Наприкінці далеких 1940-х вимушена емігрантська доля привела великого українського архітектора, художника, мистецтвознавця Василя Григоровича Кричевського (1873 – 1952) до Каракаса (Венесуела). Саме ця заокеанська земля вже була пристанищем для його доньки Галини. Саме тут розквітнув і утвердився талант Галини Лінде-Кричевської (1918 – 2006) – живописця, скульпторки, майстрині художнього ткацтва і вишивки.
А 25 січня цього року своє сімдесятиліття відсвяткувала мисткиня у третьому поколінні, донька Галини Василівни, український і венесуельський живописець, композитор Оксана Лінде де Очоа (1948 р. н.).
Цікаво, що первісно пані Оксана обирала собі зовсім інший фах. Здобула освіту в царині хімії і займалася науковою роботою. Водночас розквітнув її успадкований талант до образотворчості: з кінця 1960-х років вона стала активною учасницею колективних та персональних виставок.
Культура Південноамериканської землі сформувала її власний стиль живопису, наділений фантастичною уявою бачити світ. Сміливі експерименти художниці з різними техніками, а також колажними варіаціями створили оригінальні й дивовижні образи та сюжети.
Мистецький доробок Оксани Лінде де Очоа пошановано численними відзнаками й нагородами у венесуельському культурному просторі. На Батьківщині Кричевських Указом Президента України її було відзначено орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2010).
Із життєвим і творчим шляхом Оксани Лінде де Очоа знайомить Музей мистецької родини Кричевських, що входить до структури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Нині це єдиний в Україні музей, присвячений експонуванню мистецького доробку славетної династії. Сюди 2011 року брат мисткині Василь Лінде-Кричевський передав значну частину родинного архіву, в якому серед інших матеріалів представлено фотографії, оригінальні живописні й графічні твори Оксани Лінде де Очоа.
