Омельницька громада у нових іпостасях: від глибинно-історичного до салонного туризму

Омельницька громада у нових іпостасях: від глибинно-історичного до салонного туризму

Сільський туризм останні кілька років активно розвивається. І полтавські громади у цьому процесі не пасуть задніх. Зокрема Омельницька ОТГ Кременчуцького району вирішила зробити цей напрям одним з найперспективніших у підприємницьких ініціативах. Цього року омельничани провели масштабне дійство на березі місцевої водойми – етнофестиваль «Чарівна симфонія козацтва», розповівши про земляків, які уславили рідний край. А у 2018-му за підсумками участі у Всеукраїнському соціальному проекті «Сільський ревізор» Омельник було визнано селом року. Проаналізувавши всі «плюси» і «мінуси» проведення цьогорічного фестивалю, отримавши цінний урок на майбутнє, мешканці громади взялися за реалізацію не менш масштабного проекту. Наступним кроком у напрямку популяризації місцевого побуту та традицій, залучення нових туристів і, відповідно, інвестицій має стати туристичний маршрут «Омельницькими стежками, що ведуть у дитинство». Надихнули на таку ідею власники кількох місцевих садиб зеленого туризму, які вже приймають у себе іноземних туристів, проводять для них майстер-класи, пропагують українські традиції. Першими учасниками пробного стаді-туру стали представники туристичного сектору області та журналісти. Серед них – зоряни.

Кожен населений пункт по-своєму особливий, має свій символ. А ще – славиться колоритними жіночими персонажами. Коли мова заходить про Диканьку, то перший асоціативний образ – гоголівська Солоха, про Миргородщину – невгамовні баба Палажка і баба Параска. В Омельнику – тьотя Мотя – молодиця мудра, весела, дотепна. Саме в такому образі виступає Наталія Лимаренко. Її першою і відвідали учасники туру. В своїй зеленій садибі вона не тільки зустрічає гостей, а й вчить розтоплювати піч, місити хліб і ліпити смачні вареники, виготовляти вергуни, ділиться рецептами наливок і настоянок. Разом з нею гостей садиби зустрічають троїсті музики, а на пам’ять можна придбати сувеніри та подарунки. Наталія Григорівна приїхала в Омельник за направленням Полтавського сільськогосподарського інституту, працювала агрономом-овочівником. Тут і родину міцну створила. Після розформування колгоспів освоїлася в новій професії – стала завідуючою місцевим поштовим відділенням. Нині разом з однодумцями сприяє розвитку місцевої громади.
Голова ОТГ Олександра Шереметьєва щиро радіє, що громада не стоїть на місці, постійно розвивається і шукає нові шляхи наповнення місцевого бюджету. Не останню роль у цьому відіграє і туризм. Саме тому вона звернулася до представників туристичного кластера області за порадами, як краще його розвивати.
* * *
Наступна точка туристичного маршруту – садиба Святого Миколая. Цікавою вона є не лише для дітей, а й для дорослих завдяки театралізованій виставі та передноворічним майстер-класам від місцевих рукодільниць.
Туристичний маршрут запланований на початок Новорічних свят, щоб усі гості змогли долучитися до передріздвяної магії. Містичного грудневого вечора в Омельнику всі дороги ведуть до садиби «Під знаменами чародійства», чи за іншою назвою до «Садиби Василини». І хоча її господарку звуть не Василиною, а Таїсою, місцеві жителі вірять, що вона може передбачати долю. В магічному арсеналі Таїси Сивокінь – карти Таро та магічні знання предків, у яких вона навчилася десяткам різноманітних передсвяткових ворожінь. Кожному вона приходить на допомогу в складних життєвих обставинах. Кого словом розрадить, кого по-материнськи розуму навчить, а комусь і карти розкладе у куточку подалі від німих докорів ікон на покутті. Бо хоч церква і проти різного роду ворожінь, але головне, щоб на добро людині вони були і допомогли. Це неписана моральна настанова господарки. До того ж до ворожіння жінка вдається тільки в період Різдвяних свят. А влітку вчить туристів з інших країв більш буденним для села речам, проводить кулінарні майстер-класи.
Створені дарувати добробут і сімейну злагоду ляльки-мотанки місцевої майстрині Ірини Щербини. Виготовляти їх власноруч зовсім не складно. У «Садибі Василини» пані Ірина планує проводити майстер-класи з рукоділля, а також вчити заговорювати свої витвори. Лише тоді вони стануть потужними оберегами родині.
* * *
Омельник – мала батьківщина багатьох відомих особистостей. Тут розпочався рід козака Федора Чайки, прадіда всесвітньо відомого композитора Петра Чайковського, шанованих в Україні і за її межами меценатів Галаганів. Свого часу в Омельнику працював і видатний учений, засновник Академії наук України Володимир Вернадський. Омельничани гідно продовжують традиції славних земляків. На затишний салонний уїк-енд гостей запросила представниця козацького роду Трушевських Ольга Яроменок. Своє життя вона присвятила вихованню молодого покоління, тривалий час очолює місцеву опорну школу. Свій добротний будинок вона також перетворила на туристичну садибу, але вирішила дивувати відвідувачів не старовинним селянським побутом, а вишуканістю та аристократичним шармом. Тут можна послухати класичну музику та поезію, подивитися танці чи навіть влаштувати дворянський бал, долучитися до споглядання творів мистецтва. Окремо є кімната для приватних розмов. До послуг туристів вишукані десерти та напої.
«Ми повинні розповідати людям про те, що видатні особистості – Галагани, Михайло Калачевський (український композитор, автор «Української симфонії»), Петро Чайковський – вийшли з цих країв. Без такого салонного туризму Омельницька громада не може існувати, – переконана Олександра Шереметьєва. – Такі родзинки необхідно розвивати, утримувати і показувати. Наразі ми продемонстрували лише кілька локацій, і, можливо, не всі вони увійдуть у подальший туристичний маршрут. На кожній садибі має бути своя аудиторія. Якщо до нашого світського салону приїдуть люди, яким подобається класична музика, то їм буде тут цікаво».

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий