Щороку через тиждень після Трійці починається Петрівський, або Апостольський, піст. Закінчується він на свято апостолів Петра і Павла 12 липня. Церква закликає нас до цього літнього посту, щоб ми пам’ятали, як святі апостоли, прийнявши Святого Духа в день П’ятдесятниці, в пості й молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія.
Нині Петрів піст почнеться 20 червня. У нашому народі його здавна називають Петрівкою.
Ушановуючи апостолів Петра й Павла, Церква не тільки прославляє Петрову твердість і Павлів розум, а й тлумачить їхні образи як взірці для навернення грішників. Апостол Петро – образ того, хто відвернувся від Господа, але потім покаявся. Апостол Павло – образ того, хто спочатку противився проповіді Господній, а згодом увірував.
Тривалість Петрового посту щороку різна, адже залежить від того, коли ми святкуємо Великдень і, відповідно, Трійцю. Найбільш тривалий Петрів піст – шість тижнів, а найкоротший – тиждень і один день.
Про цей піст згадується ще в Апостольських постановах: «Після П’ятидесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіться». Початково Петрівський піст був встановлений для тих, хто з якихось причин не міг постити перед Великоднем. Для таких людей піст розпочинався відразу після завершення циклу великодніх святкувань, тобто через тиждень після дня Святої Трійці. Але з плином часу, вже у IV столітті, цього посту стали дотримуватися всі християни, і він почав асоціюватися зі святими первоверховними апостолами Петром і Павлом.
Подвиг Петровського посту менш суворий, ніж Чотиридесятниці. Так само заборона накладається на вживання яєць, м’ясних і молочних продуктів, але від риби належить утримуватися лише в середу та п’ятницю. Також не обмежується споживання олії.
Протягом посту православні християни повинні частіше сповідатись і причащатися Святих Христових Таїн. Петрів піст, як і будь-який із чотирьох багатоденних постів у році, спонукає нас до самовдосконалення, до перемоги над гріхами і пристрастями. У ці дні й тижні ми намагаємося відчути правильну внутрішню ієрархію свого життя: вирішуємо для себе, що тіло повинно прагнути до душі, душа – до духу. І вся людина – до Бога.
Крім того, піст об’єднує віруючих у Христа. Через спільне говіння ми відчуваємо себе причетними до єдиної спільноти вірних Спасителю і Його заповідям. Тобто піст – це ще й наше свідоцтво всьому світові, що ми – християни.
* * *
За народними звичаями, перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна. Звідси прислів’я: «Хто в Петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить». Дівчата пускали на воду клечальні вінки – із зела і квітів, які стояли в хаті на Зелені свята. Оскільки на Петрівку припадали найдовші дні та найкоротші ночі, дівчата білили полотно й прядиво, а молодиці поралися біля конопель. Саме тому в петрівських піснях найчастіше оспівуються ці види праці: «Ой мала нічка-петрівочка, не виспалася Наталочка: по горі ходила, тонку біль білила…»
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.