Перспективи енергосервісу  в полтавських громадах

Перспективи енергосервісу в полтавських громадах

В обласній раді відбувся тематичний семінар, присвячений діяльності енергосервісних компаній (ЕСКО) на Полтавщині. Представникам влади, посадовцям профільних департаментів та керівникам комунальних установ розповіли про енергосервісні контракти, користь для місцевих громад від їх укладання, поінформували про зроблене у цьому напрямку. Привітав учасників семінару голова обласної ради Олександр Біленький. Він наголосив, що зекономлені на енергоресурсах гроші – це зароблені кошти місцевих громад.
Зокрема зазначалося, що енергосервісні компанії прийшли на український ринок відносно недавно. Вони розробляють та втілюють енергозберігаючі проекти, а потім за рахунок зекономлених коштів повертають свої інвестиції. Простіше кажучи, замовник робіт не витрачає жодної копійки на енергомодернізацію свого об’єкта. Всі роботи проводяться за гроші інвестора. Вигода компанії – проценти від економії, якої вдається досягти шляхом впроваджених енергозберігаючих заходів.

Мета – енергоефективність

«Зараз головна наша мета – не отримання надприбутків, а енергоефективність. Зокрема на об’єктах комунальної сфери, – вважає виконувач обов’язків директора комунального підприємства «Полтавська агенція з енергоефективності» Олексій Северин. – ЕСКО-контракт – свого роду інструмент, який дозволяє співпрацювати приватним інвесторам і державним установам на взаємовигідних умовах. У цій царині Україна на крок попереду держав-сусідок. І не лише їх. Для прикладу, в Європі майже не укладаються енергосервісні контракти з бюджетними установами, а, скажімо, в Америці – лише деякі енергосервісні контракти працюють саме з бюджетом».
Охочим укласти такий контракт представник агенції дав кілька порад. Зокрема не йти легким шляхом, швидко переробивши вже чинний чужий проект на свій лад. Лише написання його для конкретного замовника дозволить досягти максимальної економії. Також він радить після укладання контракту не починати інших робіт з утеплення об’єкта, щоб надалі не виникало спорів стосовно отриманої вигоди від енергозаощадження. У формулу розрахунку потрібно вводити кліматичний коефіцієнт. Максимальний термін укладення таких контрактів – 15 років.

Базовий рівень енергоефективних заходів

На семінарі були присутні директори двох українських енергосервісних компаній – Володимир Кріль (ТОВ «Український енергетичний траст») та Ігор Кучеренко (ТОВ «Сінвестгруп»). На думку Володимира Кріля, нинішній стан справ щодо впровадження енергосервісу в області важко назвати перспективним.
– Об’єкти, які потрапили під енергосервіс протягом останніх трьох років, економили внаслідок здорожчання газу. Це вплинуло для визначення інвестором базового рівня, з якого можна починати проводити енергоефективні заходи. Більше економити було вже нікуди. У школах трималася температура на рівні 15 градусів тепла у класах. Дітей достроково виряджали на канікули, газові вентилі прикручували на мінімум. Тому, оцінивши стан теплогенераторних досліджуваних нами об’єктів, зрозуміли, що після такої примусової економії дуже постраждали самі котли. Розраховані слугувати не менше п’ятнадцяти років, вони вже через сім-вісім років після встановлення ставали неефективними. Інша проблема – розбалансування систем. Часто траплялися випадки, коли в одній частині школи температура взимку 22 градуси тепла, в той час як в її іншому крилі – лише плюс 14 градусів. Таким чином, з усіх досліджених нами об’єктів під некомплексний енергосервіс потрапили п’ять відсотків досліджуваних споруд.
В умовах нестабільної ринкової економіки зацікавити інвестора прийти на об’єкт непросто. Якщо він і береться за справу, то намагається повернути вкладені кошти з вигодою за два-три роки. Часу на здійснення робіт мало, тому провести повну комплексну модернізацію закладу просто неможливо. Проте представники енергосервісних компаній впевнено говорять, що навчилися досягати економії енергоресурсів до 20% навіть на старих опалювальних системах. У Європі такі немасштабні заходи з енергозаощадження називають «лайт еско». Енергосервісна компанія приїздить на об’єкт і проводить усі необхідні налаштування. Економія може досягати лише 5–7 відсотків. Але це вважається також великим досягненням. Там за один день можна укласти контракт і розпочинати роботи. В Україні ця процедура триває до чотирьох місяців. Для прикладу, щоб привести до ладу одну школу, потрібно витратити на енергозберігаючі заходи не менше 150–200 тисяч гривень.

Перші енергоуспіхи у полтавських ОТГ

У цьому році ЕСКО зайшли і в об’єднані територіальні громади. Однією з перших в Україні уклала контракт на модернізацію будівлі Плосківської школи Мачухівська ОТГ. Спеціалісти провели комплексну модернізацію системи опалення школи, зробили реконструкцію системи трубопроводів та запірно-регулюючої арматури. Старі труби замінили на енергоефективніші. А завдяки автоматичному регулюванню внутрішньої температури будівлі в залежності від пори доби вдається заощадити енергоресурси. ОТГ другою в Україні отримала енергетичний паспорт будівлі. Схожу роботу провели і в будівлі Мачухівського навчально-виховного комплексу.
Модернізована котельня у Чутовому нині опалює шість об’єктів за зручнішим графіком. Зранку максимум тепла подається в заклади освіти, а після обіду – в комунальні установи зі звичайним графіком роботи. Не доведеться взимку мерзнути й диканським школярам. У місцевій школі оптимізували та модернізували тепловий пункт. Детальніше про географію об’єктів, які охоплені ЕСКО, розповіла начальник відділу інвестиційної діяльності та проектного менеджменту виконавчого апарату Полтавської обласної ради Ірина Березова.
***
У перспективі під енергосервіс потраплять дитсадки і школи Миргородського, Глобинського, Решетилівського, Лохвицького та Полтавського районів. Також у планах на наступний рік – провести енергоаналіз і в інших районах.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий