Осінь збирає врожай

Микола Андрієнко (в центрі) з трудівниками сільгоспкооперативу.

Осінь збирає врожай

Минула субота, 21 жовтня, видалася надзвичайно теплою. Обідньої пори взагалі здавалося, що повернулося справжнє літо, а не бабине.
Микола Андрієнко, керівник сільськогосподарського кооперативу, що працює на території Придніпрянської Кобеляцької громади, зазначив:
– Комплекс осінніх польових робіт на завершальному етапі. Сою, соняшник завершили збирати, на фініші – цукровий і кормовий буряк. У полі залишається 110 гектарів кукурудзи (це – на 4–5 днів). Для збирання пізніх культур склалися сприятливі кліматичні умови, а для сівби озимих культур була недостатня кількість вологи. Але пройшли дощі, й ситуація змінилася на краще. Вдячні Всевишньому, який посприяв тому, що виростили й зібрали непоганий урожай сої, соняшнику. Цукрових буряків, сподіваємося, буде більше 600 центнерів з гектара в заліковій вазі. Урожайність кукурудзи досить строката, кінцеву порахуємо після того, як комбайнери Валентин Зайченко та Віктор Кіяшко завершать обмолот, а водії Віктор Боровець, Віталій Лисак, Сергій Нємцев, Олександр Шахненко – перевезення. Зібрали й ділянки гібридизації кукурудзи, завершуємо доробляти насіння. Триває підготовка грунту під засів наступного року. І хоч зі структурою посівних площ не визначилися, та поля готуємо. 23 жовтня розпочнемо обробляти присадибні ділянки наших пайовиків.
Наша розмова відбувалася на полі, де, як кажуть, ішли «солодкі жнива». Спостерігаючи за роботою техніки, згадали, як колись майже кожному доводилося полоти буряки. Навіть якщо працював у державній структурі, виділяли ділянку. І добре, коли це було приміське господарство. А зараз одноросткове насіння сучасних гібридів, виведене селекціонерами, технологія, засоби захисту рослин дозволяють вирощувати цукристі без затрат ручної праці.
На 20-гектарному полі працювала техніка, яку сміливо можна вносити в розряд раритетної. Механізатор Володимир Панко БМ-6 (виробництво Дніпропетровського комбайнового заводу) очищав коренеплоди від гички, обмітав, а комбайнери Олег Пікуш та Олександр Стасовський комбайном КС-6Б 1984 року випуску (виробництво Тернопільського комбайнового заводу) копали буряки, які механізатори Олександр Богомаз, Василь Волохатий, Сергій Буднік, Василь Кочерга, Вячеслав Савран, а також водії Ігор Парафесь та Олег Гусєв перевозили у кагати.
Коли працював Кобеляцький цукровий завод, сировину возили на бурякоприймальний пункт прямо з поля. Зараз співпрацюють з Глобинським цукровим заводом, який за 130 кілометрів, тому буряки кагатують на спеціальному майданчику, звідки їх, навіть у негоду, можна безпроблемно вивозити. Навантаження – то зона відповідальності механізаторів Олександра Копійки, Станіслава Петруся і Валерія Сім’яника. Перевозять солодкі корені на завод Олександр Кримчак, Григорій Бранціра, Юрій Отрошко та автомобілі, залучені Глобинським заводом.
– Такої техніки, як у нас бурякозбиральний комплекс КС-6Б, БМ-6, напевно, вже ніде не побачите, – продовжив розповідь керівник кооперативу Микола Андрієнко. – А ми зберегли. Це техніка нашого українського виробництва, яка успішно працює (майже 40 років!) завдяки досвідченим комбайнерам Володимиру Панку, Олександру Стасовському та їхньому колезі Олегу Пікушу. Уявляєте, скільки нею зібрано цукрових буряків, адже раніше господарство сіяло не одну сотню гектарів. Можливо, дещо більші втрати, але все залежить від того, як налаштуєш. Забруднення – 7 відсотків. Це нормальний показник.
Виростили цукровий буряк гібриду «буало», придбаний у ТОВ «Рост-Агро-Центр», з яким співпрацюють багато років. Поряд – 12 гектарів кормового буряку «маріша» (одноростковий) Веселоподільської дослідно-селекційної станції (директор Олег Мороз), який придатний для механізованого збирання, а також «центаур» польської селекції, який зберігається в погребі до травня. Господарство утримує тваринництво, тож у раціоні годівлі обов’язково є соковиті корми. Плануємо заготовити на зиму 300 тонн кормових коренеплодів. Для тривалого зберігання заготівлю проводимо вручну. Працює дві ланки. Практично всі працівники комплекної бригади мають великий стаж роботи в господарстві, задіяні на різних роботах – вирощуванні овочів, картоплі, баштанних, проводять догляд за насіннєвими ділянками вітчизняних гібридів кукурудзи.
Одне слово, на полі було жарко в прямому й переносному значенні цього слова. Звісно, мова зайшла про прогноз погоди на зиму, оскільки всі знають, що Микола Андрієнко веде багаторічні спостереження за кліматичними умовами та прикметами.
– Така погода характерна для кількох останніх років. Щодо зими, то, за моїми прикметами, буде тепла, з малою кількістю опадів. Але це тільки передбачення, бо колись спрогнозував суху осінь, а вийшло все навпаки – заливало майже кожен день.
Кипить робота не лише на полі, а й на фермі, де йде заміна молокопроводу. Попередній, який відпрацював 30 років, морально застарів, фізично зносився, збільшилася продуктивність корів, тому й було ухвалено рішення придбати новий. Але це вже тема наступного матеріалу…
На прощання Микола Іванович Андрієнко, як завжди, побажав усім землякам здоров’я, благополуччя, Божого благословення, достатку, мирного неба і Перемоги.

Наталя ПУЗИНА
Журналіст

Поділися:

Добавить комментарий