександр Абраменко розпочинав третім. Свої «три сальто з чотирма вінтами» українець виконав доволі чисто, отримав оцінку 125,67 і тим самим практично ґарантував собі потрапляння до дев’яти найкращих, які потрапляють до наступного раунду – Фіналу 2. В підсумку ліпше у першій спробі судді оцінили лише стрибки китайця Ци Ґуанпу (127,44) і представника команди без гімну і прапора Павла Кротова (126,11).

Другий стрибок Абраменка теж був доволі вдалим. Усі компоненти наш фрістайліст докрутив і лише при приземленні трохи присів і низько опустив руки. Тому й оцінка була трохи нижчою – 125,79. Але оскільки Олександр виступав третім з кінця, це вже давало зрозуміти, що до шістки суперфіналістів (Фінал 3), де власне й розігрувалися медалі, він потрапив.

Суперфінал розпочався обнадійливо. Перший з росіян Ілля Буров виконав свій стрибок не надто чітко і отримав «немедальну» оцінку, а його земляк Кротов взагалі під час приземлення впав.

Все було в руках Абраменка. Олександр ризикнув і вирішив виконати стрибок, якого він досі не виконував ніколи. Три сальто з чотирма гвинтами, де два гвинти – в останньому сальто. Виконання було чітким. 128,51 – це заявка!

Перша медаль України на Олімпіаді-2018 була ґарантована після того, як слідом за Абраменком, виконуючи стрибок, впав при приземленні білорус Станіслав Гладченко. Далі вирішив ризикнути Олів’є Рашон з Канади. Ризик себе не виправдав. Падіння і в Олександра як мінімум срібло.

Китаєць Цзя Цзуньян, який виконував стрибок останнім, довго перечікував порив вітру, але стрибнув прекрасно. Складність його стрибка була такою ж, як і в Абраменка. Тому все залежало від суддів. Судді обрали українця!

Олімпійський чемпіон Пхьончхану-2018 Олександр Абраменко: цікаві подробиці

Шлях до Пхьончхану-2018

Шлях Олександра Абраменка до нинішніх Ігор-2018 був дико складним – як ніколи. Спортсмен, у якого протягом кар’єри було дев’ять призових місць на етапах Кубка світу, пережив, без сумніву, найважливіший і переломний момент у своїй кар’єрі. Після найуспішнішого в своїй кар’єрі сезону на той момент (в сезоні 2015/2016 Абраменко виграв загальний залік «малого» Кубка світу – в заліку «акробатика») українець змушений був її перервати. Наступний сезон 2016/2017 Олександр Абраменко повністю пропустив через важку травму, яка так недоречно підвернулася. Влітку 2016 року, практикуючись на воді, українець пошкодив хрестоподібні зв’язки, меніск і поперечні зв’язки. Важка травма коліна не дозволила спортсмену змагатися на етапах Кубка світу. Він також пропустив чемпіонат світу 2017 року. Більш того, ця травма ледь не поставила під сумнів його виступ на головному змаганні чотириріччя – Олімпіаді-2018 в Пхьончхані.

Кваліфікаційний період у фрістайлі відраховується з 1 липня 2016 по 21 січня 2018 року, а згідно з Регламентом, для виконання кваліфікаційних вимог спортсмен повинен був потрапити в ТОП-30 найсильніших на етапах Кубка світу, або на чемпіонаті світу-2017 своїй дисципліні, а також набрати мінімум 80 очок FIS в акробатиці. У залік спортсменам йшли результати, показані тільки на змаганнях, що проходять під егідою FIS. Відповідно, українець дав фору всім своїм суперникам завдовжки в цілий кваліфікаційний сезон.

Втім, остаточно позбувшись від наслідків травми і повернувшись до ладу, наш спортсмен не зміг показати високі результати на перших двох стартах вже нинішнього «олімпійського» сезону в Пекіні, зайнявши 21-е (16 грудня 2017 року) і 8-е (17 грудня 2017 року) місця, відповідно. Попереду залишалися чотири старти в січні 2018 року і досить примарні шанси на потрапляння в число учасників Пхенчхана-2018. Втім, Абраменко знав, що шанси є, і здаватися не збирався.

Етап Кубка світу в Москві, що відбувся 6 січня, українець пропустив, а заключні три спроби використав сповна. В американському Дір-Веллі 12 січня він вдруге в сезоні здолав кваліфікацію і переміг у фіналі 1 (друга шістка спортсменів), зайнявши підсумкове сьоме місце. А рівно через тиждень, в іншому американському місті Лейк-Плесіді (столиці зимових Олімпіад 1932 і 1980 років), українець, вперше за довгий час, вийшов в головний Фінал 2 і зайняв там підсумкове друге місце. З результатом 123,45 бала Абраменко поступився, за іронією долі, тільки своєму сьогоднішньому супернику Цзя Цзуньяну (126,99). Нарешті, на наступний день, 20 січня, в Лейк-Плесіді відбувся другий старт поспіль за два дні, де українця відібрали в четвертий раз поспіль у фінал (Фінал 1, друга шістка) і він посів підсумкове 11-е місце.

Результати останніх стартів дозволили нашому спортсмену істотно піднятися в підсумковій турнірній таблиці Кубка світу сезону 2017/2018 – зайняв загальне шосте місце в лижній аеробіки. На рахунку Абраменко 182 бали. Більше офіційних змагань FIS в календарі Кубка світу для представників лижної акробатики в нинішньому сезоні немає. А чемпіонат світу проходить тільки в непарні роки.

Надія номер два

Ще до початку Ігор-2018 у Пхьончхані Абраменко розглядався, як один із лідерів всієї української олімпійської команди, а також один з небагатьох – одиниць – хто реально претендував на нагороди Ігор-2018. Можна було б сказати, що він претендент номер один, але пієтет перед біатлоністками (до речі, вони відмінно почали нинішній сезон, але перед Олімпіадою-2018, немов видихнули) і їх «кредитна історія», що триває ще з часів Сочі-2014, не дозволяла цього зробити – Абраменка нарекли «надією номер два», після всієї команди біатлоністів разом взятої.

Біатлоністки і біатлоністи нічим приємно не здивували і до сьогоднішнього дня, фактично залишалася одна надія. Майбутні ще біатлонні естафети, об’єктивно, передумов на успіх не дають ніяких.

Цей фінал очікувався з якимсь неспокоєм. З одного боку, всі розуміли, що шанс є, і шанс дуже великий, з іншого, під враженням першої половини Ігор, яка закінчилася якраз напередодні – вісім днів з 16-ти, як же не хотілося чергового розчарування. Але вже після першої спроби прийшло якесь заспокоєння. Спортсмен точно приземлився, що є його слабким місцем (приземлення у фрістайлі – пів-оцінки), впевнено вийшов у Фінал 2, з 12-ти кращих в ТОП-9 найсильніших на даний момент, а потім успішно виконав і другий стрибок. Це вже було майже місце в ТОП-6. Сам же Олександр випромінював виключне спокій. Навіть встиг передати привіт батькам, перебуваючи в спеціальній зоні де спортсмени під наглядом телекамер чекають оцінок за черговий стрибок.

І тут починалося найцікавіше. Адже в Сочі-2014 наш спортсмен замкнув шістку кращих, тобто вже повторив свій результат. Зловив кураж українець чи ні? Чи зможе впоратися з нервами у вирішальному третьому стрибку і не повторити своїх сочинських помилок?

За підсумками другого стрибка наш спортсмен займав четверте місце і стартував в останній спробі третім – в середині групи. Відмінна позиція – адже у нього був час зосередитися і зібратися, а з іншого боку, він не чекав, поки відстрибають усі суперники, і у нього не було можливості перегоріти. І стрибок вийшов! Практично бездоганний – з виконанням усіх заявлених піруетів і, що не менш важливо, практично ідеальним приземленням.

Українець посів проміжне перше місце і йому залишалося тільки чекати. У компанії двох росіян, які займали проміжні призові місця Абраменко вдруге «вийшов в ефір» і вже з повним на те підставою сказав: «Мама, я тобі дещо привезу».

Залишалося зрозуміти – що. Варіантів було небагато. Попереду був тільки стрибок китайця Цза Цзуньяна і питання полягало в тому, буде це золото чи срібло. Стрибок фрістайліста із піднебесної виявився ефектним і на якийсь час серце завмерло. Це тривало, як і годиться у фрістайлі, близько двох хвилин. Саме стільки потрібно суддям для виставлення балів і електронній системі для підрахунку загальної оцінки. Весь цей час крутили нескінченні повтори його стрибка, акцентували увагу на точному приземленні, показували самого китайця, усміхненого і який впевнено дивиться в майбутнє. Серце стиснулося… І настав мить тріумфу! Цза Цзуняну не вистачило якихось 0,46 сотих бала, щоб випередити українця – 128,51 Абраменко проти 128,05 у суперника!

Олімпійський чемпіон Пхьончхану-2018 Олександр Абраменко: цікаві подробиці

ХХІІІ зимові Олімпійські ігри-2018. Пхьончхан (Південна Корея)

Фрістайл. Акробатика. Чоловіки (25 учасників). Фінал. 18 лютого

Суперфінал (Фінал 3)

1. Олександр Абраменко (Україна) – 128,51

2. Цзя Цзуньян (Китай) – 128,05

3. Ілья Буров (ОСР) – 122,17

4. Павєл Кротов (ОСР) – 103,17

5. Олів’є Рошон (Канада) – 98,11

6. Станіслав Гладченко (Білорусь) – 92,61

Фінал 2

7. Ци Ґуанпу (Китай) – 122,17

8. Джонатан Лілліс (США) – 95,47

9. Лю Чжунцин (Китай) – 94,57

Фінал 1

10. Девід Морріс (Австралія) – 111,95

11. Міша Ґассер (Швейцарія) – 99,12

12. Дімітрій Іслер (Швейцарія) – 97,79

Батько розраховував на «срібло», а мама вірила у «золото»

Олімпійський чемпіон з фристайлу миколаївець Олександр Абраменко після тріумфальної перемоги у корейському Пхьончхані у телефонній розмові з батьком сказав, що й досі не може повірити у те, що це сталося.

«Я годину тому розмовляв з Сашком телефоном. Першими його словами були «Я в шоці! Досі не можу повірити, що це сталося». У нього навіть голос змінився, відчувалося сильне хвилювання», – розповідає батько олімпійського чемпіона Володимир Миколайович.

Чоловік розповів, що вони з дружиною хвилювалися не менше. Зазвичай батько не дивиться виступи Сашка – така традиція, щоб не зурочити. Але цього разу не зміг пропустити фінальний його стрибок, і коли побачив, як вдало виступив син, то був певен, що, як мінімум, «срібло» у нього у кишені. А коли оголосили про золоту медаль, то радощам не було меж.

«Ми сміялися і плакали. Ми теж були шоковані, як і Сашко, емоції переповнювали. Коли прощалися перед від’їздом, я сказав йому: Цього разу ти повернешся з Олімпіади зі срібною медаллю». А ось його мама була впевнена у «золоті». Сашко зі своїм тренером ризикнули і застосували нові підходи, які дали відмінний результат. Це був найкращий його стрибок у цьому сезоні», – зазначив батько олімпійського чемпіона.

Він наголосив, що цю перемогу син заслужив своєю важкою багаторічною працею. Адже це вже четверта Олімпіада 29-річного Олександра. Вперше він брав участь у подібних змаганнях ще 18-річним юнаком. Досі найкращим був його виступ у Сочі-2014 – там він посів шосте, останнє місце у Суперфіналі (Фінал 3).

«Якщо раніше у Сашка не було повної впевненості у тому, що він продовжуватиме свою кар’єру у спорті після цієї Олімпіади, то тепер, на мою думку, він залишиться і прагнутиме до нових висот. Ця перемога надихне його на подальші досягнення», – вважає Володимир Абраменко.

Батько олімпійського чемпіона просить передати усім, хто тренував і вболівав за Сашка, велику подяку. Як спортсмен (раніше займався футболом і досі працює в футбольному клубі «Миколаїв») він добре розуміє, як багато означає підтримка рідних, близьких і просто небайдужих людей.

Святкуватимуть перемогу Олександра вже після його повернення додому, у Миколаїв, після завершення Олімпійських ігор. «Отоді і святкуватимемо разом з сином його блискучу перемогу», – сказав Володимир Абраменко.

Що далі…

За мірками акробатики Абраменко, якому 4 травня виповниться 30 років, вже ветеран. За плечима українця чотири Олімпіади (Турин-2006, Ванкувер-2010, Сочі-2014 і Пхьончхан-2018) і, можливо, його сьогоднішній старт був останнім не тільки в цьому сезоні, але і в кар’єрі в цілому. Про це ми дізнаємося трохи пізніше. Для прийняття остаточного рішення часу ще «вагон і маленький візок».

Підготовка до наступного сезону починається тільки влітку, а навесні елітні спортсмени, як правило, відпочивають. Втім, тепер міркувати на найрізноманітніші теми спортсмен зможе з легким серцем і спокійною душею. Головний старт у своєму спортивному житті він вже виграв. Виграв красиво, у впертій боротьбі і по праву обійшовши всіх суперників. Тут не було того, що так часто зустрічається в спорті – ситуації «на дурника», коли всі або майже всі впали, а одному чемпіону вдалося утримати рівновагу при приземленні. Не було якихось інших «підводних каменів». Ні, це був гарний фінал, де всі найсильніші прагнули тільки до перемоги і доклали до цього максимум зусиль і своєї індивідуальної майстерності. А ось переміг дійсно найсильніший. Браво, Чемпіон!

Олімпійський чемпіон Пхьончхану-2018 Олександр Абраменко: цікаві подробиці

Перший з українських чоловіків, хто самотужки здобув медаль зимових Олімпіад

29-річний українець Олександр Абраменко, перемігши у змаганнях лижників-акробатів, став першим в українській історії призером Олімпійських ігор у фрістайлі. Але то, мабуть, нікого й не дивує.

Значно цікавіше, що Олександр – перший з український чоловіків, якому вдалося виграти нагороду зимових Олімпійських ігор.

Звісно, відразу обмовимося, що в 2006 році бронзу у змаганнях танцювальних дуетів у фігурному катанні разом із Оленою Грушиною здобув Руслан Гончаров. Однак окремо чоловіки без допомоги жінок не перемагали ніколи.

У Ліллегаммері-1994, коли Україна була представлена на зимових Олімпіадах вперше, бронзу в біатлонному спринті взяла Валентина Цербе, а золото в фігурному катанні Оксана Баюл.

У Нагано-1998 срібло в індивідуальній гонці біатлоністок виграла Олена Петрова.

В Турині-2006, крім Грушиної / Гончарова бронзою в спринтерській біатлонній гонці відзначилася Лілія Єфремова-Вайгіна.

У Сочі-2014 Україна мала срібло Віти Семеренко у спринті і золото естафетної команди у складі Віти і Валентини Семеренко, Юлії Джими та Олени Підгрушної в біатлоні.

Якщо ж говорити про радянські часи, то в Саппоро-1972 й Інсбруку-1976 олімпійським чемпіоном в біатлонній естафеті був Іван Бяков. Він представляв Київ, хоча й народився в Росії, у селі Ісаківці Кірово-Чепецького району Кіровської області.

В Альбервіллі-1992, коли українські атлети виступали в складі так званої Об’єднаної команди (ОК), під олімпійським прапором, золото в змаганнях фігуристів-одиночників виборов одесит Віктор Петренко, а киянин Олексій Житник став чемпіоном у складі хокейної збірної ОК.

Джерело

 

Поділися:
  • 5
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    5
    Shares

Добавить комментарий