Поділюся «картопляними секретами»

Поділюся «картопляними секретами»

Багато полтавців щороку шукають ранні родючі сорти картоплі. Я також до них належу. Річ у тім, що клімат нашої області все більш стає схожим на клімат південних регіонів держави, які характеризуються високими температурами й недостачею вологи у літні місяці. Такі умови є несприятливими для вирощування другого хліба, урожаї знижуються, під культуру щороку доводиться відводити все більші площі, притісняючи інших городніх «жителів». Уникнути багатьох несприятливих факторів для картоплі можливо, якщо дуже рано проводити посадку та повністю відмовитися від пізньостиглих сортів на противагу раннім та суперраннім.

У лютому я, як і інші городники, починаю яровизувати ранню картоплю. Від правильності цієї процедури значною мірою залежить майбутній урожай. Виявив, що при зберіганні у сухому льосі картопля втрачає багато вологи, тому перед початком процедури її 10–12 годин тримаю у воді кімнатної температури. Це сприяє кращому проростанню бульб і збільшенню родючості. За можливості у воду додаю стимулятори росту.
Багато людей помилково вважають, що від великих посадкових бульб буде кращий врожай. Насправді найкращий посівний матеріал – це картопля, вага однієї бульби якої знаходиться у межах 25–30 грамів (якщо оцінювати візуально без вагів, то це розмір дрібного курячого яйця). Більшу картоплю вже ділю, місця зрізів пересипаю попелом. Маленькі бульбочки швидше утворять міцну кореневу систему, раніше перейдуть до самостійного живлення і краще перенесуть несприятливі фактори. Для отримання ранньої продукції картоплю розкладаю на яровизацію у світлому приміщенні в один шар за 60–75 днів до посадки у грунт. Тільки земля достатньо прогріється, переважно у першій половині квітня, починаю саджати.
Першого тижня насіннєву картоплю тримаю у будинку при температурі +18–+20°С, а надалі виношу на веранду і понижую до +10–+15°С. Бульби оглядаю кожного тижня, видаляю хворі, пошкоджені гризунами в процесі зберігання та зі слабкими відростками. Стан відростків на цій стадії вже може говорити про майбутній урожай. Якщо вони ниткоподібні, довгі, з підгнилими кінчиками, то отримати з неї дорідний врожай не вийде, бо енергетичний потенціал такого посівного матеріалу рівний нулю. У сильної картоплі, вже коли її виносять з льоху, на відростках частенько можна помітити бульбоподібні нарости. Це поки аж ніяк не говорить, що така бараболя – супернасіння, але шанси в неї непогані. Моя бабуся говорила, що такої картоплі потрібно за можливості більше саджати, бо вродить.
Навіть ранню картоплю можна ще більше «прискорити» простим методом вологого пророщування. Для цього відібрані бульби складаю в ящик або розкладаю на нехолодній підлозі та пересипаю просіяним перегноєм, торфом або тирсою. Роблю це в такій послідовності: перший шар – перегній, потім картопля паростками догори і знову шар перегною. Таким чином укладаю три шари. Зволожувати перегній найкраще розчином мінеральних добрив (на відро води беру сірникову коробку суперфосфату). Картопля добре відгукується на азотні підживлення. Можна обійтися без підживлень, якщо восени на ділянку вносився перегній. Приблизно раз на тиждень пересипний матеріал зволожую.
***
І наостанок про сорти, яким я віддаю перевагу. Непогано зарекомендували себе Ред Скарлет, Рів’єра, Беллароза. Смакові якості сорту Ред Скарлет дуже високі, тому вона в мене на першому місці. М’якуш жовтого кольору, швидко розварюється, картопля ідеальна для приготування пюре, смаження і дитячої їжі. Цей сорт посухостійкий, бульби Ред Скарлет легко збирати, при механічних пошкодженнях не загниває, а добре зберігається до весни.
Рів’єра буває рання і суперрання. Ідеальна у тому випадку, якщо плануєте отримувати надранню продукцію і частину врожаю реалізовувати на ринку. Вона швидко адаптується до нових грунтово-кліматичних умов. Єдиний відчутний недолік цього сорту – погана лежкість. Рів’єру рекомендується реалізувати чи використати до нового року, бо максимальний термін її зберігання після збору – шість місяців.
Але, як говориться, рік на рік не припадає. Щоб не залишитися без картоплі, саджу кожного року не менше п’яти різних сортів, і обов’язково хоча б один новий. бо чим спекотніший клімат, тим швидше відбувається вироджування сортів. Тому посівний матеріал картоплі ідеально змінювати на Полтавщині хоча б один раз на три роки.

Сергій ШЕВЧЕНКО,
вчений агроном-плодоовочівник.
м. Хорол.

Поділися:

Добавить комментарий