Підвищуємо родючість тепличного грунту

Підвищуємо родючість тепличного грунту

Інтенсивне вирощування городини в теплиці так само, як і на грядці, поступово знижує грунтову родючість. Звичайно, є варіанти вирішення цієї проблеми, наприклад, внесення в грунт гною, повна або часткова заміна виснаженої земляної суміші. Але обидва ці способи трудомісткі, забирають багато часу й сил.

Операція “Сидерація”

Тож для поліпшення якості субстрату із мінімальними затратами останнім часом все активніше використовуються сидерати – рослини, що швидко ростуть і дають багато зеленої маси. Її заробляють у грунт під час перекопування, й вона поступово розкладається в ньому, збагачуючи його органікою, поліпшуючи структуру, якість і родючість земляної суміші.
До сидератів належить кілька сотень рослин, але найчастіше використовується близько 20 із них, у тім числі гірчиця, олійна редька, ріпак, злакові, бобові тощо. Окрім покращення фізичних показників грунту, деякі сидеральні культури знезаражують його і захищають від шкідників. У теплиці їх можна сіяти цілий рік, але для того, щоб отримати від сидерації максимальну користь, необхідно дотримуватися двох простих правил.

Два простих правила

1-ше правило. Не можна використовувати як сидерати рослини з тієї ж родини, що й основна теплична культура.
2-ге правило. Сидерати необхідно скошувати й заробляти в грунт чи використовувати для мульчі до утворення на рослинах бутонів. Результатом зволікання стане перетворення їх на звичайні бур’яни, й тоді їх доведеться просто скосити й утилізувати, бо користі вони не принесуть ніякої, а лише засмітять тепличну ділянку насінням.
Загалом же потужні корені молодих рослин діють як грунтовий біоплуг. Їхня коренева система, поступово розвиваючись, рихлить грунт і тим самим покращує проникність у нього вологи й кисню. Сидерати – екологічно безпечне органічне добриво. При розкладанні вони повертають у грунт такі основні елементи живлення, як азот, фосфор, калій, кальцій, а також збагачують його мікроелементами. Головна ж перевага сидератів перед іншими добривами полягає в тому, що після них грунт перекопувати не потрібно. Звичайно, щоб отримати помітний результат, сидерацію необхідно застосовувати 3–4 роки поспіль.

Які сидерати для яких овочів?

А тепер про те, яка користь тепличній землі від застосування конкретних сидератів. Гірчиця, ріпак, редька олійна пригнічують бур’яни і патогенні мікроорганізми, добре розпушують ґрунт, знищують дротяників, слимаків, збагачують грунт фосфором, калієм, сіркою, органічними сполуками, що підвищують родючість. Редька олійна додатково знищує кореневі гнилі, нематод. Цими сидератами рекомендують засівати ділянку, відведену під помідори й інші пасльонові культури, а також під моркву, петрушка.
Житом, ячменем, пшеницею й іншими злаковими краще засівати грядку під баклажани, перець, огірки, кабачки. Вони сприяють підвищенню вмісту в грунті органіки, покращують його гігроскопічність, збільшують концентрацію азоту й калію, а також знищують нематод.
Овес і жито очищують землесуміш від грибків та інфекцій, у тому числі від фітофторозу. Але там, де росте жито, часто селяться дротяники. Щоб вигнати з ділянки цих шкідників, такий сидерат краще вирощувати в суміші з гірчицею й суріпицею.
Гречка – не тільки один із кращих медоносів. Як сидеральна культура вона сприяє зниженню кислотності земляної суміші, підвищує вміст фосфору й калію. Її рекомендують для покращення структури занадто важких грунтів.
Для підвищення вмісту у верхніх шарах грунту органіки й азоту, який би легко засвоювався рослинами, тепличну грядку рекомендують засівати викою, квасолею, конюшиною, сочевицею й іншими бобовими культурами. Щоб у теплиці не завелися нематоди, засійте її горохом. Він, окрім того, має властивість нейтралізувати важкорозчинні фосфати. Після бобових, немов на дріжджах, росте майже вся городина, а особливо – редиска, пасльонові й гарбузові родичі.
Сидеральні культури можна висівати окремо або в сумішах, що повинні містити максимальну кількість насіння злакових (50–60% від загальної маси). Розкладаючись, вони активно збагачують грунт калієм. При нестачі цього елементу рослини починають масово уражуватися плямистостями, у них скручується листя, й вони починають помітно відставати у рості. Один із варіантів суміші – вика, гірчиця біла і фацелія (по 15% кожної культури) з додаванням інших сидеральних культур у довільній пропорції.
Вика підвищує вміст у грунті азоту, а біла гірчиця – фосфору. До того ж вона ефективно очищує ґрунт від патогенної мікрофлори, у тім числі від фітофторозу. Фацелія пригнічує бур’яни і знищує шкідливі мікроорганізми, сприяє розкисленню грунту. У суміш можна додати ріпак (5%) для суттєвого збільшення зеленої маси.
Звичайно, у теплиці неможливо дотримуватися сівозміни овочевих культур таким чином, щоб вони поверталися на попереднє місце не раніше 3–5 років. Але можна організувати сівозміну сидератів і поступово оздоровлювати грунт, насичуючи його таким чином корисними елементами, органікою, знезаражувати його для підвищення врожайності тепличних культур.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий