Операція "Френтік": балада про героїзм  і співпадіння

Операція «Френтік»: балада про героїзм і співпадіння

У Полтаві реконструюють події червня 1944 року

21 вересня в обласному центрі вшановуватимуть подвиг учасників «Френтіка» – однієї з найпотужніших спільних стратегічних повітряних операцій країн антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні.

На території паркової зони філії Національного військово-історичного музею України – Музею важкої бомбардувальної авіації, що у Полтаві, буде відкрито пам’ятний знак, присвячений 75-й річниці «Френтіка». На ньому будуть відображені аеродроми Полтави, Миргорода, Пирятина, з яких виконували «човникові» бомбардувальні польоти американські літаки, та розміщено інформацію про повітряну операцію. Також буде відтворено події 1944 року. Воєнну реконструкцію продемонструють учасники військово-історичних клубів із Києва, Харкова та Лубен. Завідувач філії Національного військово-історичного музею України Віктор Дейнега розповів про її подробиці. За його словами, буде споруджено кілька локацій таборів солдатів Другої світової. У парковій зоні відтворюватиметься наліт нацистських бомбардувальників. За допомогою професійних піротехніків підірвуть макет військового літака. До нього бігтимуть солдати, щоб загасити полум’я. Відбиваючи повітряну атаку, стрілятиме радянська зенітна артилерія. Через гучномовці лунатимуть звуки авіаційних двигунів, свист та вибухи від розривів бомб. Фактично будуть відтворені реальні події.
Планується, що участь у заходах візьмуть військові аташе держав Європи, делегація військових зі Сполучених Штатів Америки та представники Міністерства оборони України. Також цього дня мають закласти капсулу з посланням для майбутніх поколінь, яку планується відкрити через 25 років, повідомили у Полтавській обласній державній адміністрації.
Про «Френтік» написано дуже багато, особливо після розпаду Радянського Союзу, за часи якого ця сторінка історії особливо не афішувалася. Навіть пам’ятний знак на честь воїнів, які брали участь в операції, було встановлено у Полтаві лише у 1994 році, вже після отримання Україною Незалежності. Стратегічна доцільність «човникових» бомбардувальних операцій (злітали літаки з італійських і британських летовищ, а сідали, після виконання бойової задачі, на аеродромах Полтавського аеровузла, потім відбувався зворотній політ) полягала в тому, що не всі нафтопереробні та інші важливі заводи Третього рейху перебували в межах дії авіації союзників, адже у винищувачів супроводження був значно менший радіус дії, ніж у бомбардувальників. Об’єкти, які розташовувалися на сході Німеччини і в деяких окупованих країнах, продовжували діяти і виробляти військову продукцію. Полтавські аеродроми були обрані для здійснення операції, бо розташовувалися у зручному місці для польоту літаків як з англійської, так і з італійської території. Так співпало, що Полтава виявилася ідеальною точкою умовного трикутника.

Рузвельт захоплювався звитягою українських жінок

Наприкінці березня 1944 року в напрямку Кольської затоки вийшов арктичний конвой JW-58. Зокрема до СРСР прямували і майже 50 тисяч тонн вантажів для авіабаз під Полтавою. 4 квітня кораблі конвою пришвартувалися в радянському порту. На транспортах було доставлено будівельні матеріали, обладнання, автомобілі для підготовки авіабази, а також паливно-мастильні матеріали, боєприпаси, комплектуючі для ремонту американських літаків. Усе це залізницею і, частково, літаками відправили до місць призначення.
Син президента США Франкліна Делано Рузвельта Еліот, який брав безпосередню участь у підготовці операції і відвідував Полтаву, у своїй книзі «Його очима» так згадує про ті часи:
«…У квітні з’явилися перші реальні ознаки того, що план організації «човникових» бомбардувальних польотів між Англією і Радянським Союзом, а також між Радянським Союзом і Італією, який обговорювався у Тегерані, починає здійснюватися… Пам’ятаю політ, коли ми оглядали аеродроми, призначені для наших «човникових» операцій; особливо мені запам’ятався полтавський, до війни він не поступався нашому аеродрому Рендольф у Техасі, а коли ми його бачили, – знаходився ще майже в тому ж розгромленому стані, в якому його залишили нацисти. Саме тут я вперше побачив червоноармійців за роботою і відчув повагу до енергії, з якою вони долають будь-які перешкоди. Щоб збудувати аеродром, доводилося залучати до важкої фізичної праці тисячі нестройових солдатів, і вони швидко й гарно впоралися зі своєю справою. Тут же працювали і жінки – здоровенні амазонки, яким нічого не вартувало, як м’ячики, перекидати 50-галонні бідони бензину…»
Перший «човниковий» рейд з Італії до полтавського летовища було здійснено вже на початку червня 1944 року.

Віртуозна робота німецької розвідки чи прикра випадковість?

Варто зазначити, що, незважаючи на особисту вказівку Герінга посилити агентурну і військову розвідку, німці не одразу дізналися про місцезнаходження авіабази, яка приймала американські літаки. Є різні версії, яким чином нацистам вдалося розсекретити базу. Відкриті джерела інформації схиляються до двох основних: або американську повітряну армаду відслідкував німецький розвідувальний літак, або ж Герінгу допоміг прикрий для учасників «Френтіка» випадок. Існує припущення, що було підготовлено певний фотозвіт про підсумки перших вдалих «човникових» операцій, який на борту одного з бомбардувальників під час наступної місії було відправлено до Італії, але доля розпорядилася так, що саме цей літак було збито. Частина інформації потрапила до рук німців. Ну, а далі, як то кажуть, це була лише «справа техніки», і пілоти німецького літака-шпигуна вже тільки перевіряли висновки аналітиків.
Так це чи ні, але напад на полтавський аеровузол було оперативно сплановано та підготовлено, і у ніч на 22 червня нацистська авіація здійснила потужний удар по полтавському летовищу, було знищено майже дві третини американських літаків, переважна більшість інших отримали серйозні пошкодження. На жаль, система протиповітряної оборони виявилася безсилою (невдоволення цим фактом потім проголошувало американське керівництво), на землі було знищено й велику кількість радянських винищувачів. І радянські, і американські військові мали людські втрати (зокрема саме під час бомбардування 22 червня загинув відомий кореспондент газети «Правда» Петро Лідов із колегами). Наступного дня бомбардуванням було піддано й інші аеродроми.
Операція "Френтік": балада про героїзм  і співпадіння«Човникові» рейди операції «Френтік» не було завершено після «Полтавського Перл-Харбора», як іноді називають червневий наліт німецької авіації. Вони тривали до вересня 1944 року, хоча і з трохи меншою задіяністю полтавського аеровузла. Після цього, коли фронт ще більше пішов на захід, використання полтавських аеродромів, що опинилися у глибокому тилу, було визнано недоцільним.
Операція «Френтік» назавше залишиться в історії Другої світової як приклад бойового братерства армій країн антигітлерівської коаліції, які спільними зусиллями здолали коричневу чуму, що майже на шість років перетворила Європу на пекло. Подекуди саме таке, яке вирувало на полтавському летовищі у червні сорок четвертого…
* * *
Початок офіційних заходів на території паркової зони філії Національного військово-історичного музею України – Музею важкої бомбардувальної авіації 21 вересня у Полтаві заплановано на 10 годину. Після урочистого мітингу відбудеться покладання квітів до пам’ятника зенітницям, до могил загиблих солдатів у селі Рибці та до пам’ятного знака на честь воїнів, які брали участь в операції «Френтік». У програмі, окрім реконструкції подій, – показ військової техніки та солдатська каша. О 15 годині в Полтавському міському будинку культури має відбутися концерт за участю Національного президентського оркестру.

Андрій ФІАЛКОВСЬКИЙ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий