Осінь усьому  рахунок веде

Осінь усьому рахунок веде

Уже майже завершився дачний сезон, але в саду і на городі ще багато роботи. Треба підготувати грядки до весни, висадити щойно придбані саджанці плодових культур, запастися городнім грунтом для вирощування розсади тощо.

САДОВІ КЛОПОТИ
Перед заморозками треба встигнути зняти з дерев яблука й груші зимових сортів. Обривати фрукти обов’язково слід із плодоніжкою, намагаючись якомога менше торкатися плодів. Щоб вони зберігалися довше, їх треба збирати сухими і за відсутності опадів. На тривале зберігання має сенс закладати фрукти без механічних пошкоджень і абсолютно здорові. Найкраща тара – дерев’яні ящики, вистелені чистим папером. Укладаємо перший шар яблук і пересипаємо їх сухою тирсою. Інший варіант – загорнути кожен плід у м’який обгортковий папір і акуратно помістити у ящик плодоніжкою догори.
Не поспішайте одразу спускати заповнені садовими дарами ящики у погріб. Краще спочатку потримати їх у сараї, а відправляти на зимове зберігання тільки після того, як температури надворі й у приміщенні зрівняються.
Грона чорноплідної горобини, тобто аронії, у жовтні вже можна зрізати. Навіть якщо всі ягоди малини на кущах ремонтантних сортів достигнути до цієї пори не встигли, їх все одно треба зібрати, щоб рослини змогли витратити сили не на урожай, а на підготовку до зими.
Останньою з плодових культур прибираємо айву, позаяк достигає вона доволі пізно – лише в середині жовтня. Із її надзвичайно запашних плодів виходить дуже смачне варення, повидло. Тож їх краще одразу переробити.
Висаджування на постійне місце куплених на ярмарці зимостійких сортів молоденьких яблуньок, слив, інших плодових культур обов’язково слід завершити до настання стійких холодів, тобто до середини жовтня. Інші сорти краще прикопати до весни. Для цього на присадибній ділянці оберіть місце, що отримує достатньо сонячного тепла й не підтоплюється талими чи грунтовими водами. Треба прокопати рівчачки у напрямку зі сходу на захід глибиною близько 50 см і шириною 100–
120 см у залежності від довжини коренів – у саджанців. Південну стінку рівчачків робимо похилою, щоб потім розправити на ній корінці, а вибрану з ям землю складаємо на північній бік. Розміщаємо посадковий матеріал в один рядок під нахилом 45°, насипаємо землю і акуратно втрамбовуємо її. Якщо вся коренева система і третина стовбурців опинилися в рівчаку, а верхівки саджанців спрямовані на південь, операція виконана правильно. Таке розташування значно зменшує ризик отримання молоденькими стовбурцями опіків від яскравих сонячних променів у лютому-березні. Добре поливши саджанці (не менш ніж по відру на молоде деревце), можна не хвилюватися за зимівлю. Під час рясних снігопадів деревця треба буде присипати снігом, і вони добре перезимують.
СІМ РАЗ ВІДМІР, А РАЗ ВІДРІЖ
Є рослини, що погано переносять весняне обрізання. Йдеться про ягідники, насамперед родичку ківі актинідію. В цієї рослини сокорух навесні починається доволі рано, і рани, що неминуче утворюються в місцях зрізів, дуже довго гояться. Тому краще актинідію обрізати на початку жовтня, бо до того часу всі процеси життєдіяльності в неї гальмуються.
Порядок обрізування актинідії такий: спочатку вирізаємо всі надто тонкі й зламані пагони, а потім видаляємо слабкі й ті, що загущують крону. Наступний крок – видаляємо 1–2 лози, що плодоносили протягом трьох попередніх років. Вирізаємо їх до сильного відгалуження молодої ліани, розташованої максимально близько до землі. Пагони, що утворюються на торішніх приростах, підрізаємо на довжину до 30 см і рівномірно розподіляємо на шпалері всі пагони, що лишилися на ліані.
ГОРОДНІ РОБОТИ
На початку місяця викопуємо останні головки цвітної, а після Покрови – і білоголової капусти пізніх сортів. Виявивши на головках осередки гнилі, обчищаємо уражені ділянки до здорової тканини, а потім засипаємо їх сумішшю піску, гашеного вапна і крейди. Перед споживанням місця застосування цієї знезаражуючої суміші треба акуратно вирізати.
Прибравши з грядок білоголову, починаємо збирання врожаю пізньої брюссельської капусти. Щоб вона зберігалася якомога довше, її краще дістати із землі з корінням і прикопати в підвалі у глибокому ящику, заповненому вологим піском. Можна «брюссельку» так само, як і томати у молочній стиглості, в сухому підвалі прикріпити до стелі корінням догори. Температуру в приміщенні слід підтримувати на рівні 1–2 градусів тепла.
Навіть якщо ви заздалегідь повирізали головки капусти, рослини, що залишилися на грядці, до морозів обов’язково треба прибрати. Справа тут не тільки в чистоті ділянки, хоча це теж дуже важливо. На капустяних коренях зимують личинки капустяної мухи, і якщо старі рослини залишити зимувати на городі, то навесні, як тільки грунт відтане, личинки цього паразита відігріються і почнуть шукати собі смачну поживу. Корені молодої капустяної розсади – те, що їм найбільше до смаку.
В жовтні вже пора копати редьку, пастернак і селеру. Дрібні коренеплоди петрушки можна залишити під зиму, щоб ранньою весною вже можна було мати на своєму столі свіжу зелень. Хрін копати краще після настання морозів, бо низькі температури роблять його коренеплоди ніжнішими й не такими пекучими.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий