Під різними назвами –  в ногу із часом

Під різними назвами – в ногу із часом

Відновила випуск газета у вересні 1943 року вже під назвою «Зоря Полтавщини» (орган Полтавського обласного і міського комітетів КП(б)У, обласної і міської Рад депутатів трудящих). Першим її редактором став О.П.Сидоренко.
У повоєнні роки в площині ідеологічної роботи випуск власної газети для партійного апарату також стояв чи не на найпершому плані. Причому від перших повоєнних років, майже щорічно, бюро обкому КП(б)У заслуховувало питання «Про роботу редакції обласної газети «Зоря Полтавщини», де обговорювалися усі журналістські позитиви й негативи, вносилися певні корективи до редакційного плану.
Перша виявлена нами постанова повоєнного часу була прийнята бюро обкому КП(б)У вже 9 травня 1944 року. У ній, зокрема, зазначалося, що газета за ці кілька місяців провела значну роботу і допомогла партійним організаціям у відбудові народного господарства, промисловості, сільського господарства й культури області, виховувала патріотичні почуття і любов до Батьківщини, до рідного краю, правильно використовувала матеріали про звірства німців на терені області. Відзначено було і те, що газета на належному рівні висвітлювала змагання двох областей (Полтавської та Харківської), мала систематичний зв’язок із фронтовиками-полтавцями та полтавськими дивізіями; залучила до співпраці авторський колектив наукових працівників Полтави, письменників і літераторів. Серед недоліків значилися такі: газета недостатньо висвітлювала роботу МТС, радгоспів та окремих підприємств, незадовільним був зв’язок редакції з районами, внаслідок чого знижувалася якість матеріалів, занадто мало висвітлювалися партійне життя, робота комсомолу і молоді на відбудові та інші. Таким був офіційний погляд на проблеми і завдання обласної партійної газети.
Оскільки область вважалася сільськогосподарською, то тема проведення хлібозаготівель залишалася у середині 1940-х років чи не найважливішою. Але її теж подавали у дусі часу: офіційна інформація друкувалася таким чином, що одним із вирішальних факторів успіху ставали організаційні заходи та політико-агітаційна робота. Про це свідчили й типові гасла: «Комуністи – організатори хлібозаготівель!», «По-більшовицькому керувати хлібозаготівлями», «Комуністи повинні очолити боротьбу за хліб!» тощо. Підкріплювались такі гасла інформаціями та статтями з так званих «гарячих точок». Приміром, про зміни у роботі колгоспників артілі «Серп і Молот» газета повідомляла так: «В обідню перерву рідко хто пішов додому. Поле від села далеченько. Забаритись можна, а час дорогий. Коли колгоспники відпочивали, агітатори читали їм рішення липневого Пленуму ЦК КП(б)У… Робота агітаторів не пройшла марно. Скиртування пішло краще…»
Публікації обласної газети, зокрема у 1946–1947 рр., свідчать, що система продовжувала керуватися випробуваними методами, які спрацьовували ще на початку та в середині 1930-х. З’явилися знову обов’язкові у таких випадках місцеві стахановці й поряд з ними – «саботажники». Саме в останніх, на думку влади, яку ревно нав’язували і журналісти, ховався головний чинник зриву державного плану хлібозаготівель. На керівників, які не бажали за наказом вимітати з колгоспів зерно, чіпляли усілякі ярлики «саботажників», «злодіїв», «антидержавників» та «ворогів народу».
На шпальтах обласної газети за 1946–1947 рр. ми знову не знайдемо жодної згадки про голод. Сталінська система не могла припустити, а тим більше визнати цього трагічного явища. Наскільки суворою була цензура у цей період, свідчить хоча б і такий факт. 24 квітня 1946 року бюро обкому КП(б)У розглядало питання щодо публікації матеріалів у газеті «Зоря Полтавщини», які несли у собі саме «розголос державної таємниці». Виявляється, йшлося про публікацію… списку маслозаводів із планом заготовки резерву масла на 1946 рік!
(Далі буде).

Продовження. Початок

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий