ПАМ’ЯТІ КОЛЕГИ, МУЗИКАНТА, ДРУГА...

ПАМ’ЯТІ КОЛЕГИ, МУЗИКАНТА, ДРУГА…

У ніч із 3 на 4 лютого внаслідок трагічної автомобільної аварії обірвалося життя талановитого музиканта і звукорежисера, надійного і вірного друга, світлої і щирої людини – Петра Петровича СЛИВКИ.

… «Геніально», – таким словом він не лише резюмував добре виконану роботу. Воно надихало і додавало сил на нові проекти. Це була найвища оцінка з його вуст. Якщо ж оцінювати його творчість та роботу, він був фахівцем від Бога.

Усі, кому пощастило хоча б раз попрацювати із Петром Петровичем над створенням радіо- чи телепрограми, запису пісні або концерту, відчували особливу творчу енергетику, оптимізм і добро, яким віяло від Маестро і студії, де він творив. Інтелігент та інтелектуал – зараз мало хто повірить в те, що Петро Сливка не мав профільної освіти у її класичному розумінні. Адже талант та вірність мистецтву, відчуття музики серцем і душею, якими володів Петро Сливка, не здобуваються у жодній консерваторії. Вони даються Небесами. Музика і звукорежисура були не просто його професією чи роботою. Вони були місією і сенсом усього життя…

Петро Сливка народився 24 вересня 1958 року в Черкасах. Після закінчення середньої школи навчався у Черкаському профтехучилищі та педагогічному інституті. У рідних Черкасах Петро Сливка і розпочав трудову діяльність – артистом обласної філармонії. Тут його творча доля поєдналася з високим мистецтвом Берегині української пісні. У 1991 році Петро Петрович переїздить на Полтавщину. Спершу працював у ансамблі «Чураївна» обласної філармонії, а з 1994 року в обласній державній телерадіокомпанії «Лтава». Завдяки Петру Сливці зазвучали, у прямому й переносному значенні цього слова, сотні пісень, безліч концертних записів та радіо- і телепрограм, які без перебільшення увійшли до золотих мистецьких фондів.

З ним було дуже легко і приємно працювати. Петро Сливка міг знайти спільну мову із народними та заслуженими артистами, і так само з повагою та щиро спілкувався із початківцями. Він міг надихнути й окрилити, підтримати і допомогти. До нього у Полтаву приїздили на запис з усіх куточків України. Бо саме йому артисти і музиканти довіряли зробити найвідповідальнішу і найважливішу роботу. І він сповна виправдовував їхні сподівання.

Творчий почерк митця відчував і найвибагливіший поціновував, і звичайний слухач. Бо в роботу Петро Сливка вкладав не лише увесь професіоналізм, але й частку своєї душі. Він назавжди залишиться жити у піснях, концертах, програмах. І в наших серцях!

Світла пам’ять, Маестро!

Колектив Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини»,

правління Полтавської обласної організації НСЖУ.

Поділися:

Добавить комментарий