Рівнозначно велика й для України, й для всього православного світу подія відбулася минулої суботи, 15 грудня, у серці столиці нашої держави – Святій Софії Київській. На Об’єднавчому соборі Українського Православ’я створено єдину, соборну, помісну Православну Церкву України, ухвалено її статут та обрано Предстоятеля – Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України.
Тисячі людей заполонили Софійську площу ще до початку Об’єднавчого собору – вони приїхали з усіх куточків України, щоб молитися біля стін древньої святині нашого народу, ділитися радісними очікуваннями й першими привітати Предстоятеля незалежної української Церкви. Слово тримали представники патріотичних громадських організацій, релігієзнавці, філософи, священики, митці… Лунали розповіді про провідників нації, які в різні періоди нашої визвольної боротьби намагалися наблизити вікопомну подію повернення Києву духовної незалежності від Москви, відновити велич Київського православного престолу. Линули давні й сучасні українські пісні про в усі часи святу любов до рідної землі, про наше звитяжне лицарство.
Завдяки прямій телетрансляції до зібрання долучилися мільйони наших співвітчизників. Україна чекала на добру вість. Чекала на площі, яка є свідком багатьох доленосних подій (майже сто років тому тисячі українців вітали тут кожне слово універсалу про об’єднання УНР та ЗУНР у Соборну Україну), біля стін Божого храму, котрий засіяв над Київською Руссю рівно тисячу років тому…
Перед початком Об’єднавчого собору в храмі Малої Софії була відслужена Божественна літургія. На зібрання з’явилися майже всі архієреї УПЦ КП, УАПЦ (обидві Церкви вже ухвалили рішення про свою ліквідацію) та група ієрархів УПЦ в єдності з Московським патріархатом. З кожним єпископом прибули ще обрані від єпархій делегати – священики та миряни. Це несподіване нововведення – ще одне неспростовне свідчення, що створюється Церква всього православного народу.
Усі подробиці перебігу Об’єднавчого собору до самого його завершення залишалися в стінах Святої Софії. Учасники віча на площі продовжували водночас і радіти, і хвилюватися. Й нарешті завмерли в піднесеному очікуванні, коли о 17 годині 18 хвилин залунали величальні дзвони. До зібрання виходять Глава Держави, Голова Верховної Ради, новообраний Предстоятель Православної Церкви України. Віряни, безумовно, відразу ж впізнали донедавна митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія, Патріаршого намісника, якому Об’єднавчий собор доручив велику місію очолити Київський престол із титулом Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України.
Президент Петро Порошенко привітав українців із визначною подією здобуття духовної незалежності. «Це диво стало можливим завдяки непохитній позиції Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, нашої Константинопольської Церкви-Матері. Це вона скористалася своїм беззаперечним канонічним правом зцілити ті рани, які завдано українському православ’ю кількома століттями московського панування», – відзначив у своїй промові Глава Держави.
Блаженнійший Епіфаній звернувся до українців із закликом разом розбудовувати нашу помісну канонічну Церкву: «Двері нашої Церкви відкриті для всіх. Ми закликаємо до єднання у цій визнаній помісній українській Православній Церкві. Переконаний, що вона вірою і правдою служитиме своєму народові, молитиметься і вестиме його шляхом спасіння».
Багато разів над Софійською площею лунало на тисячі голосів: «Слава Богові!», «Слава Україні!», «Вітаємо!», а також «Дякуємо!» – передусім почесному Патріарху Православної Церкви України Філарету, який поклав своє многотрудне життя на вівтар створення Української Церкви й виховав достойних продовжувачів цієї святої справи, митрополиту Макарію (УАПЦ) та найсміливішим архієреям УПЦ, які не побоялися гніву Кремля і взяли участь у Соборі.
Увечері доленосного дня Блаженнійшого Епіфанія привітав і благословив у телефонній розмові Вселенський Патріарх Варфоломій. Згодом з’явилося повідомлення Вселенського Патріархату, що Його Всесвятість Варфоломій запросив Предстоятеля помісної Православної Церкви України 6 січня до Константинополя для співслужіння та отримання Томосу.
Отож готуймо святі українські колядки для подвійних Різдвяних святкувань і вітань.
Тетяна ПЕТРЕНКО
Журналіст