Під різними назвами –  в ногу із часом

Під різними назвами – в ногу із часом

Газету того періоду можна було порівняти зі своєрідним барометром, який миттєво реагував на всі зміни соціально-політичного життя. Розвінчання культу особи Сталіна сприяв послабленню цензури, реабілітації вже відомих діячів культури і мистецтва. До творчості зміг повернутися Олександр Ковінька. На якість підготовлених до друку матеріалів позитивно вплинув і такий важливий чинник, як створення у 1956 році Полтавської обласної філії Спілки письменників України. Кожний із місцевих літераторів (на той час їхня кількість, за офіційними даними, становила 60 чол.), аби рухатися далі, намагався спочатку “засвітитися” на місцевому рівні. Та й маститі вже письменники та літературознавці – Федір Гарін, Олесь Юренко, Андрій Страшко, Микола Пойдеменко, Андрій Пашко, Яків Носенко, Ярослав Вечеренко, Всеволод Біленко, Петро Ротач, Анатолій Залашко, Олександр Данисько, Андрій Кузьменко – прагнули періодично нагадувати про себе.
Наприкінці 1950-х років газета справді стала життєвішою, можливо, навіть не такою войовничою і категоричною. Змінилися й деякі тематичні акценти, зокрема щодо висвітлення питань зразкового догляду за посівами просапних культур (у першу чергу кукурудзи та цукрових буряків), комсомольського будівництва, культури, з’явилися критичні матеріали про деяких партійних керівників районного рівня, що раніше майже не практикувалося (див., приміром, статті “Керівники району в ролі… затискувачів критики” (“Зоря Полтавщини” від 25 березня 1953 р.); “Казнокрад” (31 березня 1953 р.); “На два двори” (30 березня 1955 р.). Газета стала цікавішою для читача, а тому зростав і наклад (хоча для його коригування постійно долучалися партійні структури). Станом на січень 1961 року наклад газети, приміром, становив 60 тис. примірників.
Період другої половини 1950-х та початок 1960-х років виявився для редакції насиченим на суспільно-політичні події та більш стабільним для колективу. Але, незважаючи на хрущовські демократичні ініціативи, працівники редакції були, як і раніше, затиснуті догматичними рамками, журналістська справа залишалася вкрай залежною та заідеологізованою.

Закінчення. Початок

Тарас ПУСТОВІТ
Науковець, історик-архівіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

1 thought on “Під різними назвами – в ногу із часом

Добавить комментарий