Із початку 2018 року на кір в Україні захворіло понад 36 тисяч осіб, з них близько 23 тисяч – діти. Від ускладнень, викликаних кором, померло 15 осіб – 11 дітей і 4 дорослих. Загалом протягом поточного року рівень захворюваності на кір зріс більш ніж у 17 разів. Про це повідомляє прес-служба МОЗУ. Зазначається, що темпи розповсюдження кору можуть перевищити найгірший показник захворюваності, зафіксований в Україні у 2006 році. Тоді захворіло понад 42 тисячі осіб.
Але одна біда не ходить, вона зазвичай веде за собою й іншу. Фахівці попереджають, що після кору Україну може “накрити” епідемія дифтерії.
Про ситуацію із захворюваністю в області та як захиститися від кору й дифтерії – розмова із завідувачем організації епіддосліджень Державної установи “Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України” Андрієм БАЙБАРЗОЮ.
– Рівень захворюваності на кір на Полтавщині загалом дещо нижчий від загальноукраїнського. Причина не в втому, що в нас добре, є регіони, де ситуація набагато гірша за нашу. Це пов’язано зі зривом імунізації в останні роки й навіть десятиліття. Зараз за рівнем імунізації Україну можна зрівняти з островами Папуа – Нова Гвінея чи країнами Африки, на південь від пустелі Сахари. Склалося так тому, що в нашій країні була проведена цілеспрямована робота з дискредитації імунізації як заходу, необхідного для профілактики захворювань. На жаль, до цього долучилася й досить потужна когорта медичних працівників. Хоча тут маємо й певні об’єктивні причини. Адже час від часу в багатьох країнах періодично виникає така боротьба з імунізацією, що пов’язано з особливістю імунізації. Вона настільки ефективна, що хвороби, які керуються засобами імунопрофілактики, майже зникають і не є проблемою для населення. Хоча поки що зовсім зникла тільки натуральна віспа.
Дуже легко було говорити про імунізацію в 50-ті роки, коли кожна мамочка знала, що таке поліомієліт, і його боялася. Позитивно сприймалася і необхідність імунізації проти кору, коли на кір хворіли всі, і батьки розуміли згубність цієї хвороби й наскільки складно вона переносилася дитиною.
Перша пауза в імунізації кору сталася на початку 90-х років минулого століття. Тоді в Україні була епідемія дифтерії, від якої померли понад 700 осіб, а перехворіли 19 тисяч. На жаль, вона нічому нас не навчила. Й у 2006 році в нас відбулося “повернення” кору. Звісно, повернулася й імунізація проти нього.
– Як довго зберігається імунітет після щеплення, адже нині реєструються випадки, коли хворіють навіть ті дорослі люди чи діти, які свого часу були імунізовані?
– Звісно, з часом імунітет трохи згасає. До того ж медичні засоби не мають 100-відсоткової ефективності. У доказовій медицині їх ефективність, у тому числі й засобів імунізації, становить приблизно 80 відсотків. Є й певний відсоток людей, у яких імунізація не спрацьовує. Але якщо в країні високий рівень імунізації населення – це своєрідний захист усього населення. Саме тому в 2008 році в Україні планувалося провести додаткову масову імунізацію проти кору підлітків і молоді. Вона розпочалася, й ми б її провели на належному рівні та могли б мати фактичну ліквідацію кору. Але тоді в Краматорську сталася смерть дитини. Таке буває, адже люди помирають у будь-якому віці, з різних причин. І хоча ця смерть не була пов’язана з імунізацією, що доведено документально, вакцинація була провалена. Антирекламна кампанія проти проведення імунізації продовжилася, й, на жаль, вакцинація в наступні роки не відновилася. Загалом розповсюдження кору в Україні – невідворотна реальність зриву імунізації. Адже ми живемо не в ізольованому світі. Кір не вдалося ліквідувати. Він існує й розповсюджується дуже швидко. На територію України кір було занесено з сусідніх країн. Скажімо, нинішньому спалаху захворювання у нашій країні передував спалах кору в Румунії.
– Яка ситуація в області і як все-таки попередити розповсюдження кору?
– Попередити розповсюдження кору може тільки дворазова планова імунізація, яка охоплюватиме не менше 95 відсотків дітей. Вона має відбуватися у віці дитини 1 рік і в 6 років. На жаль, нині в деяких регіонах набула масового характеру практика видачі фіктивних довідок про щеплення. Тому ми й обсягів проблеми достовірно не можемо оцінити. Якщо, скажімо, за підсумками 2017 року на Полтавщині було зареєстровано 19 випадків кору, то в цьому маємо вже близько 500. Летальних випадків в області не було. Хоча слід зазначити, що засобів для лікування кору взагалі не існує, сучасна наука їх не розробила. Також немає й ефективних засобів впливу на організм людини, щоб ліквідувати негативні наслідки цієї хвороби.
До речі, у багатьох європейських країнах та в США, які приєдналися до заходів ВООЗ щодо ліквідації кору як епідемічного захворювання, ситуація нині досить благополучна. Там рівень охоплення щепленнями сягає 90%, і якщо навіть відбуваються поодинокі випадки занесення кору, хвороба далі не розповсюджується.
Кір розповсюджується дуже ефективно й активно. Існує твердження, що від кожного хворого на кір заражається не менше 10 осіб. Однак при контакті з хворим, якщо в такої людини-контактера відсутній набутий імунітет, заражаються усі, хто контактував. Адже при кашлі чи нежиті хворого на кір вірус розповсюджується з особливою швидкістю і навіть по вентиляційних каналах приміщення. Маска є дуже слабким захистом, але її треба одягати хворому. Тільки в цьому випадку вона має певну ефективність. Для захисту від кору є спеціальні респіратори. Особам із групи ризику – лікарям, вчителям тощо – проводяться щеплення.
– Протягом якого періоду після щеплення набувається імунітет?
– Для цього потрібно не менше двох тижнів. Але якщо ви чи ваша дитина контактували з хворим на кір, обов’язково треба звернутися до лікаря. Ми відслідковуємо контакти й джерела розповсюдження хвороби. До речі, щеплення підтверджує свою ефективність, навіть якщо його провести після контакту з хворим. Хоча, звісно, його ліпше провести завчасно.
– Чи є в Україні вакцина для щеплення проти кору і які її дози для дорослих та дітей? А як стосовно дифтерії?
– Дози для проведення щеплень однакові і для першого, і для повторного щеплення, і для дорослих, і для дітей. Вакцина в Україні є, але в обмеженій кількості. Гарантовано вона є для дітей до 18 років. І всім дітям, яким з тих чи інших причин не зробили щеплення, його треба провести зараз. Якщо це подвійне щеплення, його проводять з інтервалом не менше місяця.
Для захисту від дифтерії потрібно 3-разове щеплення, через місяць, а потім – через півроку. Дітям можна проводити щеплення з 2-місячного віку, через інтервал в один місяць. Якщо це старші діти чи дорослі, схема така: 2 щеплення роблять через місяць, і одне – через 6 місяців. Загалом, щоб дитина вважалася повністю вакцинованою проти дифтерії, вона має отримати планове 3-разове щеплення у віці до року й 4-те – у віці півтора року. У подальшому робляться щеплення від дифтерії протягом усього життя, через кожні 10 років. Якщо людина прострочила дату наступного щеплення, імунологічна пам’ять в організмі зберігається. Водночас все ж потрібно звернутися до лікаря й зробити щеплення, оскільки існує певна небезпека розповсюдження дифтерії. Поки що в Україні реєструються поодинокі випадки цього захворювання, а в Чернігівській області був невеликий спалах. Захворіло кілька осіб. До речі, вакцина проти дифтерії є в достатній кількості. Вона закуплена за державний кошт. Тож потрібно звернутися до сімейного лікаря за місцем вашого проживання. Він має дати направлення, і в центрі первинної медико-санітарної допомоги вам безкоштовно зроблять щеплення. А проти кору вакцини для дорослих недостатньо, однак вона періодично буває в аптеках.
Ознаки кору: якщо у вас підвищилася температура тіла, пов’язана з симптомами органів дихання (кашель, нежить), з’явилися кон’юнктивіт, світлобоязнь чи сльозотеча, а також висипання на шкірі, треба залишатися вдома, в жодному випадку не можна виходити в місця скупчення людей.
– Чи може людина зі своєчасно проведеним щепленням повторно захворіти на кір та дифтерію? Чи піддаються ці віруси мутації?
– Повторно захворіти на ці захворювання практично неможливо. Певні мутації хоча й відбуваються, однак це відслідковується для встановлення генотипів вірусів. Водночас і стосовно дифтерії, і кору, ті вакцини, які вироблялися й існують, вони абсолютно ефективні стосовно тих вірусів, що циркулюють зараз. В Україні така вакцина не виробляється, вона завозиться до нас із європейських країн. Варто додати, що немає більш ретельного контролю за всіма медпрепаратами й усім тим, що ми вживаємо з продуктів, ніщо так не контролюється стосовно якості, як вакцина. Вона проходить кілька етапів контролю, у тому числі й міжнародний. Вакцина-“пустушка” може бути тільки в тому випадку, якщо вона неправильно зберігалася. Але ж кожну ампулу перевірити неможливо. Загалом же можна впевнено говорити, що загальна імунізація доводить свою ефективність.
Людмила ДАЦЕНКО.