Подарунок земляка

Подарунок земляка

Унікальні тавровані цеглини доповнили колекцію майбутнього Музею цеглярства й кахлярства Національного музею гончарства в Опішному

Таке цінне надбання для майбутнього Музею цеглярства й кахлярства, який планують відкрити в Опішному, як черговий підрозділ Національного музею гончарства, передав колекціонер з Києва Дмитро Музичук. «Років чотири-п’ять тому був у музеї в Опішному. Мені сподобався настрій і ентузіазм людей, які тут працюють. Є бажання й можливість допомогти музею поповнити їхню колекцію різними унікальними екземплярами. Я сам родом із Полтавщини, тому будемо разом робити кращим наш край. Це туризм, який буде розвивати і Опішню, і Полтавщину в цілому», – говорить колекціонер.
Подарована цегла представляє Київщину. «Цегла Київщини різниться від іншої своєю особливістю – жовтим кольором. Це залежить від кольору глини. Уся цегла таврована. Є кілька різновидів таврувань: повністю написане прізвище й ім’я або одна велика літера (перша літера прізвища), іноді залишали ініціали й рік випуску», – характеризує нову колекцію науковий співробітник Національного музею гончарства, який досліджує кахлярство, Богдан Пошивайло.
Збирати цікаві речі Дмитро Музичук почав ще у дитинстві. «З дитинства мав інтерес до антикваріату, і це був поштовх займатися цією справою далі. Десь років сім-десять тому до рук потрапила цеглина. І вона вказала напрямок, з чого мені починати. Я зрозумів, що це буде цегла. І таким чином розпочався мій шлях у колекціонуванні. Я люблю мистецтво, й цегла для мене – це і є мистецтво. Адже ми можемо побачити мистецтво підприємців того чи іншого століття, які ставили своє тавро», – продовжує розповідь Дмитро.
Загальна колекція Дмитра налічує майже 500 екземплярів. Це переважно цегла зі старих будівель, які списувалися й зносилися у різних містах України. «Це будівлі, побудовані до початку ХХ століття. Зараз ми бачимо, що їх активно зносять, не бережуть нашу культурну спадщину. Шкода. Все, що від цього залишається, – це ось ця цегла. Завдяки їй та тавруванням ми можемо бачити, що в той чи інший час велася підприємницька діяльність. Люди активно цим займалися чи на фабриках, чи на власному подвір’ї. Майже в кожному місті України є така цегла», – продовжує колекціонер.
«Колекціонування цегли – це специфічний напрямок, де всі один одного знають. Тому в більшості випадків ми не перепродуємо, а міняємося», – роз’яснює специфіку колекціонування Дмитро.
Завдяки таким свідомим українцям, як Дмитро Музичук, наша національна, духовна скарбниця буде збережена для наступних поколінь. Адже щире бажання захистити кордони й втримати культурний фронт міцно кріпиться у серцях українців.
Слава Україні! Слава нашим захисникам!

Світлана ПРУГЛО
Завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства в Опішному

Поділися:

Добавить комментарий