Органічні продукти на європейському ринку: полтавський досвід

Органічні продукти на європейському ринку: полтавський досвід

Чи часто ми задумуємося над тим, наскільки органічні харчі споживаємо? У часи економічних негараздів усвідомлення потреби дбати про себе та своїх нащадків дещо змістилося на другий план. І, побачивши яскраво оформлені полиці магазинів, ми нерідко вибираємо той товар, який у першу чергу «схвалює» наш гаманець чи родинний бюджет. До того ж нині не кожен продукт, позначений як екологічний, насправді таким є. Тож, щоб впорати цей споживчий ринок, було ухвалено Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».
За даними звіту Єврокомісії, у нинішньому році спостерігається рекордний сплеск торгівлі України агропродуктами з державами–членами ЄС. Наша держава зайняла третю сходинку серед постачальників сільгосппродукції до країн ЄС у 2018 році, випередивши Китай. Найбільше сподобалися українські харчі жителям Нідерландів – 1,2 мільярда доларів, Іспанії – 1 мільярд, а також італійцям, німцям та полякам (їхня експортна частка становить від 500 до 700 мільйонів доларів). Якщо порівнювати з показниками 2014 року, то у 2018-му Україна стала експортувати до ЄС на 28 відсотків більше продукції аграрної та харчової промисловості. Це додаткові 1,4 мільярда доларів щорічно. За деякими товарними позиціями зростання експорту склало 300–400%. Найбільше на цей показник вплинули початок дії режиму вільної торгівлі та переорієнтація експорту через дискримінаційні обмеження РФ щодо українських товарів. Приємно, що Україна продає не тільки сировинні товари, а й продукцію з вищим ступенем переробки. Наприклад, до Австрії в минулому році українські виробники експортували 16,5 мільйона кілограмів соку на суму 17 мільйонів доларів. У Німеччину – 2,5 мільйона кілограмів макаронів майже на 7 мільйонів доларів, а в Литву – пива на 2,6 мільйона доларів. Вийшли та продовжують виходити на європейські ринки і полтавські виробники, які пропонують якісні органічні продукти.

Навчилися самі та навчають інших
Нині близько 20 підприємств на Полтавщині мають дозвіл на виробництво екологічної продукції. Переважно це агропродукція. Серед таких – ПП «Агроекологія». Французькі журналісти навіть зняли фільми про це сільгоспформування. Згодом відеоробота посприяла привабленню у Шишацький район одного з найбільших у світі виробників дитячого харчування – компанію «Хіпп». Її зацікавив органічний ріпак.
Директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко говорить, що ріпак залишається дефіцитною культурою на органічному ринку, тому в світі триває пошук підприємств, які б займалися його вирощуванням.
– Коли ми були на виставці у Нюрнберзі, до нас підійшли представники компанії «Хіпп» і запропонували співпрацю. Компанії такого рівня потрібен був не лише органічний продукт, а й підприємство з відомою історією. Ми відповідали його критеріям, – розповів Гліб Лук’яненко.
Ще одним здобутком підприємства стало отримання сертифіката виробника органічної продукції за канадським стандартом COR . Головний агроном підприємства Сергій Козін додав:
– У цьому році вперше спробували культивувати озимий ріпак. Це складна культура, яку важко виростити без засобів захисту рослин. Застосували на ньому запропоновані нам біологічні системи захисту. Всі вони спрацювали. Нині вже можемо передбачити непоганий врожай. У ріпака вже є основний стручок. Плануємо зібрати близько трьох тонн з гектара. Також постійно дотримуємося сівозміни, тому можемо розраховувати не лише на щедрі врожаї, а й на якісні за всіма органічними показниками. Зокрема наш ячмінь може бути використаний у крупах, овес – для виробництва здорових мюслів.
Нещодавно на базі ПП «Агроекологія» пройшов семінар-тренінг для працівників Держпродспоживслужби щодо впровадження нового органічного закону. Захід проводився в рамках проекту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного землеробства» за сертифікаційним органом «Органік стандарт». У ньому взяли участь представники обласних управлінь Держпродспоживслужби і центрального апарату Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Полтавська органічна олія  завойовує нових споживачів
Вимоги Євросоюзу до органічних продуктів досить жорсткі. Бо, попри спробу українських виробників «втиснути» свою продукцію на цей ринок, Європа як споживач нерідко продовжує розглядати Україну лише як сировинну базу. Неабияких зусиль доводиться докладати нашим виробникам, щоб довести, що вони також можуть бути гідними конкурентами. І поставляти не лише напівфабрикати, а і якісні готові органічні продукти. Близько чотирьох місяців тому зі своєю органічною олією «Гарна-органік» почало шукати свою експортну нішу і Диканське підприємство «Укролія». До цього в країни Євросоюзу підприємство експортувало лише наливну олію. Нині це перший у нашій державі завод, сертифікований за стандартом органічних продуктів Європейського Союзу № 17-0773-01.
Вартість такої олії у торговельній мережі дещо вища за звичайну. Це зумовлено в першу чергу тим, що органічний посівний соняшник коштує дорожче, сходи не можна обробляти хімічними засобами захисту рослин, тому його врожайність нижча. Кожну партію готової продукції потрібно зберігати в окремих резервуарах. Окрім цього, вона має щоразу проходити відповідну сертифікацію. Проте якщо порівнювати таку олію зі звичайною, то доцільно переплатити. Як доводять результати численних досліджень, органічні продукти не насичені хімією, містять більше поживних речовин та антиоксидантів, мають протиракові властивості.
Нині потужність Диканського підприємства – 18 тисяч тонн органічної олії на рік. Ще однією перевагою є те, що підприємство займається виробництвом так званої високоолеїнової олії. Можна з впевненістю говорити, що вона зробила справжній переворот у сфері органічного харчування. Бо ж якщо раніше вважалося, що чіпси – шкідлива їжа, бо під час їх обсмажування утворюються канцерогени, то зараз науковці довели, що чіпси на високоолеїновій олії не становлять небезпеки для організму. Наразі попит на таку олію у світі зростає. Нещодавно в ЄС і США запровадили законодавчі обмеження на використання в харчовій промисловості окремих видів олій, зокрема трансжирів. Це стимулювало виробників шукати альтернативні якісні, але не настільки дорогі, в порівнянні з оливковою олією, жири. Виходом з цієї ситуації стала високоолеїнова соняшникова олія. Нині її також застосовують у косметичній промисловості, для виготовлення технічних масел і біопалива. Цікавить закордонних споживачів і органічна соєва олія.
Плановані виробничі показники підприємства на нинішній рік – 7020 тонн органічної соняшникової олії та 6750 тонн органічної соєвої олії. На екопродукцію немає квот, тому на підприємстві її успішно експортують до більшості країн Євросоюзу.
Також у Диканському районі навчають дітей «жити органічно» та навіть створили навчальний стенд, де демонструють роботу олійного цеху в мініатюрі. Школярі отримують своєрідні сертифікати, за якими можуть в подальшому влаштовуватися в «Укролію» на роботу.
Аграрії зауважують, що Полтавщина є потужною базою для розвитку органічного виробництва. І, щоб завоювати ринок сусідніх країн, не варто відкидати навіть незвичні, на перший погляд, стартапи, які можна перетворити в успішний бізнес. Зокрема в області росте багато чорної бузини, з якої наші предки виготовляли нехитрі солодощі. На жаль, більшість полтавців вбачає в ній лише непотріб, в той час як багато фермерів по всьому світу займаються вирощуванням органічної бузини. Серед них – американська компанія River Hills Harvest, яка постійно розвивається і тримає руку на пульсі сучасних тенденцій в органічному землеробстві. Її очолив ентузіаст місцевого сталого сільського господарства, спеціаліст у сфері вирощування бузини Террі Дюрхем. Його продукція – органічні пастили з чорної бузини – завоювала авторитет на місцевому та міжнародному ринках.
Красива обгортка – ще не «органік»
Чому українці до цього часу не купують масово екологічні харчі? На думку більшості місцевих виробників екопродукції, відповідь досить проста – низький рівень доходів та відсутність виваженої екологічної позиції. До прикладу, жителі сусідньої Польщі все більше віддають перевагу здоровому харчуванню. На їхню думку, екологічність їжі – глобальна проблема. І вона не лише пов’язана зі здоров’ям людини, але й має вплив на всю економіку країни, демографічні показники, соціальну активність населення.
На жаль, вітчизняні виробники нерідко вдаються до хитрощів та намагаються продати свій товар як органічний, хоча насправді він таким не є. Існують певні правила, як перевірити, чи справді ви купуєте здоровий продукт.
Перевіряйте місце купівлі. «Екобазари», чи «екологічні магазини», або магазини з так званою «здоровою їжею» не завжди пропонують екологічно чисті продукти. Нерідко це лише маркетинговий хід, і вам можуть запропонувати звичайні продукти за вищою ціною.
Не довіряйте рекламі. Пафосні твердження «продукти вирощені в екологічно чистому районі чи регіоні » не вказують на те, що продукт екологічний. Екологічні продукти можна розпізнати за їхньою етикеткою, на якій розміщені слова «organic», «eкo» або «біо» та разом з ними – спільний логотип («еко-листочок») продукції і номер органу з сертифікації. Тільки таке маркування продукту гарантує органічне походження.
Звертайте увагу на сертифікат. Перевірити на екологічність овочі та фрукти, які продаються з ящиків у відкритих супермаркетах, неможливо. Фахівці кажуть, що екологічні продукти не можуть бути виставлені на вітрину з відкритим доступом покупців. І все ж, якщо екологічні продукти продаються без упакування, продавець зобов’язаний мати дійсний сертифікат, виданий уповноваженим органом з сертифікації. Він свідчить про те, що на всіх етапах вирощення продукту були застосовані екологічні методи виробництва.
Слідкуйте за терміном придатності споживання і датою мінімальної придатності екологічно чистих продуктів. Враховуючи те, що вони вирощені за екологічною технологією та нічим не оброблені перед продажем, зберігатися тривалий термін не можуть. Часто вигляд екологічно чистих продуктів буває менш привабливий у порівнянні з неекологічними, оскільки натуральні методи виробництва передбачають заборону застосування речовин, що поліпшують колір, структуру і консистенцію продукту.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий