Павловнія – нова енергетична надія українців

Павловнія – нова енергетична надія українців

Понад 20 століть павловнію вирощують у Китаї і вже кілька років в Україні. Характеристики дерева справді унікальні. Воно чемпіон з росту: за 5 років досягає 20-метрової висоти. Має величезне листя, і тому одне дерево поглинає близько 20 кг вуглекислого газу і віддає 5–6 кг кисню. Павловнія оздоровлює і відновлює грунт. Також павловнія – медонос. З одного гектара зелених насаджень можна отримати до 700 кг меду. У той же час деревина павловнії – ідеальне тверде паливо: швидко росте і має високі показники тепловіддачі, може відігравати значну роль у вирішенні енергетичної кризи.

Батьківщина павловнії – субтропіки Китаю і південносхідна Азія: тропічні ліси Лаосу і В’єтнаму, розповіла кандидатка біологічних наук, викладач Полтавської державної аграрної академії Лариса Колеснікова. Доросле дерево має середню висоту 15–20 м із широкою кроною і суцільнокрайнім листям на довгих черешках. Квітки блідо-фіолетові, в прямостоячих пірамідальних суцвіттях; цвітіння – до появи листя. Плоди дозрівають у химерних коробочках, які залишаються на гілках до наступного літа. Коли дме вітер, насіння усередині постукує об стінки коробочки, що генерує своєрідний шум. Павловнія виконує, в основному, декоративну функцію. Проте в Китаї, Японії з її деревини виробляють сувеніри, меблі, музичні інструменти. Росте дерево до 100 років. На території України вперше павловнію виростили в Никітському ботанічному саду в 1864 році. Росте екзот і на території дендропарку аграрної академії. Попри те, що в дендропарку для цієї рослини досить сприятливі мікрокліматичні умови (південна експозиція), щорічно пагони частково обмерзають. Однак рослина виглядає надзвичайно декоративно завдяки величезному (до 35 см у діаметрі) листю, густо опушеному з нижнього боку.
Павловнія здатна рости на малородючих ґрунтах, у тому числі на глинистих, відрізняється високою стійкістю до шкідників і хвороб, після зрізу регенерує 4–5 разів. Тому іноді її називають деревом-феніксом. Рослини інтенсивно ростуть у перші роки і вимагають регулярного поливу, а загалом стійкі до посухи, полюбляють відкриті, добре освітлені місця. Восени дозріле насіння павловнії висипається з коробочок і розноситься вітром, тому треба зібрати їх до настання цього моменту. Для пророщування насіння висівають у грунт, прикривають зверху добре зволоженою живильною сумішшю, обприскують з пульверизатора і накривають склом або плівкою на 10–14 днів. З появою сходів скло (плівку) щодня знімають для провітрювання спочатку на короткий час, а потім поступово збільшуючи цей період. Коли сіянці трохи підростуть (зазвичай через 10 днів), їх розсаджують в окремі контейнери, намагаючись не пошкодити кореневу систему. Вегетативний спосіб вирощування павловнії (живцями або прикореневою порослю) – найбільш простий. Навесні рослину садять на постійне місце.
В минулому році доповнили павловнією і дендропарк «Івушка» оздоровчого комплексу «Нафтохімік», що в селі Омельник Кременчуцького району. Молоді дерева стали частиною ансамблю Алеї пам’яті про засновницю дендропарку, доктора біологічних наук, професора Олену Байрак. А вже цього року 15 саджанців рідкісного дерева висадили фахівці департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, обласного онкологічного диспансеру, Центру екстреної медичної допомоги на території Полтавського дендропарку, заклавши таким чином Алею медиків.
Українські науковці радять придивитися до павловнії і як до енергетичної культури для виготовлення топливних брекетів. Також вона може допомогти швидко відновити втрачені лісові ресурси держави.

Підготувала Юлія Хоменко.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий