Півонії багато років ростуть на одному місці й не вимагають пересадки. Вони відмінно приживаються на суглинистому, пухкому грунті. Важка (глиниста) земля вимагає глибокої обробки (50–60 см) з подальшим додаванням піску, компосту, торфу та перегною. Півонії потребують легкої півтіні, але в цілому ділянка повинна бути сонячною, без перезволоження грунту – надмірна волога згубна для півонії. Розмножують квіти в основному саджанцями. Їм одразу потрібно виділити спеціальне місце, оскільки рослина дуже не любить пересадки – вона може перестати цвісти протягом декількох років. Пересадка передбачає поділ кореневища, але не раніше, ніж через 10–15 років. Півонія – вельми тендітна квітка, тому всі процеси робляться максимально акуратно.
Садити або пересаджувати півонію потрібно тільки восени. Це краще робити в кінці серпня або на початку вересня, щоб рослина встигла прижитися до холодів. Іноді садіння проводять навесні. І тільки через 5 років можна ділити кущі.
Техніка садіння
Посадкова яма для квітки повинна бути завглибшки приблизно 80 см (не більше метра), ширина – близько 70 см, оскільки півонія своїм корінням досить глибоко проникає в землю і воно швидко розростається. У разі висаджування на ділянці кількох кущів проміжок між кожним повинен становити майже 1 метр.
Підготовлена яма заповнюється компостом – не більше 3 відер гною, деревний попіл і суперфосфат – 500 г, вапно – до 100 г. Суміш гарненько змішується із землею з ямки. Бруньки після садіння повинні бути на рівні ґрунту.
На дно ями укладають гній, його щільна частина має становити 10 см. Потім все засипається 20 см шаром землі, далі йде етап ущільнення. Після цього потрібно зверху висипати підготовлений грунт і ретельно полити водою, щоб все добре ущільнити. В середину пагорба ставлять кущ таким чином, щоб бруньки виявилися на одному рівні з краєм ями. Коріння слід засипати грунтом, заповнивши всю порожнечу. Квітку після висаджування неодмінно потрібно полити.
Якщо кущ півонії опустився і бруньки виявилися нижче рівня ямки, то необхідно обережно підтягнути рослину вгору, підсипаючи землею. Над основою квітки робиться насип невеликого розміру. Важливо, щоб бруньки були заглиблені не більше, ніж на 2,5 см, оскільки при дуже глибокому садінні півонії довго не зможуть зацвісти, а буває, що і не зацвітуть зовсім. Взимку, коли грунт промерзає, висаджені півонії слід укрити сухим листям. Навесні сухе листя і гілки акуратно прибирають, щоб не пошкодити молоді пагони.
Догляд за квітами та розмноження
У перше літо, відразу після висаджування, у півоній обрізають бутони, щоб цвітіння не послаблювало молоді кущики. На другий рік теж частково видаляють квітки. Щоб вони були великими, якомогараніше зрізають бутони, розташовані з боків. Під час зрізання квітів залишають пагони з 4 листочками, інакше цвітіння півоній наступного року буде значно слабшим.
Важливо в літній період тримати землю помірно вологою, особливо в перший рік після пересаджування. Добриво застосовують тільки через 2 роки після садіння. Осінь чи рання весна підходять для підживлення кущів відром компосту. Під час вегетації радять застосовувати повний комплекс мінеральних добрив (100 г на квадратний метр).
Півонії можна швидко розмножити не лише розподілом саджанців, а й іншими методами.
Навесні, після того, як зійшов сніг, для розмноження використовуються бруньки відновлення, вони розташовуються безпосередньо біля кореня. Потрібно відділити їх від землі, відрізати разом з молодим додатковим корінням і частиною стебла. Обрізається тільки половина всіх бруньок. Вони висаджуються в підготовлену суміш – пісок, перегній, дерновий грунт. Верхня частина бруньок повинна розташовуватися на рівні поверхні землі.
Режим вкорінення кущів: вологість повітря – 80–90 відсотків, температурний режим – 18–20 градусів. Укорінення завершується приблизно через 40 днів. Добре вкорінюються і брунькові живці, які зрізають в самому кінці липня – на початку серпня. Бруньки зрізають з невеликою частиною кореня (від 3 до 5 см). Потім основу куща засипають новим грунтом. Повноцінний квітучий кущ півонії формується протягом 3–4 років.
Також півонії можна розмножити насінням. Посів роблять зазвичай на початку осені. Для цих цілей використовують кімнатне приміщення або ящик з піском, розташований в приміщенні теплиці. Температурний режим – +15–20 градусів. Через 35–40 днів, коли з’являються перші корінці, ємність з висіяним насінням слід перенести туди, де не більше 1–5 градусів тепла. Ще корінці можна закопати прямо в сніг і через 2 тижні знову помістити в тепличні умови, де незабаром і з’являться перші сходи. Пісок необхідно тримати постійно зволоженим. Сіяти можна безпосередньо у відкритий грунт відразу ж після дозрівання насіння. У травні рослина сходить. Такий метод має низьку схожість насіння, на відміну від першого варіанту. Півонії зацвітають лише на четвертий, а то і на п’ятий рік після садіння.
Чому півонії не цвітуть?
У багатьох квітникарів дуже часто виникає запитання: чому півонії не цвітуть? Причини бувають різними: старий кущ, занадто глибоке садіння, необхідність пересадки, молодий кущ і йому ще рано цвісти, занадто кисла або «переудобрена» земля, пересохлий грунт, бруньки підмерзли взимку, квітка постраждала під час весняних заморозків, рослина захворіла.
Найпоширеніша хвороба квітки – сіра гниль. Їй сприяють дощ, вітер, тепла сира погода, мурахи в бутонах. Першою ознакою захворювання є раптове в’янення стебел. При сильному ураженні сірою гниллю кущі просто розпадаються. Щоб уникнути проблем, потрібно дотримуватися правильної агротехніки. Хворі квітки необхідно поливати навесні, а під час вегетації – обприскувати органічними фунгіцидами. Також рекомендується посипати деревним попелом землю навколо півоній – приблизно 200 г на квадратний метр.
Вікторія Гарбуз,
агроблогер.