Особливості харчування  людей із серцево-судинними захворюваннями

Особливості харчування людей із серцево-судинними захворюваннями

Захворювання серцево-судинної системи є проблемою №1 у всьому світі. Не є винятком і ситуація в Україні. Кількість людей, які мають захворювання серцево-судинної системи в нашій країні, досягла 25 мільйонів осіб. А це більше половини населення країни!
В Україні серцево-судинні захворювання (ССЗ) щорічно стають причиною смерті 450–470 тисяч осіб, що можна порівняти з населенням великого обласного центру.
Чому ж такою вразливою є серцево-судинна система людей? На це та інші запитання відповідає лікар-кардіолог диспансерно-поліклінічного відділення КП «ПОКМКЦ ПОР» Людмила БОНДАР.

Однією з головних причин широкого розповсюдження захворювань серця і судин є «блага цивілізації». Людство стало жити більш спокійно й сито. Малорухливий спосіб життя й вживання жирної рафінованої їжі призводить до ожиріння і проблем з кровоносними судинами. Тому профілактика та лікування серцево-судинних захворювань тісно пов’язані з корекцією способу життя, контролю над раціоном харчування.
«Проблем, що перешкоджають нашому «здоровому» життю, значно менше, ніж вважає людина. Просто іноді зручно знаходити відмовки, які виправдовують небажання напружуватися. Легше намазати маслом шматок булки, аніж зробити тарілку салату. Між тим, користь свіжих овочів і фруктів підтверджена серйозними науковими дослідженнями. Було встановлено, що щоденне вживання не менше семи порцій (порція – яблуко середнього розміру) такої їжі попереджує інфаркт», – говорить лікар-кардіолог Катерина Амосова.

Правильне харчування убезпечить від хвороб

Від харчування залежить дуже багато. Правильне харчування допоможе призупинити розвиток хвороби, а неправильне – посилить її і призведе до виникнення ускладнень. Тому контроль за дієтою при серцево-судинних захворюваннях є одним з найважливіших частин лікувального процесу. Виконання рекомендацій, розроблених лікарями, допоможе зменшити навантаження на серцево-судинну систему, поліпшити її роботу, нормалізує обмін речовин.
З’язок між харчуванням і здоров’ям людини доведений давно. Іноді дієтотерапія і правильна організація харчування можуть не тільки полегшити стан людини, а й вилікувати її. Особлива дієта при серцево-судинних захворюваннях має на меті очистити судини, посилити кровообіг до периферії, усунути речовини, які згубно впливають на функціонування серця і всього організму.
З їжі організм отримує енергію, будівельний матеріал для клітин, вітаміни й мікроелементи, воду й клітковину. Але іноді речовини, які корисні в малих кількостях, у великих дозах стають небезпечними для здоров’я людини.
Є особливий розділ у медицині – дієтологія. Система лікувального харчування для всіх груп хворих розроблялася багато років. Основна градація встановлена за 15 лікувальними столами, для яких існують певні правила, продукти, способи приготування, кількість і т.д.
Смерть від серцево-судинних захворювань займає перше місце у світі. Люди найчастіше помирають раптово – від артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту.
Правильно вибраний режим харчування здатний значно поліпшити якість життя хворого, позбавити від захворювань на початкових стадіях, продовжити життя.

Дієта № 10 – при захворюваннях серцево-судинної системи

Харчування такої людини повинно бути дробовим, маленькими порціями, 5–6 разів на добу. Прийом великої кількості їжі викликає зміщення діафрагми й чинить тиск на серце та судини, створюючи перевантаження.
Раціон повинен бути майже без солі, сіль затримує рідину в тканинах організму, створюючи набряки. При затримці рідини може значно підвищуватися тиск.
При дотриманні дієти дуже важливо зберігати посильну фізичну активність, виконувати гімнастичні вправи, ранкову зарядку, тривалі піші прогулянки на свіжому повітрі.
Для того, щоб страви не пересолити, потрібно готувати їх без солі, а підсолювати вже порцію в тарілці. Салати можна їсти взагалі без солі, приправляючи лише лимонним соком.
Дієта повинна містити страви з картоплі, запеченої або звареної в шкірці – у ній міститься велика кількість калію, необхідного для живлення серцевого м’яза. Калій також є в абрикосах і урюку, гарбузі, капусті, родзинках, чорносливі, шипшині. Рекомендується щодня випивати по 1–2 склянки свіжовичавленого соку з фруктів і овочів у різних поєднаннях.
Магній також необхідний для серця і судин, у великій кількості він є у висівках, житньому хлібі, кашах – ячній, вівсяній, гречаній, пшоняній, у моркві, буряках, зеленому салаті, петрушці, смородині, горіхах.
Потрібно майже повністю виключити з харчування міцну каву і чай, замінюючи ці напої компотами, соками, відварами шипшини, горобини.
Слід уникати рясного пиття. Загальний обсяг рідини за добу, включаючи ту, що міститься в супах, фруктах і овочах, не повинен перевищувати 1–1,5 літра на добу.
У дієті для хворих із серцево-судинними захворюваннями тваринні жири слід замінити рослинною олією, зменшуючи загальну її кількість. Їжу найкраще готувати на пару або запікати в духовці.
Потрібно уникати вживання міцних м’ясних і рибних бульйонів, надавати перевагу овочевим або грибним бульйонам. М’ясо краще їсти не обсмажене, а відварне. Переважно телятину, кролика, курячу грудку без шкірочки, м’ясо індика.
Слід домагатися поступового зниження маси тіла, тому що ожиріння тільки погіршить перебіг хвороби.
Цукор і цукерки краще замінити кількома ложечками меду на день, сухофруктами й горіхами. Можна влаштовувати 1–2 розвантажувальних дні на тиждень. У ці дні можна їсти нежирний сир, кефір, фрукти та свіжі соки.
У дієті потрібно обмежити страви з бобових культур, які підсилюють газоутворення і здавлюють судини та діафрагму. Дієта при серцево-судинних захворюваннях має стати способом життя хворого й неухильно виконуватися для поліпшення стану організму та продовження життя.

Середземноморська дієта

Ця дієта знижує ризик не тільки серцево-судинних захворювань, але й деяких видів раку, цукрового діабету, хвороби Альцгеймера. Така система харчування практикується у країнах Середземномор’я, таких як Італія, Іспанія, Греція та південь Франції. Вона поєднує помірність і різноманітність продуктів із особливим способом життя. Це – особливе приготування їжі і фізичні навантаження, розподіл задоволень і т.д.
Поняття середземноморської дієти з’явилося в 1950-х роках, коли професор громадської охорони здоров’я в Міннесоті Ancel Keys провів порівняльний аналіз між харчовими звичками жителів 7 західних країн (США, Фінляндія, Нідерланди, Югославія, Італія, Японія, Греція) і рівнем смертності від серцево-судинних захворювань за 15 років. Результати були вражаючими: летальність критян (3,8%) була надзвичайно низькою порівняно з фінами (97,2%) або американцями (77,3%).
Головний наголос у дієті довгожителів робився на цільнозернові продукти, необмежену кількість фруктів і овочів, оливкову олію, бобові та олійні культури. Замість цукру там використовують мед. У раціон входять корисні білки з риби, морепродуктів, свійської птиці та невеликої кількості червоного м’яса, а також продукти з козячого й овечого молока. Як супровід до страв допустиме червоне вино в помірних кількостях (1–2 бокали для чоловіків, 1 бокал для жінок) і достатня кількість води (не менше 6 склянок на день). Важливою умовою є поєднання високої фізичної активності з обмеженням калорій, від 1800 до 2500 калорій в день.

Правила середземноморської дієти:

щоденно вживати невелику кількість сирів і йогуртів; раз на тиждень вживати невелику кількість риби та м’яса домашньої птиці; споживати якомога більше рослинної їжі, особливо овочів і фруктів; свіжі овочі подавати як звичний десерт; з’їдати до 4 яєць на тиждень (враховуючи ті, що використовуються у приготуванні страв і випічки); головним джерелом жирів є олія у чистому вигляді; типове денне меню повинно складатися з 3-х страв; їжу запивати водою замість газованих напоїв; щоденно випивати невелику кількість вина (1–2 бокали для чоловіків, 1 бокал для жінок); щоденно займатися спортом (прогулянки, біг тощо). Дотримуватися цієї дієти зовсім неважко, достатньо всього лише виконувати перелічені правила.
Середземноморська дієта – це більш ніж просто прагнення до оптимального здоров’я. Через соціальну призму вона підкреслює основи культурної самобутності, які спираються на 2 кити: не поспішаючи готувати і не поспішаючи їсти, насолоджуючись простими й здоровими стравами під час спільної трапези.

Поділися:

Добавить комментарий