Переселили лелек у нові гнізда

У той час, як десятки тисяч мешканців усієї планети денно й нощно завдяки запущеному науковцями стріму з лелечого гнізда у селі Леляки Пирятинської громади спостерігають за життям Одарки та Грицика, в якій підростають п’ятеро дитинчат, інші чорногузи теж не залишаються поза людською увагою.
Нам стало відомо про два випадки, коли завдяки турботі небайдужих громадян на початку травня ці великі перелітні птахи переселились до нових гнізд.
Одне з них з’явилося в селі Вільховатка Кобеляцької громади. З деяких пір до Кобеляцької дільниці АТ «Полтаваобленерго» стали надходити звернення від місцевих мешканців про те, що в них періодично падає напруга і на короткий час зникає електроенергія. Енергетики обстежили повітряну лінію і знайшли проблему – гніздо лелек, яке птахи звили прямісінько на проводах. Таким чином тертя гілок об дроти і призводило до коротких замикань. Тому було прийняте рішення не просто прибрати гніздо з проводів, а перенести його на опору.
Ініціативу змайструвати спеціальну конструкцію з металу, яка підтримуватиме гніздо, проявив контролер енергонагляду дільниці Іван Білан. Енергетики закріпили її на стовпі, куди й перенесли пташине гніздо. Лелекам усе сподобалося. Вони обживають нове місце.
Начальник Кобеляцької дільниці АТ «Полтаваобленерго» Артем Тарасов говорить, що в товаристві планують і надалі виготовляти такі конструкції для лелечих гнізд. Їх робитимуть після відльоту птахів у теплі краї, щоб менше їх турбувати. Це запобігатиме перебоям з напругою в електромережі, а також слугуватиме турботою про пернатих.
У селі Вовчик Лубенської громади сталося щось подібне, тільки з гіршими наслідками. Там птахи також звили гніздо прямісінько на проводах, і воно похилилось настільки, що пара не могла висиджувати яйця, й вони захололи.
Слід зазначити, що гніздо, яке лелеки будують з гілочок і трави, за кілька років може сягати у вазі кілька центнерів, тож не дивно, що опора може не витримати, а гніздо не те що покоситися, а й упасти. Так, до речі, було і в Леляках. Восени 2021 року під час буревію гніздо впало. Місцеві майстри на прохання доцента кафедри екології та зоології Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, за сумісництвом наукового співробітника Національного природного парку «Пирятинський» Анатолія Подобайла зробили за його кресленнями платформу. Її встановили на нову електроопору, на ній закріпили колесо й вмостили уцілілу частину гнізда.
У Вовчику ж переселяли лелек з проводів на стовп працівники ДСНС, які використали для цього підйомник спецавтомобіля. А каркас для майбутнього гнізда виготовив один з мешканців села.
Однак сподіватися на те, що лелеки спробують вивести пташенят ще раз на новому місці, не доводиться. Адже у них, як і в більшості птахів, сезон розмноження триває лише раз на рік.

Цікаво знати

Як і про що «розмовляють» лелеки

Дорослі лелеки майже не використовують голосові звуки, оскільки їхній голосовий апарат розвинений слабко. У них атрофовані голосові м’язи, тому вони не можуть створювати складні вокальні сигнали, як багато інших птахів, розповідають науковці Національного природного парку «Пирятинський».
Замість цього лелеки розвинули характерний спосіб спілкування – клацання дзьобом. Клекіт лелек відіграє важливу роль у їхній соціальній взаємодії: вони використовують його для вітання, для вираження емоцій чи навіть для демонстрації домінантності.
Клекіт лелек не одноманітний. Залежно від ситуації та обставин він може змінюватися за тембром, ритмом та інтенсивністю. А ще можна почути загрозливе лелече «кша», коли птахи боронять своє гніздо від нападників.
Лелеченята видають різні звуки, зокрема, писк, кавкання, булькотіння. Оскільки пташенятам потрібно спілкуватися з батьками, то вони за допомогою голосу сповіщають про потребу в їжі, привертають увагу до дискомфорту тощо.

Яна СОКОЛОВА
Журналіст