Павло КАНДИБА: «Я вдячний  нашим людям. Це великі трударі,  відповідальні й працьовиті»

Павло КАНДИБА: «Я вдячний нашим людям. Це великі трударі, відповідальні й працьовиті»

Агрофірма «Хорольська» (з початку нинішнього року ТОВ «Астарта Прихоролля») – одне з найприбутковіших сільгосппідприємств у сімействі агропромхолдингу «Астарта-Київ». А ТОВ «Астарта Прихоролля» – господарство велике (землі в обробітку – понад 16 тисяч гектарів, фуражних корів – понад 2,5 тисячі голів) і має добрі традиції. Щороку з усіх напрямків господарювання агрофірма «Хорольська» посідає в агропромхолдингу передові позиції. Так, за підсумками минулого року, в тваринництві – перше місце (надоєно понад 7,5 тисячі літрів молока на фуражну корову), по врожайності соняшнику – перше, цукрового буряку і кукурудзи – відповідно друге та третє. Про системність і традиції свідчить велика кількість дипломів різних років за підписом співзасновника і генерального директора АПХ «Астарта-Київ» Віктора Іванчика.

Цукор – біле золото України

Сівбу цукрового буряку проводили в господарстві, коли ми побували там. Павло Кандиба каже, що цукровий буряк для товариства, «Астарти» в цілому, як і для усієї України, – культура стратегічна. Адже це – іноземна валюта, стабільний прибуток, постійна зайнятість і робочі місця. «Астарта» – найбільший виробник цукру в Україні. Саме завдяки Віктору Іванчику на Полтавщині вдалося відродити колишню славу центру цукровиробництва, галузі, яка на початку 1990-х в регіоні дуже занепала. Тож, незважаючи на більшу трудомісткість, ніж інші культури, «Астарта» продовжує інвестувати у розвиток цукроваріння для підвищення його ефективності та рентабельності. Нині на Полтавщині в системі агропромхолдингу працюють чотири цукрозаводи. На один з них – Новооржицький – і постачає коренеплоди агрофірма.
На сівбі цукристих, як завжди, задіяні кращі механізатори, високоефективна техніка, використовується висококондеційний посівний матеріал. У виробничому підрозділі «Перше травня» (директор – Василь Криворучко) ми зустріли в полі екіпажі Анатолія Кіріна і Валерія Нестеренка. Працюють механізатори на тракторах «Fendt 936» з сівалками «Wilrich» цілодобово у дві зміни. За добу засівають по 100–110 гектарів високоврожайного і високоцукристого гібриду.
Анатолій Кірін працює разом із братом. Павло Кандиба каже, що Анатолій – професіонал, надзвичайно порядна і працьовита людина, гарний сім’янин. Валерій Нестеренко механізатором працює понад вісім років. Тож досвіду теж не позичати. Рік прослужив у АТО – боронив Україну.
Павло Кандиба разом зі старшим агрономом Олександром Мироненком та агрономом Іваном Сапою беруть в руки залізний щуп (напильник з позначками) – кажуть, що спосіб простий, але дуже надійний, – і перевіряють глибину посіву. Зауважень немає. Разом із Павлом Кандибою та директором виробничого підрозділу імені Іваненка Олександром Назаренком об’їжджаємо і поля в Петрівцях Миргородського району. Механізатор Сергій Рожковський працює сумлінно. Тут теж питань до якості роботи не виникає. Олександр Назаренко каже, що за 3–4 дні треба засіяти 1283 гектари, по тому будуть допомагати сусіднім виробничим підрозділам сіяти соняшник. Усього по господарству посіви цукрового буряку займуть 3700 гектарів.

Головний шлях – самовдосконалення

– Недарма вважається, що весняний день рік годує, – каже Павло Олександрович. – У ці дні роботи надзвичайно багато і все розписано буквально по хвилинах. На порядку денному – соняшник, соя і кукурудза. Якщо ладиться робота, так і жити хочеться.
Керівник спілкується з людьми щиро, доброзичливо, і вони відповідають йому високою довірою, повагою.
Цими днями виповнилося вісім років, як Павло Олександрович Кандиба очолив агрофірму «Хорольська». І незаперечно, що один із секретів успіху керівника – в умінні працювати з людьми, мотивувати їх на успіхи та вдосконалення. В цьому – найголовніша складова ефективності управління. За минулі роки агрофірма значно змінилася завдяки згуртованій роботі на результат та за інвестиційної підтримки «Астарти»: в рази збільшилися надої в тваринництві й врожайність в рослинництві, реконструйовано й оновлено заклади охорони здоров’я, освіти й культури, побутові та виробничі приміщення, ремонтуються дороги (лише торік на це виділено 2 мільйони гривень), регулярно оновлюється автотракторний парк, встановлене сучасне обладнання на фермах, поліпшено умови праці, збудовано два гуртожитки. Керівництво прагне, щоб заробітна плата в рослинництві й тваринництві та плата за паї були якнайвищими.
З гордістю керівник розповідає про ініціативу закладення торік парку імені знаного аграрія Павла Сергійовича Іваненка. На цей проект «Астарта» виділила майже 200 тисяч гривень. Лише шануючи внесок попередників, можна досягати успіху, переконаний Павло Кандиба. Проводити ефективну соціальну політику керівнику допомагає позиція генерального директора АПХ «Астарта-Київ» Віктора Іванчика, який стоїть на тому, що люди – найбільший скарб.
Тож і прагне Павло Кандиба розкрити потенціал кожного трудівника. Він відверто ділився своїми планами щодо впровадження нової системи управління, яка дає можливість максимально ефективно розподіляти робочий час і раціонально доводити завдання до кожного з врахуванням затрат робочого часу, матеріальних ресурсів. Таким чином визначається кінцевий результат, а також – заробітна плата.
На вході в адмінприміщення висить плакат з текстом: «Ви надали свої пропозиції з покращення виробництва?». Це, каже Павло Кандиба, за японською філософією «Кайдзен», яка в бізнесі базується на постійному вдосконаленні виробничих процесів на усіх щаблях – від вищого керівництва до рядових працівників. Мета «Кайдзен» – ефективне й ощадливе виробництво. Саме задля підвищення ефективності, максимального використання потенціалу матеріальних і людських ресурсів і вирішили об’єднати дві агрофірми – «Хорольську» та «Миргородську».
А своїх талантів, «кулібіних» у господарстві чимало. От нещодавно налагодили виробництво паливних пелетів та брикетів з відходів очищення зерна на току. За сезон таких відходів накопичувалося понад триста тонн. Їх утилізація на звалищі обходилася у чималі кошти. Нині виробляють за зміну понад тонну пелетів і до трьох тонн брикетів. Ними опалюються ферми, їдальні, адмінбудівлі. Економічне паливо купує й цукровий завод. За минулу зиму господарство зекономило на цьому 2,2 мільйона гривень. Виробництво спроектоване, змонтоване на професійному рівні. А зробили це все місцеві умільці – син і батько: Станіслав Віталійович і Віталій Миколайович Шумейки. Вони повірили у важливість справи і переконали в цьому інших. У зв’язку з великою виробничою потребою, необхідністю швидкої переробки відходів постало завдання запуску ще однієї установки.
– Такими людьми приростає і господарство, й Україна. Я вдячний нашим людям. Це великі трударі, відповідальні й працьовиті, – говорить Павло Кандиба. – Сформувався гарний колектив, з яким, переконаний, можна досягати нових вершин, поліпшуючи добробут і життя кожного трудівника.

Про сьогодення і перспективи

Та в житті не без проблем. Чи не найбільше Павла Олександровича хвилює кадрова. Особливо трудова міграція серед молоді. Ось нещодавно до Польщі виїхав молодий перспективний агроном, влаштувався барменом на меншу, ніж вдома, заробітну плату. Логіку цього рішення важко збагнути. Нині пішли на пенсію шість механізаторів. Є велика потреба у висококваліфікованих кадрах, адже техніка високотехнологічна, дорога.
Для молоді, її самореалізації в господарстві створюються усі необхідні умови (навчання, заробіток, соціальний захист). Але, на жаль, нерідко спрацьовує якась інша мотивація. Тож, не посягаючи на право вибору, будемо сподіватися, що, сповідуючи життєву мудрість «добра від добра не шукають», люди і надалі будуть зі «своєю малою батьківщиною», і надалі примножуватимуться здобутки місцевих аграріїв, переконаний Павло Кандиба.

Віктор КІКОТЬ.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий