“Сусідка розповіла, що восени придбала й прикопала в себе на городі кілька кущиків ожиномалини. Її ще називають ягодою Логана, й вона дуже добре родить. Та чи справді існує така диво-ягода?”
Світлана Петровська.
м.Полтава.
Щоб зрозуміти, якою саме рослиною “нагородили” вашу сусідку на садівничому базарі, її треба побачити. Але й справді ягідна культура під назвою ожиномалина існує. Щоправда, створила її не природа, а людина, схрестивши ожину із малиною, і в цьому немає нічого дивного. Така гібридна рослина вважається доволі перспективною, бо поєднала найкращі якості обох культур: від малини – підвищену зимостійкість і відсутність на стеблах шипів, а від ожини – високу врожайність і невибагливість.
При вирощуванні цієї диво-ягоди орієнтуватися більше треба саме на особливості малини. Розміщати саджанці слід на добре захищеній від протягів і сильних вітрів ділянці. При садінні не треба підживлювати землю органікою, тобто ні компост, ні гній, що зазвичай заробляють у грунт в таких випадках, додавати не треба. Відстань між рослинами має бути близько 1 м при ширині міжрядь 1,5–2 м. Після садіння надто видовжені саджанці треба вкоротити до 25 см, полити й замульчувати. За доброго догляду перший урожай можна буде збирати вже на наступний після садіння рік.
Зовсім без органіки теж не можна, але настої коров’яку (1:10) чи пташиного посліду (1:20) слід застосовувати тільки через 2 роки після садіння. Малиново-ожинові гібриди утворюють пагони завдовжки 2–4 м, що стеляться по землі. Їх бажано закріплювати на шпалері. Оптимальна висота такої опори – 1,5 м. Так рослини рівномірно освітлюватимуться сонцем, при нестачі якого різко падає врожайність.
На зиму ожиномалину з опор знімають, вкладають довге гілля на землю й утеплюють торфом, опалим сухим листям чи соломою. Якщо ж узимку випадає багато снігу, то можна і не вкривати, але це дуже ризиковано з огляду на нестабільні температури в холодний сезон.
Утримувати високу врожайність допомагає щорічне обрізання гібридних кущів. Так, наприкінці травня – у першій половині червня пагони завдовжки 1–1,2 м треба вкоротити на 10 см чи й трохи більше. В результаті рослина почне галузитися.
У другій половині літа пагони, що вже відплодоносили, обов’язково потрібно вирізати. Одночасно ожиномалину треба прорідити, залишаючи в кущах всього по 8–9 молодих пагонів. Навесні доведеться знову взятися за секатор і залишити 4–6 найбільш міцних пагонів, на яких і формуватиметься основний урожай.
