Перший хліб

Перший хліб

Перший хлібЗазвичай понеділок вважається важким днем, але з цим категорично не погодиться колектив філії ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація України» «Кобеляцький комбінат хлібопродуктів». Понеділок, 25 червня, розпочався радісною подією – прийманням зерна нового врожаю. Як і в попередні роки, першими в районі розпочали жнива хлібороби СК «Радянський» (голова правління Микола Андрієнко, що в Придніпрянському). А привезти хліб нового врожаю випало досвідченому водію Миколі Пікушу і його молодшому колезі Олександру Кримчаку, який, до речі, й минулого року привозив перший хліб.
Вагове господарство перевірене, лабораторія акредитована…
…Рівно о 8-й годині КамАЗи з причепами зупинились біля воріт філії. Щоб не втрачати дорогоцінний час, водії, допомагаючи один одному, відразу зняли брезентові покривала, надали службі охорони необхідні документи. Це ті робочі моменти, які дозволили транспорту в’їхати на територію підприємства. І тут, за традицією, що існує десятки років, водіїв зустріли хлібом-сіллю на вишитому рушнику й квітами, подякували хліборобам СК «Радянський» за співпрацю і запросили привезти багато-багато зерна.
– Комісія перевірила й прийняла матеріально-виробничу базу 19 червня, – розповів директор філії «Кобеляцький комбінат хлібопродуктів» Костянтин Шаповалов. – Підприємство повністю готове прийняти ранні й пізні культури, надати послуги зі зберігання зерна. Чим більше на елеваторі буде збіжжя, тим більша буде зацікавленість зернотрейдерів і вища ціна на злакові культури.
Вагове господарство перевірене, лабораторія акредитована, вирішені всі питання з подачею газу, відвантаженням продукції залізничним транспортом…
Працівники лабораторії відразу включилися у роботу. Якщо раніше лаборантам доводилось набирати зерно для аналізів, то останні роки цей процес автоматизовано. Спеціальні прилади дозволяють швидко визначити показники якості зерна. За зовнішніми ознаками завідуюча лабораторією Наталія Земляна, лаборанти Аня Рацина, Марія Гілан і Валентина Кравчина попередньо визначили, що збіжжя досить сухе і повинне мати високі якісні показники. Так і було. Аналіз засвідчив, що пшениця сорту Косоч ледь-ледь не «дотягла» до І класу. Та це тільки початок…
Рекордний початок збиральної кампанії
В Україні тривають жнива. Вони стартували раніше, ніж в останні роки. Нинішній сезон від початку був доволі нетиповим, таку інформацію оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Нетиповим нинішній сільськогосподарський рік є і для кобеляцьких хліборобів. Як завжди, першими розпочали жнива аграрії СК «Радянський» (голова правління – Микола Андрієнко). 19 червня зробили пробний виїзд, налаштували техніку безпосередньо в загінках. А вранці 27 червня скосили й обмолотили озимий ріпак на площі 160 гектарів при середній врожайності 17,6 центнера з гектара. Озиму пшеницю зібрали на площі 60 гектарів. Середня врожайність – 45,3 центнера з гектара. Певна річ – ці показники з кожним днем зростають.
Перегорнувши архів районної газети «Колос», пересвідчилися у тому, що це дійсно найбільш ранній початок жнив: у 2000 році перші машини із зерном нового врожаю прибули на комбінат хлібопродуктів 3 липня, у 2005 році – 4 липня, у 2010 році – 29 червня. У 2015 році через дощову погоду жнивувати розпочали 5 липня.
Жито, пшениця і всяка пашниця
Спогадами поділився і голова правління СК «Радянський», депутат обласної ради Микола Андрієнко:
– За свої 43 роки трудової діяльності, пов’язаної з рослинницькою галуззю, аналогічна ситуація була в 1975 році. Тоді жнивувати розпочали 22 червня. У 1986 році вийшли на збирання хліба 26 червня. У 1989 році жнива теж розпочались до 1 липня. Якщо говорити про специфіку 2018-го, то для нинішнього року характерна дуже швидка вегетація: від кущіння пшениці, виходу в трубку, до повної стиглості період зменшився на 2–3 тижні. Незважаючи на пізнє відновлення вегетації, при високій температурі повітря рослини швидко розвивались і практично одночасно дозріли пшениця, горох, ріпак, жито.
У роки, коли жнива розпочинались рано, застосовували роздільний спосіб збирання: косили у валки й обмолочували їх, а далі переходили до прямого комбайнування. Таку тактику обрали й цьогоріч.
До збирання в СК «Радянський» підлягає озима пшениця на площі 450 гектарів, озимий ріпак – 425 гектарів, горох – 100 гектарів, жито – 10 гектарів. Розпочали жнивувати власними силами (7 комбайнів), але, щоб не втратити час і якість зерна, на збирання гороху й озимого ріпака залучено додаткові комбайни.
Того дня, коли побували в СК «Радянський», жнивна пора була в розпалі: техніка працювала на кількох полях, збирали озимий ріпак і озиму пшеницю. На відстані кількох метрів від комбайнів ходили лелеки. Цим красеням, мабуть, теж захотілося долучитися до загальної справи. Стерні за лічені хвилини не ставало: потужні трактори, вже в супроводі десятків чайок, вели підготовку грунту під майбутній засів озимими культурами.
Традиційно буде проведено пожнивний посів кукурудзи – на зелений корм для тваринницької галузі, а залишки будуть ефективним органічним добривом. Як і в попередні роки, перевагу при вирощуванні озимої пшениці віддають сортам Полтавської державної аграрної академії – Царичанка, Орлицький напівкарлик, Оржиця нова, Вільшана, Аріївка, Полтавчанка, Сагайдак. Є в сівозміні й інші сорти – Косоч і Шарада.
– На ділянках розмноження вирощуємо два номери майбутніх сортів нашої аграрної академії, які ще не мають назви, – продовжив розповідь Микола Андрієнко. – Є Оржиця нова другого року – цей сорт заслуговує на увагу за своєю врожайністю і якістю.
Кожні жнива – особливі
До речі, ці жнива особливі в житті головного агронома Олександра Слюсара. Після того, як Анатолій Лифар, який багато років опікувався рослинництвом, пішов на заслужений відпочинок, Олександру Олексійовичу довелось доводити, що і «один у полі воїн» (виконувати всі обов’язки агронома). Інші головні спеціалісти – з великим досвідом роботи: Володимир Барабаш, бригадир тракторної бригади; Віталій Мірошниченко, головний інженер; Віктор Григоренко, завідуючий майстернею; Ігор Алєксєєнко, завідуючий автогаражем; Олексій Батура, інженер.
Перші валки на жнивному полі поклав, як і минулого року, Станіслав Петрусь. Далі до збирання хліба приступили комбайнери Валентин Зайченко, Віталій Кіяшко, Олександр Стасовський, Вадим Конюх, Сергій Литвиненко, Валерій Сім’яник, Микола Богомаз, Петро Дердуга зі своїми екіпажами. Зерно з поля на тік перевозять водії Віктор Боровець, Олег Карпенко, Микола Пікуш. На току, яким завідує Віталій Найденко, зерно очищають Андрій Фурса, Леонід Карпенко, Микола Кочерга, Роман і Віктор Алєксєєнки, Станіслав Продан, Валерія Забіяка, Олександра Марченко. Навантажують – механізатори Олександр Копійка і Юрій Алєксєєнко. Їхні колеги-механізатори Володимир Панко, Станіслав Петрусь, Олександр Ковальський, В’ячеслав Савран, Олександр Богомаз, Василь Кочерга, Сергій Алєксєєнко, Олександр Онопрієнко, Юрій Твердохліб, Володимир Малихін, Владислав Добряк перевозять січку на вигульні майданчики тваринницької ферми та на кормові майданчики.
Тваринництво в цю гарячу пору не відтісняється на другий план. Уже закладено 1200 тонн сінажу, заготовлено 200 тонн сіна з природних сінокосів, однорічних та багаторічних трав. Триває заготівля сіна з багаторічних трав і грубих кормів. На скиртуванні соломи працюють Андрій Баранник і Сергій Мосійчук та бригада скиртувальників – жителі села Орлик.
Зараз у раціоні годівлі великої рогатої худоби лише природні корми. Добові надої складають 20 літрів на фуражну корову. Актуальним на сьогодні є питання заготівлі лікарських рослин. Пора нині не просто гаряча, а дуже-дуже гаряча. Та хліборобам СК «Радянський» до цього не звикати.
***
Нині жнива у СК «Радянський» наближаються до завершення.

Наталя ПУЗИНА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий