Переведення худоби  на стійлове утримання

Переведення худоби на стійлове утримання

Значну частину року худобу доводиться утримувати в приміщенні. Тому важливо створити необхідні умови для життя і продуктивної діяльності тварин, що можливо лише у разі дотримання відповідних умов годівлі та утримання, а також певних зоогігієнічних вимог до приміщення.

З приходом осені слід звернути увагу на підготовку корівника, у якому тварини проводять всю холодну пору року. Для утримання великої рогатої худоби слід створювати такі умови, що забезпечуватимуть їй комфортне існування, а корова навзаєм віддячить господарю кращими надоями.
Приміщення корівника, а також годівниці, стійло, перегородки, стійки, прив’язь повинні бути відремонтовані і ретельно продезінфіковані. Обов’язкові процеси підготовки: проведення дезінфекції та дезінсекції приміщення, побілка стін висушувальним матеріалом та дератизація приміщення проти гризунів, які є переносниками багатьох хвороб.
Важливе значення має освітлення у корівнику, адже восени та взимку світловий день зменшується, а тварина весь час перебуває у приміщенні. На висоті 1,5 м від підлоги, ззаду або збоку від тварини, влаштовують вікна так, щоб всередині приміщення рівномірно освітлювалося. Величину застеленої частини вікон визначають, поділивши площу підлоги на 14. Вікна повинні відкриватися для провітрювання. Для збереження тепла в осінньо-зимовий період передбачають подвійні рами.
Двері до приміщення мають бути такими, щоб корова могла вільно в них пройти. На зиму їх бажано утеплити додатковою обшивкою.
Особливо добре потрібно утеплити стелю, інакше в холодну пору року вона буде мокріти, а конденсована волога капатиме на тварину. Зверху її покривають глиною, перемішаною з солом’яною січкою або мохом, товщиною не менше 2 см, а на неї рівномірним товстим шаром настеляють мох, тирсу, подрібнену солому тощо.
Підлогу роблять дерев’яну, асфальтовану чи бетонну. Необхідно, щоб вона була вищою від поверхні землі на 15–20 см. Бетонна підлога міцна, але холодна, тварини на ній сковзаються, а підстилка легко зсувається. Асфальтова підлога значно краща. Але найповніше відповідає зоогігієнічним вимогам дерев’яна підлога. Її настилають з товстих дощок (40–50 мм), щільно підганяючи їх одну до одної. Під дошками не повинно бути вільного простору. Зверху підлога має бути рівною і непроникною для сечі. Для її стікання дошки кладуть з нахилом від годівниці з розрахунку 1–1,5 см на кожен метр стійла.
Бруд у приміщенні може бути причиною розвитку шкірних та інших захворювань і обумовлює забруднення молока. Щоденне прибирання приміщення, годівля тварин і зміна підстилки є головними умовами підтримки доброго здоров’я і отримання молока високої якості. Важливо мати достатній запас підстилкового матеріалу. Для цього використовують суху житню солому, торф, тирсу і деревні стружки, ялинове гілля, сухе листя. Кращою вважається солом’яна підстилка оптимальною довжиною різки 15–30 см, якої потрібно до 2,5 кг в день на корову. У такому вигляді вона краще вбирає рідку фракцію гною і зручна для прибирання.
В присадибних господарствах практикують два способи утримання великої рогатої худоби: з щоденним прибиранням гною і на глибокій незмінній підстилці. При першому – гній з корівника забирається у гноєсховище, при другому – не забирається, а щодня настеляється нова підстилка, в результаті чого утворюється багатошарова подушка. Гній з приміщень прибирають навесні і вивозять на город або садову ділянку. При утриманні тварин на глибокій незмінній підстилці в приміщенні встановлюється сприятливий температурний режим, утворюється гній кращої якості, але при цьому потрібно підстилки для однієї корови до 4–5 кг на добу. Тому утримувати корів на незмінній глибокій підстилці доцільніше в північних районах країни за умови, що в господарстві заготовлено достатню кількість підстилкового матеріалу.
Необхідною умовою підтримання високої молочної продуктивності корів є раціональна організація їх відпочинку.
У нормальних умовах корова повинна відпочивати у лежачому положенні у теплому, сухому і м’якому лігві не менше 9–10 год на добу. Це становить від 8 до 13 періодів відпочинку по 40–90 хв кожний. На жуйку вона витрачає 7–8 год за добу, у тому числі близько 5 год пережовує корм лежачи. Протягом доби у корів спостерігається 13–19 жуйних періодів, тривалість яких досить стабільна – 25–30 хв.
Розмір стійла для корови, залежно від породи, становить 1,7–2,1 м завдовжки і 1,5–1,8 м завширшки. Для теляти, яке зазвичай у домашньому господарстві утримують разом з коровою, розміри стійла чи станка залишаються такими ж. Прив’язь повинна бути такою, щоб при необхідності можна було швидко звільнити тварину. Вона не повинна заважати корові лягати і вставати. Один кінець мотузки прикріплюють до дна годівниці, інший – до ошийника або ріг корови.
Годівницю обладнують або безпосередньо під стіною, або на невеликій віддалі від неї в тому разі, коли вважають, що краще корм роздавати спереду тварини. Довжина годівниці дорівнює ширині стійла, ширина знизу 45–50, зверху 80 см, висота її передньої стінки 25–30, задньої – 80– 90 см.
Стійла і годівниці для корови і теляти відгороджують одне від одного. З передньої стінки годівниці встановлюють міцні дерев’яні стояки, до яких зверху прибивають товсті рейки на рівні передньої стійки годівниці.
Основну увагу при підготовці корів до стійлового періоду утримання слід приділити забезпеченню їх якісними кормами необхідної кількості. Рекомендується здійснювати плавний перехід з соковито-концентрованих кормів на сухі, адже різка зміна раціону може призвести до стресової ситуації та позначитися на продуктивності. Варто подбати про те, щоб, окрім високоякісних сіна та соломи, в раціоні були концентрати (зернові корми і відходи їх промислової переробки), а саме: дерть пшенична, кукурудзяна, ячмінна; висівки пшеничні, ячмінні, житні; бобові: горох, кормові боби, соя; соковиті корми: кормові і цукрові буряки, гарбузи, морква, кормова капуста, а також комбікорми, жом, макуха, шроти, спеціальні мінеральні та вітамінні добавки, премікси, сіль кухонна. Взагалі раціон в стійловий період має складатися з об’ємистих, соковитих кормів та комбікорму.
Не можна забувати і про воду. Потреба тварин у воді залежить від віку, живої маси, статі, продуктивності, а також кількості та вологості згодованих кормів, вмісту білка і солей у кормах, температури та вологості повітря.
Для присадибного скотарства важливо враховувати не тільки кількість спожитої тваринами води, а й її відповідність санітарно-гігієнічним нормам. Практично якість води визначають за фізичними властивостями: температурою, прозорістю, забарвленням, запахом і смаком.
Для підтримання належного стану здоров’я, а також відтворної здатності протягом тривалого терміну використання молочним коровам необхідний регулярний моціон, який організовують на вигульних майданчиках.
Необхідно постійно стежити за станом здоров’я тварин. При підозрі зараження інфекційними хворобами (найнебезпечніші: бруцельоз, туберкульоз, лейкоз, короста, сказ тощо) власник тварин зобов’язаний терміново повідомити місцевий орган ветеринарно-санітарного нагляду або ветлікаря про інцидент. Закон зобов’язує власника тварин: залишити тварин на місці, заборонити стороннім особам доступ до приміщень і тварин, утриматися від вивозу, продажу харчових продуктів із господарства. Корови не повинні мати ознак інших інфекційних хвороб, які передаються людині через молоко, наприклад: колібактеріоз, лістеріоз, сальмонельоз тощо. Крім того, корови не повинні мати інших ознак хвороби: виділення з статевих органів, дизентерія, запалення вимені, ушкодження та рани вимені. Корови повинні отримувати лікарські препарати тільки під контролем ветеринарного лікаря.
Притримуючись всіх цих основних рекомендацій, власники великої рогатої худоби можуть бути впевнені в тому, що стійловий період для їхніх корівок пройде легко і варто чекати від них гарний приплід та високу продуктивність.

Дмитро БІЛАЙ,
магістр із технології виробництва та переробки продукції тваринництва.

Добавить комментарий