Платити чи  сидіти без світла?

Платити чи сидіти без світла?

Рік для полтавців, як, власне, й для мешканців інших областей країни, почався з енергетичних каруселей. Не встигла вщухнути хвиля «газових» протестів, як виринули на поверхню інші, опосередковано пов’язані з цим, негаразди. Лихоманити почало місцеві громади. Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» почало масове відключення вуличного освітлення в селах. Зокрема поринули наприкінці січня у темряву жителі Кременчуцького району, Карлівської та Шишацької громад. Цьому передувало звернення до керівників місцевої влади з вимогою укласти договір, згідно з яким вони будуть змушені платити за електроопори. При цьому ОТГ не отримували попередження про відключення, а лише пропозицію укласти договір з доступу до інфраструктури об’єкта електроенергетики для розміщення електричних мереж та/або іншого інженерного обладнання, яким, власне, і передбачається плата за електроопори.

Місцевих жителів неабияк стурбувала така обставина, адже чимало людей поважного віку ще добре пам’ятають часи, коли замість ринку електроенергії була «народна» енергетика. Держава мала монопольне право розставляти стовпи з дротами там, де вважала за потрібне, не просячи за це додаткової оплати. Непросту ситуацію, що склалася у стосунках підприємства і громад, поглиблює ще й той факт, що підприємство з багатомільйонними статками не сплачує жодної орендної плати за землю, де стоять електроопори. Бо його від цього захищає чинне законодавство. А ось місцеві громади законодавством виявилися не захищені й не можуть вимагати орендну плату за землю під стовпами, бо вона є не комунальною, а державною власністю. Зростання тарифів на електрику в цей непростий час виявилося ударом не лише по найнезахищеніших верствах населення, але й по найнезаможніших громадах. Чи можуть вони витримати чергові додаткові витрати – невідомо. І чи взагалі не заведе така політика у глухий кут саму реформу децентралізації?
Як повідомили днями у Шишацькій ОТГ, сума так званої «абонплати» за оренду стовпів для них на рік становить понад мільйон гривень! Це без урахування того, що за саму електроенергію та її розподіл у 2021 році селищний бюджет має сплатити 1 мільйон 650 тисяч гривень. Першими у цій громаді відключили села Федунка та Яреськи, за ними, припускають в ОТГ, змушені будуть відключатися від вуличного освітлення інші старостинські округи. У пошуках правди керівництво громади звернулося до місцевих обранців та направило лист «Полтаваобленерго» з проханням пояснити законні підстави вимог.
Заручниками схожої ситуації виявилися і карлівчани. Як розповів на своїй публічній сторінці у Фейсбуці депутат Полтавської обласної ради Юрій Тимоха, «Полтаваобленерго» намагається зобов’язати Ланнівську, Мартинівську сільські ради та Карлівську міську раду сплачувати кошти за доступ до об’єктів електроенергетики (опори, на яких розміщено ліхтарі вуличного освітлення, камери відеоспостереження і т. д.). Разом з тим АТ «Полтаваобленерго» наголошує, що сума, яку повинні сплачувати сільські та міська ради, становить близько 500 тисяч гривень з кожної, і це лише за те, що на кількох опорах встановлені ліхтарі вуличного освітлення. У більшості населених пунктів Карлівської громади було відключено вуличне освітлення, хоча питання доступу (використання опор) до об’єктів електроенергетики для розміщення вуличного освітлення (ліхтарів) спеціальним законом не врегульовано. Тобто прямої норми закону, яка б зобов’язувала користувачів опорами укладати договори для розміщення електричних мереж, немає. Юрій Тимоха також повідомив, що звернення вже направлені до Верховної Ради України, керівників області, Антимонопольного комітету та керівництва АТ «Полтаваобленерго».
Справедливості заради треба зазначити, що нещодавно деяким громадам вже вдалося домогтися деякого перемир’я з АТ «Полтаваобленерго». Приміром, у Градизьку відключення електропостачання призупинили завдяки тому, що до розв’язання проблеми долучилися народні обранці. Градизький селищний голова Мирослав Носа повідомив, що на 2021 рік у місцевому бюджеті передбачено 1 мільйон 135 тисяч гривень на оплату електроенергії для мережі всього вуличного освітлення. Раніше «Полтаваобленерго» встановило орендну плату за кожну опору, на якій знаходиться елемент вуличного освітлення, на суму 18 гривень з ПДВ на місяць, відповідно до розрахунків НКРЕКП. Що в загальному становить 774 тисячі гривень на рік. Таких грошей у громади немає. У відповідь Градизька селищна рада направила запит, щоб отримати інформацію про кількість електроопор, які є на території ОТГ та знаходяться на балансі «Полтаваобленерго», а також правовстановлюючі документи на використання земельних ділянок під кожною окремою опорою. Відповіді наразі не надійшло, але вже на наступній сесії селищної ради депутати розглядатимуть можливість вимагати плату за оренду землі, на якій ці опори розміщені.
Наразі невідомо, чи діятимуть схожим чином інші громади області. Журналісти «Зорі Полтавщини» надіслали інформаційний запит в акціонерне товариство «Полтаваобленерго» стосовно ситуації, що склалася. Очікуємо відповіді у встановлені законодавством терміни, про що відразу повідомимо наших читачів.
***
Не платити, а самим вимагати оплати – цілком реально. Таким досвідом можуть поділитися європейські країни, які отримують гроші за встановлені електроопори та трансформаторні підстанції на землях комунальної власності. Тим більше, що у громадах давно затверджене рішення про встановлення орендної плати за землю. Тож природно виникає логічне запитання: чому приватна особа повинна платити за оренду землі, а велика енергопостачальна організація – ні?!

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий